22 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/5105/22
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ТВО командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати премії та додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн начальнику електротехнічної обслуги старшому сержанту ОСОБА_1 за червень 2022 року;
- скасувати наказ відповідача від 01.07.2022 №93 в частині невиплати премії позивачу за червень 2022 року та скасувати наказ відповідача від 04.07.2022 в частині невиплати додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн позивачу за червень 2022 року;
- зобов'язати відповідача виплатити премію позивачу за червень 2022 року в повному обсязі та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн за червень 2022 року.
Суд ухвалою від 02.08.2022 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановив відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останні просить у задоволенні вимог відмовити, наголошуючи на їх безпідставності.
Позивачем подано заяву про заміну неналежного відповідача, а саме ТВО командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 на командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 . Також заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просить розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Втім суд зазначає, що належним відповідачем у справі є саме Військова частина НОМЕР_1 . В той же час, ТВО командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_4 та командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_3 є посадовими особами командного складу, на котрих покладено командування (керівництво) частиною. Тобто останні уповноважені діяти саме від імені юридичної особи публічного права, тобто від імені Військової частини НОМЕР_1 .
Щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає, що згідно ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Так, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження передбачені ст.262 КАС України. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч.5 цієї статті суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При цьому, пунктом 2 частини 6 цієї статті визначено, що якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
З наведеного слідує, що суд, за власним переконанням, оцінює характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі та при відкритті провадження вирішує питання щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з ухвали суду від 02.08.2022 суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, і відповідно призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.
Так, свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що дійсно на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення. Проте останній не є доказом винуватості, з огляду на що не може бути підставою для винесення оскаржуваних наказів. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
03.06.2022 було складено протокол А3160 №8 про військове адміністартивне правопорушення за частиною 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно якого, позивач виконував обов'язки військової служби в умовах особливого періоду - військового стану, у стані алкогольного сп'яніння.
У позивача були відібрані пояснення, згідно яких позивач ОСОБА_1 пояснив, що 02.06.2022 о 19:45 прибув до частини за викликом. Також вказав, що вживав спиртне, але поза робочим часом. Проходити медичний огляд не відмовлявся, оскільки йому не пропонували.
Начальником логістики підполковником В.Візір подано рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 , згідно якого 02.06.2022 на території частини було виявлено, що позивач знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Також відібрані пояснення у начальника тилу ОСОБА_5 та бойового медика взводу ОСОБА_6 , зігдно яких, позивач відмовився від проходження проходження медичного огляду.
Також складено Акт про перебування позивача на службі у нетверезому стані та відмови проходити медичний огляд для встановлення ступеня сп'яніння.
На підставі викладеного, наказом від 01.07.2022 №93 та від 04.07.2022 позивача позбавлено премії за червень 2022 року виплати додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн за червень 2022 року.
З вказаним рішенням позивач не згодний, вважає, що останні прийняті неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 4 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг врегульовано Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
На підставі ст.1 Закону України від 24.03.1999 №551 «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно ст.2 Статуту військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Пунктом 3 Статуту встановлено, що військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, тощо.
Відповідно до ст.4 Статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Так, стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (ч.3 ст.5 Статуту).
Згідно ст.47 Статуту невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов'язків.
Рішення про усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків приймається прямим командиром (начальником).
Про цей факт видається у триденний строк із дня прийняття посадовою особою такого рішення письмовий наказ про проведення службового розслідування.
У разі відмови або ухилення від обов'язкового медичного огляду, а також появи на службі у стані сп'яніння усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків може здійснити безпосередній або прямий начальник, про що негайно доповідається в порядку підпорядкованості із зазначенням причин і обставин усунення.
Згідно ст..84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
При цьому, згідно п.2 Розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначено, що службове розслідування не проводиться, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Як вбачається з пояснень позивача, ОСОБА_1 не заперечував та підтвердив, що вживав спиртне, але поза робочим часом.
Враховуючи надані позивачем пояснення, він дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння 02.06.2022 о 19:45 на території частини.
Тобто в даному випадку, підстави для проведення службового розслідування були об'єктивно відсутні.
Так, відповідно до п.5 розділу 16 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
З огляду на наведене, наказ відповідача від 01.07.2022 №93 «Про преміювання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за червень 2022 року» в частині не виплати позивачу премії за червень прийнятий у відповідності до наданих повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством, а отже скасуванню не підлягає.
Щодо частини вимог, яка стосується невключення до наказу про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, суд зазначає наступне.
На виконання Указів Президента України від 24 02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зазначеною постановою установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (в редакції станом на квітень 2022 року, тобто спірний період).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Зазначена постанова не містить умов позбавлення виплат додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн, на яку претендує позивач.
В той же час, пунктом 9.8 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включаються військовослужбовці, які вживали алкогольні напої (наркотичні психотропні речовини) на території військової частини як у службовий час так і позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника).
Враховуючи зміст окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 (копія якого додається) та пунктів 1, 5 розділу XVI Порядку №260, простежується аналогія закону, яка полягає в тому, що виплата премії та додаткової винагороди здійснюється на підставі відповідного наказу командира частини, в якому зазначається конкретний перелік військовослужбовців, які набули право на дані виплати, з врахуванням дотримання даними військовослужбовцями норм чинного законодавства та належного виконання ними покладених на них обов'язків.
В даному випадку, для прийняття командиром військової частини наказу про не виплату додаткової винагороди та премії є факт перебування позивача на території військової частини у стані алкогольного сп'яніння, що ним не заперечується згідно наданих ним же пояснень. При цьому, встановлення ступеня алкогольного сп'яніння на зазначений факт не впливає, як і не впливає закриття провадження у справі про вчинення позивачем адміністративного військового правопорушення.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 132, 134,139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повне рішення суду складено 22 листопада 2022 року.
Суддя Л.О. Житняк