ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2022 року м. Київ № 640/17683/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом визнати протиправними дії Дніпровського районного суду міста Києва щодо подання до Вищої ради правосуддя звернення з дисциплінарною скаргою щодо судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 05.07.2017 вих. №1462 до Вищої ради правосуддя про притягнення судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за підписом Голови Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_2 від 05.07.2017.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як убачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії Дніпровського районного суду міста Києва щодо направлення 05.07.2017 до Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, однак позовну заяву направлено до суду засобами поштового зв'язку 12.10.2022, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду визначеного частиною п'ятою статтею 122 КАС України.
До позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач посилається на введення воєнного стану на території України, що перешкоджало йому вчасно звернутися до суду з позовом. За твердженням позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва не працює у системі "Електронний суд", що унеможливлювало подання позову дистанційно в електронному вигляді. Позивач наголошує, що лише після особистого ознайомлення 10.12.2021 з матеріалами Вищої ради правосуддя про притягнення його до дисциплінарної відповідальності він дізнався про порушення його прав відповідачем внаслідок направлення 05.07.2017 дисциплінарної скарги, до цього часу він не був ознайомлений з рішенням про його звільнення, а також з підставами його прийняття.
Суд вважає доводи позивача про те, що він до 10.12.2021 не був ознайомлений з рішенням про його звільнення та з підставами звільнення непереконливими.
Згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі судових рішень у лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 28.11.2017 №3822/2/15-17 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпровського районного суду м. Києва" (справа №9901/45/20).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2020 у справі №9901/45/20, яка була залишена в силі постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2020, встановлено, що текст рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04.10.2017 №3116/3дп/15-17 було розміщено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя 28.11.2017.
Тобто, про дії Дніпровського районного суду міста Києва щодо подання 05.07.2017 до Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги позивач міг дізнатись ще в лютому 2020 року.
Крім того, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/45/20 встановлено, що для підтвердження чи спростування інформації про звільнення з посади позивач через свого представника звернувся до Вищої ради правосуддя із запитом про видачу копій відповідних рішень та ознайомлення з матеріалами справи. Листом від 09.01.2020 Вища рада правосуддя повідомила представнику позивача про можливість ознайомлення з матеріалами справи про звільнення ОСОБА_1 з посади судді, а також надіслала копію рішення. Цей лист представник позивача отримав 13.01.2020. У тексті зазначеного рішення вказано, що підставою для його прийняття є саме дисциплінарна скарга Дніпровського районного суду міста Києва.
Наведене дає підстави стверджувати, що представник позивача також міг дізнатись про підстави відкриття дисциплінарного провадження після отримання зазначеного листа 13.01.2020.
Позивач про наведені обставини не зазначив, не обґрунтував яким чином вони вплинули на те, коли він міг та повинен був дізнатись про порушене право.
Зважаючи на зазначене, суд не приймає доводи позивача щодо його необізнаності про обставини його звільнення, зокрема дії відповідача щодо направлення до Вищої ради правосуддя у 2017 році дисциплінарної скарги про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі не відповідають зазначеним обставинам.
Також суд відхиляє доводи позивача щодо неможливості звернення до суду через підсистему "Електронний суд", оскільки з 12.08.2022 підсистема "Електронний суд" в Окружному адміністративному суді міста Києва працює, що підтверджується розпорядженням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2022 №3 "Про забезпечення опрацювання/реєстрації документів, що надійшли до суду через систему ЄСІТС та засобами електронної пошти 12.08.2022".
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.08.2022 у справі №240/3771/21 вказав, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Позивачем не наведено обставин, які б свідчили про те, що введення воєнного стану об'єктивно перешкодило йому реалізувати своє право на звернення до суду з позовом, зокрема, починаючи з 10.12.2021, коли, за твердженням позивача, він дізнався про оскаржувані дії відповідача.
Після прийняття Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносились.
З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи позивача, як на підставу поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, введення воєнного стану на території України.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позов з обґрунтуванням поважності причини пропущення місячного строку звернення до суду з урахуванням зазначених судом висновків.
Пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою визнати протиправними дії Дніпровського районного суду міста Києва щодо подання скарги до Вищої ради правосуддя стосовно позивача. Тобто позивач вважає, що подання дисциплінарної скарги головою суду призвело до виникнення спірних відносин між ним та судом.
Відповідно до частини першої статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Статтею 42 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII (у реакції, чинній на час подання скарги від 05.07.2017 вих. №1462): дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (частина перша); дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (частина друга); дисциплінарне провадження включає: попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; відкриття дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (пункти 1-3 частини третьої).
Згідно з частиною першою статті 43 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункти 1-4).
Частиною четвертою статті 22 КАС України встановлено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що внаслідок подання дисциплінарної скарги стосовно судді відносини щодо належної перевірки такої скарги для встановлення підстав для відкриття дисциплінарного провадження виникають між скаржником та Вищою радою правосуддя. Водночас у разі незгоди судді з актом (діями, бездіяльністю) Вищої ради правосуддя, прийнятого за наслідками розгляду дисциплінарної скарги, він має право оскаржити такий акт (дії, бездіяльність) до Верховного Суду.
З огляду на такі висновки, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано наявність спору між ним та Дніпровським районним судом міста Києва внаслідок подання головою цього суду дисциплінарної скарги.
Крім того, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої).
Як уже вказувалось судом, у разі незгоди судді з рішенням Вищої ради правосуддя за наслідками розгляду дисциплінарної скарги, він має право звернутись до Верховного Суду з відповідним позовом про оскарження такого рішення або дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, що, на думку суду, є належним та достатнім способом захисту позивача стосовно проходження ним публічної служби або поновлення на публічній службі. Позовна заява не містить доводів того, що встановлення факту правомірності/протиправності подання дисциплінарної скарги є ефективним способом захисту, що призведе до відновлення його права щодо поновлення на публічній службі або встановленої статтею 43 Основаного закону України гарантії захисту особи щодо незаконного звільнення.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
позовну заяву, в якій необхідно обґрунтувати наявність спору між позивачем та Дніпровським районним судом міста Києва внаслідок подання до Вищої ради правосуддя дисциплінарної скарги, відповідно можливість розгляду такого спору судом, а також обґрунтувати обрання позивачем належного способу захисту з урахуванням того, що спір за наслідками розгляду дисциплінарної скарги, поданої Дніпровським районним судом міста Києва щодо позивача, вирішено Верховним Судом у справі №9901/45/20;
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів.
Позовну заяву та заяву про поновлення строку звернення до суду з додатками необхідно подати в кількості примірників для суду та відповідача.
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя В.А. Донець