22 листопада 2022 року м. Чернігів Справа № 620/6153/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Попудренка" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ім. Попудренка» (далі - ТОВ «Ім. Попудренка», позивач) 08.09.2022 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №3083/25010700 від 22.08.2022 в частині включення суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду господарських операцій по контрагенту ТОВ «АПК ТРАНС» на загальну суму ПДВ 253 657,00 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що товариством на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій було надано повний пакет документ. При цьому, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального Закону.
Ухвалою судді від 29.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано у позивача додаткові докази по справі, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 12.10.2022 у задоволенні клопотання ГУДПС у Чернігівській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що в ході перевірки був проведений аналіз можливостей надання транспортних послуг автомобільним перевізником ТОВ «АПК ТРАНС» та встановлено відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій (у контрагента відсутній персонал, транспортні засоби). Крім того, в АІС «Податковий блок» наявна інформація щодо ризиковості вказаного товариства (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку). Відповідно до умов договору ТОВ «АПК ТРАНС» має право залучити до виконання перевезень третіх осіб, однак позивачем не було надано документів, які б підтверджували залучення інших перевізників до виконання замовлених послуг. Також у наданих під час перевірки товарно-транспортних накладних автоперевізником вказано ТОВ «АПК ТРАНС».
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій він позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити у повному обсязі, враховуючи такі обставини.
ТОВ «Ім. Попудренка» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Одним із видів господарської діяльності товариства є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 9-10 т.1).
На підставі направлень від 04.07.2022 №1014, №1015, наказу від 09.06.2022 №472-п, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 82, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, посадовими особами ГУДПС у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ім. Попудренка» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість, з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в результаті якого зменшено суму бюджетного відшкодування від 17.02.2022 №9033847891 (з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.03.2022 №9044514776) від'ємного значення з податку на додану вартість, в тому числі заявленого відшкодування з бюджету.
Перевірку проведено в період з 05.07.2022 по 14.07.2022 з відома та в присутності директора товариства.
За результатами перевірки посадовими особами ГУДПС у Чернігівській області складено акт від 21.07.2022 №1679/07/03796710 (а.с. 11-21 т.1), у висновках якого зазначено про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму ПДВ 353 072,00 грн.
Будучи не згодним із вказаними висновками, ТОВ «Ім. Попудренка» подало до ГУДПС у Чернігівській області заперечення на акт перевірки, які відповідачем визнані недостатньо обґрунтованими (а.с. 22-28 т.1).
Враховуючи наведене, ГУДПС у Чернігівській області прийняло ТОВ «Ім. Попудренка» податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №3083/25010700, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальній сумі 353 716,00 грн. (а.с. 29-31 т.1).
Судом встановлено, що відповідачем до вказаного розрахунку включено податковий кредит, сформований товариством за наслідками господарських операцій з ТОВ «АПК ТРАНС» у період з травня по грудень 2021 року, на загальну суму 253 657,00 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним на суму 253 657,00 грн., ТОВ «Ім. Попудренка» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2021 ТОВ «Ім. Попудренка» у звітному році було зібрано кукурудзу на зерно та кормову кукурудзу (а.с. 192 т.1).
07.04.2021 між позивачем (замовник) та ТОВ «АПК ТРАНС» (перевізник) було укладено договір №07/04-ІП про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні, підписаний повноважними представниками сторін, відповідно до умов якого перевізник прийняв на себе зобов'язання надати ТОВ «Ім. Попудренка» послуги по перевезенню по території України за маршрутом (маршрутами), погодженими з замовником, наступних типів вантажів - сільськогосподарські культури, в кількості, вказаній замовником згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 157-159 т.1).
Відповідно до пункту 3.1 Договору розрахунок між перевізником та замовником здійснюється в національній валюті України. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника в строк не пізніше 10 банківських днів на підставі оригіналів документів, зазначених у п.п. 2.3.5 даного Договору.
Моментом оплати послуг перевізника є момент списання грошових коштів з поточного рахунку замовника в банку замовника (п. 3.2 Договору). Вартість конкретного перевезення (групи однотипних перевезень) узгоджується додатково перед кожним перевезенням (групою однотипних перевезень) і вказуються в Додатках на перевезення вантажу.
Відповідно до Додаткових угод від 19.07.2021 та від 22.09.2021 встановлено тарифи на послуги по перевезенню вантажів (ранніх та пізніх зернових культур) автотранспортом по Україні (а.с. 162, 163 т.1).
Згідно із наданими додатками протягом періоду, що перевірявся, ТОВ «АПК ТРАНС» на замовлення позивача здійснювало перевезення кукурудзи (а.с. 160, 161, 164-168 т.1), що підтверджується актами надання послуг, товарно-транспортними накладними (а.с. 57-137, 169-186 т.1).
Позивачем здійснено оплату за отримані від контрагента послуги, про що надано відповідні платіжні доручення (а.с. 185-191 т.1).
Відповідно до матеріалів справи перевезення вантажу здійснювалось із полів на зерновий склад, розміщений в смт. Куликівка, який використовується ТОВ «Ім. Попудренка» на підставі договору складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01.06.2021 №ПХ-ІП, укладеного з ПрП «ПІВНІЧХЛІБ» (а.с. 216-237 т.1). Згідно з інформацією, відображеною у товарно-транспортних накладних, вантажоодержувачем кукурудзи є ПрП «ПІВНІЧХЛІБ».
Надалі частина кукурудзи була реалізована позивачем нерезиденту, LEMARC AGROMOND PTE. LTD, що підтверджується відповідними доказами (а.с. 238-243 т.1, 2-28 т.2).
Враховуючи наведене, ТОВ «Ім. Попудренка» сформовано податковий кредит поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16 декларацій за січень 2022 року) за рахунок, в тому числі, операцій по взаємовідносинах з ТОВ «АПК ТРАНС» за послуги транспортування зернових культур з травня по грудень 2021 року, на загальну суму 253 657,00 грн.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.
В силу вимог положень п.198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суд звертає увагу, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.
Так, згідно із ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Наказ №88).
Відповідно до п. 1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Наказу №88).
Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Як встановлено абзацом 5 ст. 1 Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.
Зокрема, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним само по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
Відповідно до матеріалів справи, на відображення позивачем зобов'язань зі сплати податку на додану вартість вплинуло формування зазначених показників за рахунок взаємовідносин з ТОВ «АПК ТРАНС».
Обґрунтовуючи підстави зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ГУДПС у Чернігівській області зазначає, що: ТОВ «АПК ТРАНС» рішенням від 23.06.2022 віднесено до ризикових платників податку на додану вартість (п. 8 Критеріїв); у контрагента відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній персонал, транспортні засоби), що на думку контролюючого органу свідчить про неможливість надання ним послуг з транспортування зернових культур.
Однак, таку позицію контролюючого органу суд вважає необґрунтованою, враховуючи таке.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку, то у разі підтвердження факту отримання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанова Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №813/4931/13-а).
Суд також зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, неподання звітності тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
Відтак посилання контролюючого органу на можливі порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій за укладеним з ним договором.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року по справі №640/19561/18, від 03.11.2022 у справі №640/22431/19.
Суд також враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2021 року по справі №320/5555/20, згідно яких висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача зроблені на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з'ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагенту позивача матеріали справи не містять.
Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Тобто, лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями. Однак у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
Щодо посилань контролюючого органу на те, що відносно контрагенту позивача наявне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку , суд зазначає, що вказане рішення прийнято контролюючим органом після періодів, які перевірені податковим органом, а отже було відсутнє на момент вчинення спірних правовідносин.
Крім того, щодо відсутності матеріально-технічної бази в контрагента позивача суд зазначає, що відповідно до п. 1.2 укладеного між сторонами договору, перевізник має право залучити до виконання перевезень третіх осіб, з якими він уклав договір перевезення, при цьому залишаючись відповідальним перед замовником за будь-які дії чи бездіяльність залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні.
Враховуючи наведене, ТОВ «АПК ТРАНС», з метою виконання взятих на себе зобов'язань щодо перевезення зернових культур позивача, уклало ряд договорів оренди транспортних засобів з екіпажем (водієм) та надання послуг по перевезенню вантажів транспортом по Україні із третіми особами, що не заборонено чинним законодавством та передбачено умовами укладеного із ТОВ «Ім. Попудренка» договору (а.с. 32-56 т.1).
Відповідачем не заперечується та відображено в акті перевірки (а.с. 17 т.1), що за даними Єдиного державного реєстру податкових накладних ТОВ «АПК ТРАНС» у травні-грудні 2021 року виписано на адресу ТОВ «Ім. Попудренка» 16 податкових накладних на суму ПДВ 322,9 тис. грн., з яких реєстрацію 4-х накладних, виписаних у травні, листопаді та грудні 2021 року зупинено на суму ПДВ 63,57 тис. грн. Податкові накладні, реєстрацію яких зупинено, ТОВ «Ім. Попудренка» не віднесено до податкового кредиту.
Додатково встановлено, що у зв'язку із поверненням товару або авансу та зміною номенклатури товару (ознака 103, 104) позивачем по контрагенту ТОВ «АПК ТРАНС» (транспортні послуги) за серпень-вересень 2021 року самостійно проведено коригування податкового кредиту, згідно якого зменшено суму податкового кредиту на 3,20 тис. грн. та 2,43 тис. грн. відповідно. Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 16 декларацій за січень 2022 року) за рахунок попередніх звітних періодів сформовано позивачем без урахування операцій по взаємовідносинам з ТОВ «АПК ТРАНС» за серпень-вересень 2021 року.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що ТОВ «Ім. Попудренка» доведено використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності отриманих від ТОВ «АПК ТРАНС» послуг, оскільки вони використані підприємством у межах господарської діяльності.
Фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентом відображено у податковій звітності ТОВ «Ім. Попудренка» за відповідні податкові періоди, суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, що не заперечувалось ГУДПС у Чернігівській області.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд вважає, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт реального здійснення господарської операції з придбання та використання в господарській діяльності спірних послуг, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення від 22.08.2022 №3083/25010700 в частині включення до суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, господарських операцій по контрагенту ТОВ «АПК ТРАНС», на суму ПДВ 253 657,00 грн., винесено відповідачем протиправно, а тому має бути скасованим.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Попудренка" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 22.08.2022 №3083/25010700 на суму 253 657,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Попудренка" судові витрати на сплату судового збору в сумі 3 804 (три тисячі вісімсот чотири) грн. 87 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22 листопада 2022 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ім. Попудренка" (код ЄДРПОУ 03796710, вул. Івана Мазепи, буд. 40А, м. Чернігів, 14000).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна