Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 листопада 2022 року Справа № 520/15887/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,
представника третьої особи - Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради" - Зозулі В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова до Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача: Комунальний заклад "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлею Комунального закладу «Харківська дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 27-Д;
- зобов'язати Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради вжити заходи щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлею Комунального закладу «Харківська дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 27-Д.
В обґрунтування позову керівником прокуратури зазначено, що Управлінням освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради допущено протиправну бездіяльність щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою та державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою під будівлею Комунального закладу «Харківська дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 27-Д, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст.131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
Ухвалою суду від 20.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи у засіданні.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача вказано, що у керівника прокуратури у даному випадку відсутні підстави для звернення із позовом та представництва у якості самостійного позивача, оскільки позов останнього не містить в собі підстав для подачі позовної заяви в інтересах держави, а мотивувальна частина не містить обґрунтувань та документальних підтверджень відсутності органу або не здійснення іншим органом або неналежного здійснення захисту своїх інтересів. Водночас, органом, який здійснює функції суб'єкта права власності на земельні ділянки на території м. Харкова є Харківська міська рада, а відтак, орган, в інтересах якого прокурором поданий позов про визнання протиправною бездіяльність, зокрема, Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради існує. Представником відповідача наголошено на обставинах того, що жодних звернень з органів прокуратури щодо земельної ділянки по вул. Валентинівській, 27-Д до відповідача або до Департаменту діловодства Харківської міської ради не надходило, що в свою чергу свідчить про не дотримання прокурором порядку повідомлення компетентних органів, передбачений ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», що передує зверненню до суду в інтересах органу. При цьому, представником відповідача наголошено на обставинах того, що прокурором не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами, що не оформлення відповідачем права постійного користування спірною земельною ділянкою порушує права та інтереси позивача та є лише припущенням. Крім того, казано, що доводи про допущення бездіяльності є помилковими та недоведеними.
В подальшому, розгляд справи було призначено на 25.02.2022 року о 10:00 годині.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час.
Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами).
Ухвалою суду від 19.08.2022 року запропоновано учасникам справи висловити позицію стосовно можливості подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження або у режимі відеоконференції.
Подальший розгляд справи призначено на 17.11.2022 року на 11:00 год.
Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в судове засідання, призначене на 17.11.2022 року, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Клопотань або будь-яких інших заяв до суду подано не було.
Представник Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради в судове засідання, призначене на 17.11.2022 року, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Від начальника Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради через канцелярію суду надійшов лист, в якому останнім вказано клопотання про проведення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Комунальний заклад "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради" в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
За приписами ч.3, 4, 5 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Зі змісту позовної заяви встановлено зазначення керівником Салтівської окружної прокуратури м. Харкова обставин того, що прокуратурою в межах наданих Законом України «Про прокуратуру» повноважень проведено вивчення стану дотримання закладами освіти, Московського району м. Харкова вимог земельного законодавства України, в результаті чого встановлено, що на території Московського району м. Харкова здійснює діяльність Комунальний заклад «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради» (далі - ДЮСШ №13), що розташований за адресою: м.Харків, вул, Валентинівська, 27-Д.
Діяльність зазначеного закладу освіти здійснюються на підставі статуту ДЮСШ №13 2017 року, затвердженого заступником директора Департаменту освіти Харківської міської ради - начальником Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Солошкіним В.М.
Відповідно до п.1.1 статуту ДЮСШ №13, комунальний заклад перейменований рішенням 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.02.2011 №179/11 «Про перейменування дитячо-юнацьких спортивних шкіл системи освіти міста» з комунального закладу «Харківська дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради Харківської області». Пунктом 1.6 статуту визначено, що ДЮСШ №13 є позашкільним навчальним закладом спортивного профілю - закладом фізичної культури і спорту, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку і повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту. Згідно п. 1.2 статуту засновником ДЮСШ №13 є Харківська міська рада. Відповідно до п. 1.3 статуту власником майна є територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради. Розділом VI статуту передбачено, що матеріально-технічна база ДЮСШ № 13 може включати адміністративні приміщення та спортивні бази, зали, споруди тощо), оздоровчо-спортивні обладнання, засоби зв'язку, оргтехніку, транспортні засоби, зокрема спеціалізовані для навчально-тренувальної та спортивної роботи, майданчики, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває в їх користуванні. Відповідно до п. 6.3 статуту, майно ДЮСШ № 13 є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова, яке належить Управлінню освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради на праві оперативного управління на підставі укладеного договору між Управлінням освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради та управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Пунктом 8.1 статуту ДЮСШ №13 визначено, що комунальний заклад безпосередньо підпорядкований і підзвітний Управлінню освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради. Крім того, пунктом 6.7 статуту визначено, що відповідно до законодавства України ДЮСШ № 13 користується землею, яка надана у постійне користування згідно із законодавством України, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм її охорони.
У позовній заяві прокурором вказано, що Салтівською окружної прокуратурою м. Харкова встановлено, що правоустановчі документи на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 27-Д, на якій знаходиться майно, належне ДЮСШ №13, відсутні, що є прямим порушення норм діючого законодавства.
Обставини не оформлення права постійного користування вказаною земельною ділянкою підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №261656545 від 15.06.2021, відповідно до відомостей якої державна реєстрація права користування земельною ділянкою, яка використовується вказаним навчальним закладом, не проводилась.
Прокурором у позовній заяві зазначено, що відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під позашкільним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та освітнього процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.
Вказана земельна ділянка належить територіальній громаді міста Харкова, тому її використання може здійснюватися у суворій відповідності з вимогами чинного земельного, законодавства, із дотриманням певних обмежень щодо використання земель комунальної форми власності.
Також, прокурором вказано, що у даному випадку використання вказаної земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (державного акту на право постійного користування) та без державної реєстрації права постійного користування.
Рішенням Харківської міської ради №1537/19 від 17.04.2019 року затверджено Положення про Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради.
Згідно п.1.1 зазначеного вище Положення Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради (далі - Управління освіти) є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, яке утворюється Харківською міською радою. Пунктом 1.5 Положення визначено, що Управлінню освіти підпорядковані, підзвітні та підконтрольні заклади дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти, що розташовані на території Московського району м. Харкова в межах повноважень, встановлених законодавством України. Відповідно до п.2.2 Положення Управління освіти в межах своїх повноважень має право укладати від свого імені угоди, договори і контракти з юридичними особами, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах усіх інстанцій. Пунктом 2.3 передбачено, що майно Управління належить йому на праві оперативного управління. Управління володіє та користується майном, що знаходиться у його управлінні.
Відтак, прокурором зазначено, що Управління освіти, будучи органом виконавчої влади, на який відповідно до вимог закону покладено обов'язок щодо управління майном ДЮСШ №13, у тому числі, земельною ділянкою, на якому воно розташовано, у порушення вимог земельного законодавства та положень Законів України «Про освіту» та «Про позашкільну освіту», не вчинило заходів, направлених на розробку технічної документації щодо користування зазначеною земельною ділянкою, у зв'язку з чим право користування землею не оформлено, державну реєстрацію цього права не проведено. Крім того, обов'язок оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, покладено на органи виконавчої влади також розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 802-р.
Прокурором зазначено, що його звернення до суду в якості статусу позивача обумовлено обставинами того, що у даному випадку інтереси громади представляє Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради, однак останнє є відповідачем і саме за його бездіяльності виникли наслідки, які негативно впливають на інтереси громади, а орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов'язання Управління оформити належним чином право користування земельною ділянкою під будівлями та спорудами Комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради» відсутній.
Бездіяльність відповідача сприяє порушенню основних засад державної політики щодо земельного законодавства, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді. Відтак, Салтівська окружна прокуратура м. Харкова, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту порушених інтересів держави у сфері комунальної власності звертається до суду з адміністративним позовом по захисту державних інтересів і відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України, є позивачем у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що приписами ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в одному з двох випадків:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 813/661/17, від 28.04.2021 року по справі № 160/13338/20.
Відповідно до приписів ч.4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18.
Наявність обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті.
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 807/965/17.
Суд зазначає, що згідно із п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI, визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності, зокрема, перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що органом, що здійснює функції суб'єкта права власності земельні ділянки на території м. Харкова є Харківська міська рада, а отже орган в інтересах якого прокурором поданий позов про визнання протиправною бездіяльності, зокрема, Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради існує.
Враховуючи вищевикладене, земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 27-Д, відноситься до земель комунальної власності та розпорядження вказаною земельною ділянкою, в тому числі надання права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, контроль за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використання і охорона земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, виноситься до компетенції Харківської міської ради.
Відтак, враховуючи наявність спеціально уповноважених органів державної влади, до компетенції яких віднесено повноваження контролю за дотриманням законодавства у сфері довкілля та природокористування, та відсутність у прокуратури повноважень по контролю за дотриманням законодавства в цій сфері - прокурор зобов'язаний надати докази нездійснення (неналежного здійснення) своїх повноважень спеціально уповноваженими органами: Харківською міською радою та Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що матеріали справи не містять в собі доказів нездійснення чи неналежного здійснення своїх повноважень по контролю за дотриманням законодавства у сфері землекористування вищевказаними спеціально уповноваженими органами прокурором до позову не додано, що є прямим порушенням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, відповідно до положень частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про наявність підстав для представництва відповідного суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що до позову не додано доказів попереднього, до звернення до суду відповідного повідомлення Харківської міської ради та Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради, як спеціально уповноважених органів контролю за виконанням законодавства у сфері довкілля та природокористування.
Крім того, суд зазначає, що жодних звернень з органів прокуратури щодо земельної ділянки по вул. Валентинівській, 27-Д до Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради не надходило.
Листом Департамент діловодства Харківської міської ради від 12.10.2021 №852/0/26-21 повідомив, що звернень з органів прокуратури до земельної ділянки по вул. Валентинівській, 27-Д у місті Харкові, до Департаменту діловодства Харківської міської ради протягом 2020-2021 років не надходило.
В даному випадку прокурор не вказав причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Суд наголошує на обставинах того, що п. 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Суд зазначає, що відповідно до п.7 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таким чином позовна заява на цих підставах підлягає поверненню, проте такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження. Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду що визначено приписами п.1 ч.1 ст.240 КАС, приписами якої визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 липня 2019 року у справі №826/15794/17.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова області без розгляду.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позовну заяву керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (вул. Маршала Батицького, буд. 23, м. Харків, 61038) до Управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради (вул. Валентинівська, буд. 27-Г, м. Харків, 61146), третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача: Комунальний заклад "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №13 Харківської міської ради" (вул. Валентинівська, буд. 27-Д, м. Харків, 61146) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 22 листопада 2022 року.
Суддя Мельников Р.В.