22 листопада 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/3996/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправним та скасування рішення.
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 10 листопада 2022 року №398-0 «Щодо повідомлення про зміну істотних умов державної служби ОСОБА_1 ».
Ухвалою суду від 22 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Водночас з наявних матеріалів вбачається подання позивачем заяви про забезпечення позову, у якій заявник просить суд зупинити дію наказу в.о. начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 10 листопада 2022 року №398-0 «Щодо повідомлення про зміну істотних умов державної служби ОСОБА_1 » до набрання законної сили рішенням у цій справі.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, адже будучи звільненим, позивач буде змушений весь час приділяти пошуку джерел існування для себе та своєї сім'ї, що в сьогоднішніх реаліях є надзвичайно складним завданням. При цьому вказано, що вжиття таких заході жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного наказу відповідача буде встановлено під часповного, всебічного і об'єктивного розгляду в судовому засіданні. Зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення ді оскаржуваного наказу заподіяна позивачу шкода внаслідок вимушеного припинення державної служби буде значно більшою, оскільки шкода буде причинена не тільки позивачу, а і його сім'ї. На думку заявника, вжиття таких заходів жодним чином не вплине на можливість реалізації відповідачем його повноважень, в тому числі і тих, які стосуються проходження позивачем державної служби та виконання посадових обов'язків незалежно від того де знаходиться його робоче місце.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши додані до неї матеріали, суд зазначити таке.
Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).
Згідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно частини першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, які суд враховує в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити:
1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи;
2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;
3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Отже, заявником не наведено підстав для забезпечення позову, передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Твердження, викладені в обґрунтування поданої заяви, ґрунтуються виключно на припущеннях заявника.
Щодо тверджень у поданій заяві про очевидну незаконність оскаржуваного рішення, то такі суд оцінює критично та вважає їх передчасними, оскільки наведення в ухвалі суду про забезпечення позову очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій (рішеннь) відповідача буде фактично означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що в даному випадку є неприпустимим та порушуватиме такі визначальні принципи адміністративного судочинства як змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі (стаття 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому суд звертає увагу на те, що наказом в.о. начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 10 листопада 2022 року №398-0 «Щодо повідомлення про зміну істотних умов державної служби ОСОБА_1 ». повідомлено позивача про зміну істотних умов державної служби, а саме: зміну розташування його робочого місця, що знаходиться в адміністративному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 на робоче місце, що знаходиться в адміністративному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 . Також закріплено робоче місце позивача в адміністративному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 після закінчення 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.
Отже, оскаржуваним рішенням було лише повідомлено позивача про фактичну зміну його робочого місця, а не припинено проходження ним державної (публічної) служби.
Тому, доводи, наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд оцінює критично, а твердження щодо настання негативних наслідків реалізації оскаржуваного рішення - передчасні.
Водночас варто зазначити, що протиправність оскаржуваного рішення повинна бути встановлена в ході розгляду даної справи по суті.
Враховуючи викладене та беручи до уваги виключно прогнозоване на майбутнє порушення прав позивача оскаржуваним наказом, суд зазначає, що вказані у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, суд зауважує, що в адміністративних справах про визнання незаконним рішення, що стосуються проходження, звільнення з публічної служби, позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії. Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії або забороною третім особам вчиняти дії щодо його реалізації, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, у разі забезпечення зазначеного адміністративного позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених КАС України, що є неприпустимим.
Вказана правова позиція в питанні вжиття заходів забезпечення позову у відносинах публічної служби викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність поданої заяви про забезпечення позову, а тому така задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк