Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
21 листопада 2022 року № 520/7126/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати наказ №296-ос від 03.06.22р. в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції
-визнати протиправним та скасувати наказ № 289о/с від 14.06.2022 Головного управління національної поліції в Харківській області про звільнення ОСОБА_1 з 14.06.2022 без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022.
-поновити капітана поліції ОСОБА_1 , старшого дізнавача сектору дізнання Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.
-стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з першого дня такої невиплати по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі.
-стягнути з Головного управління національної поліції Харківської області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь період неотримання такого.
-допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на роботі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є поліцейським, має звання капітана поліції, до моменту звільнення, обіймав посаду старшого дізнавача сектору дізнання Ізюмського районного управління поліції ГУ НП в Харківській області.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на ЗО діб. Затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено із 05.30 26.03.2022 строком на ЗО діб. Затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 15.03.2022 № 2119-ІХ. Згідно до Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено із 05.30 25.04.2022 строком на ЗО діб. Затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 21.04.2022 № 2212-ІХ. Згідно до Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години ЗО хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 22.05.2022 № 2263- IX. Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ строк дії воєнного стану в Україні було продовжено в Україні з 05 години ЗО хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб
Після введення воєнного стану, з 24.02.2022 Позивач фактично знаходився за місцем свого виконання посадових обов'язків та виконував накази свого безпосереднього керівництва.
Майже з почату воєнних дій на території мешкання та місця роботи Позивача, місто Ізюм, зник мобільний зв'язок та електроживлення, через що Позивач не мав можливості доступу до Мережі інтернет, а відповідно і не мав доступу до всіх можливих месенджерів: та електронної пошти.
З того часу, керівництво з ним на зв'язок не виходило.
Розуміючи, що територія, на якій перебував Позивач та виконував свої функціональні обов'язки, фактично з 24 лютого 2022 року потрапила під окупацію, він намагався якомога швидше залишити таку територію та з'явитись до безпосереднього чи вищого керівництва задля доповіді про такі обставини та подальше проходження служби і виконання наказів.
Лише наприкінці червня 2022 року Позивачу вдалось виїхати з окупованої території та одразу після отримання доступу до мобільного зв'язку Позивач зв'язався зі своїм безпосереднім керівництвом і доповів про обставини. За результатами такої доповіді Позивач отримав усне повідомлення від відділу кадрів про те, що його було звільнено з лав Національної поліції України.
Одразу, після отриманої інформації, Позивач звернувся до адвоката для отримання правничої допомоги в отриманні і ознайомленні з документами які містять підстави та обставини його звільнення.
12.07.2022 на адресу Головного управління національної поліції в Харківській області був направлений адвокатський запит щодо отримання наказу про звільнення, та матеріалів службового розслідування відносно Позивача.
Головне управління національної поліції в Харківській області від адвоката Гофельд Г.С. отримало вищевказаний запит трьома способами, а саме:
Запит з кваліфікаційним електронним підписом був відправлений на всі офіційні електронні поштові скриньки ГУНП
Запит був направлений поштою на адресу ГУНП 61052, Харків, вул. , Ярославська 1/29 (яку адвокату стало відомо з відзиву в подібній справі)
Запит був направлений поштою на адресу ГУНП вказану на офіційному сайті Головного управління національної поліції в Харківській області вулиця Жон Мироносиць, 5, Харків, Харківська область, 61000.
Головне управління національної поліції в Харківській області жодним способом не надавало відповіді, а с тим і запитуваних документів, попри строки встановлені законодавством на відповідь на адвокатський запит.
Адвокату знадобилось самостійно розшукувати відділ кадрів ГУНП в місті Харкові, щоб витребувати запитувані документи.
Від відповідача 10.08.2022 адвокатом нарочно отримано:
Витяг з наказу Головного управління національної поліції в Харківській області №289від 14.06.2022 №289 о/с про звільнення Позивача
Копію наказу ГУНП в Харківській області від 03.06 №296 на 16 арк. в 1 прим
Довідку УФЗБО про середньомісячну заробітну плату
Згідно з зазначеними Витягами встановлено, щодо Позивач був звільнений через вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022.
Матеріали службового розслідування на адвокатський запит надані не були.
Позовна заява буде уточнена після отримання адвокатом матеріалів службового розслідування, для аналізу можливих допущених порушень під час проведення розслідування.
Як слідує з наказу №296 від 03.06.2022 службовим розслідуванням, проведеним на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 10.05.2022 №608, установлені та підтверджені факти вчинення дисциплінарних проступків з боку окремих поліцейських Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
А саме: безпідставно були відсутні на службі .без поважних причин, не виконали УСНИЙ наказ керівництва вийти з окупованих територій та прибути за місцем дислокації підрозділу, для проходження служби, тим самим скоїли прогули, а також не взяли участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, тим самим вчинили дисциплінарні проступки.
У Наказі зазначено, що відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу і святкові дні.
Також зазначено, що такі вимоги, зокрема й Позивач проігнорував, не виконав, а також у робочі дні, а саме з 01.05.2022 по 03.06.2022, був відсутній на службі без поважних причин.
Позивач не згоден зі вказаним наказом, вважає його протиправним та не законним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши надані матеріали справи судом встановлено наступне.
Наказом ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 № 289 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України
Підставою для прийняття зазначеного рішення послугували матеріали службового розслідування, за результатами якого начальником ГУНП в Харківській області 03.06.2022 був затверджений висновок службового розслідування, а в подальшому підписаний наказ ГУНП в Харківській області від 03.06.2022 № 296, яким до старшого дізнавача сектору дізнання Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду.
Позивач вважає накази ГУНП в Харківській області від 03.06.2022 № 296 та від 14.06.2022 № 289 о/с протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Суд вказує, що статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-УІІІ) поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 статті 8 Закону № 580-УІІІ передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1 ч.1 ст.18); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2 ч.1 ст.18); поважати і не порушувати прав і свобод людини (п.З ч.1 ст.18).
Основні повноваження поліції, визначені в статті 23 Закону № 580-УІН, відповідно частини 1 якої поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (пункт 2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3); у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).
Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (частина 1 статті 24 Закон № 580-УПІ). У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в -окремій місцевості (частина 2 статті 24 Закон N° 580-УІІІ)
Частиною 3 статті 24 Закону № 580-УІІІ передбачено, що у ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону № 580Л/Ш у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Як передбачено частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Присяга поліцейського зобов'язує вірно служити, дотримуватися законодавства, поважати права людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Авторитет поліції багато в чому пов'язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною
Таким чином, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений забезпечити дотримання публічним службовцем - поліцейським закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.
При цьому, у кореспонденції з частиною 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» інститут присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.
За визначенням частини 1 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-УІІІ (далі - Статут, Закон № 2337-УІІІ) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з вимогами пункту 1 та пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний бути вірним Присязі поліцейського; утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, що визначено у частині 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію».
В силу частини 3 статті 1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні частини 1 статті 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
Отже, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання Присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов'язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності;12)незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації);13)неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків частиною 2 статті 14 Закону №2337-УІІІ передбачено проведення службового розслідування, під яким, відповідно до частини 1 статті 14 цього ж закону, розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Отже, як встановлено судом, у спірних правовідносинах, наказом ГУНП в Харківській області від 10.05.2022 № 608 «Про призначення та проведення службового розслідування» було призначено та проведено службове розслідування.
Матеріалами справи підтверджено, що в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено наступне.
09.05.2022 до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_3 про те, що ним 28.04.2022 підлеглим працівникам було надано усний наказ у строк до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну Україні територію та прибути за місцем дислокації підрозділу, для несення служби та виконання своїх функціональних обов'язків, в тому числі і старшому дізнавачу сектору дізнання Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_1 .
Проте, з 01.05.2022 по теперішній час, вищевказаний поліцейський до евакуйованого підрозділу для проходження служби не прибув, був відсутній на службі без поважних причин, та, відповідно, до виконання своїх функціональних обов'язків не приступив.
Службовим розслідуванням встановлено, що в результаті збройної агресії з боку рф певна частина території Харківської області, в тому числі окремі громади Ізюмського району Харківської області опинилися під окупацією збройних сил рф. Деякі поліцейські Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, які перебували на тимчасово окупованій території не евакуювалися на підконтрольну Україні територію.
Опитаний під час проведеного службового розслідування начальник Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковник поліції ОСОБА_3 пояснив, що 24.02.2022 особовий склад підрозділу було зібрано по тривозі у зв'язку з веденням військового стану в Україні. З поліцейськими, які прибули до Ізюмського РУП проведено цільовий інструктаж та видано закріплену табельну зброю. 03.03.2022 військовослужбовці рф окупували територію м. Балаклія та деякі населенні пункти Ізюмського району
Харківської області. 01.04.2022 після неодноразових спроб війська рф окупували усю територію м. Ізюм та Ізюмського району, в результаті чого окремі поліцейські підрозділу опинились в окупації. Поліцейські Ізюмського РУП, які залишились на окупованій території, за можливості, виходили на зв'язок зі своїми безпосередніми керівниками особисто, або через інших поліцейських, з якими перебували в бомбосховищах міста та підвальних приміщеннях будівель. ОСОБА_3 зазначив, що за його вказівкою керівниками служб та особисто ним встановлювалися місця перебування кожного поліцейського Ізюмського РУП. Крім цього, вівся облік підлеглого особового складу, який не виходив на зв'язок з моменту окупації міста та району або була відсутня інформація про їх місце знаходження. 28.04.2022 відбулася нарада керівництва ГУНП в Харківській області на якій було віддано усний наказ керівникам щодо доведення до кожного підлеглого поліцейського про необхідність виїзду з окупованої території до 30.04.2022. Даний наказ в підрозділі було доведено заступникам та усім підпорядкованим керівникам служб. На теперішній час на окупованій території знаходиться 58 поліцейських Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, які періодично за можливості виходять на зв'язок (38 - Ізюмський РУП, 12 - відділ поліції № 1 Ізюмського РУП, 2 - відділення поліції № 1 Ізюмського РУП, 6 - СПД № 1 Ізюмського РУП). На даний час вказані поліцейські до евакуйованого підрозділу, розташованого в м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області не прибули, до виконання своїх посадових обов'язків не приступили.
В своєму поясненні начальник СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції Пухтієнко С.С. пояснив, що 28.04.2022 від начальника підрозділу був наданий усний наказ про необхідність довести до поліцейських сектору дізнання Ізюмського РУП, які знаходяться на окупованій території вимогу до 30.04.2022 прибути на службу до евакуйованого підрозділу. З цією метою здійснювались телефонні дзвінки старшому дізнавачу СД капітану поліції Громицькому О.В. та старшому дізнавачу СД капітану поліції ОСОБА_1 на номер НОМЕР_3, якому телефонував особисто. В ході бесіди, поліцейський пояснив, що перебуває в м. Ізюм, буде намагатися покинути окуповане місто найближчим часом безпечним шляхом.
Службовим розслідуванням встановлено, що весь особовий склад Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, який знаходиться на окупованій території, безпосередніми керівниками, з використанням різних засобів електронної комунікації (СМС-повідомлення, мобільний зв'язок, месенджери) був проінформований про необхідність виходу з" окупації та повідомлено про відповідальність за невиконання вказаного наказу аж до звільнення з Національної поліції України, проте станом на теперішній час зазначені поліцейські наказ не виконали, з окупованої території не вийшли та не приступили до виконання своїх службових обов'язків. Про перебування на лікарняному або інші причини своєї неявки керівництву Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області не повідомляли.
В ході службового розслідування, з метою з'ясування вищевказаних причин та умов, а також реалізації можливості щодо надання письмового пояснення з вищезазначених обставин, дисциплінарною комісією були здійснені телефонні дзвінки поліцейським Ізюмського РУП, в тому числі і позивачу, проте телефони останніх були поза зоною обслуговування.
Крім цього, дисциплінарною комісією відповідно до вимог частини 2 статті 27 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, вживалися заходи щодо направлення вищевказаним поліцейським повідомлень про їх виклик для надання пояснень по суті
вищевказаних обставин з використанням засобів електронної комунікації - електронної пошти та мобільних месенджерів.
Так, ОСОБА_1 на наявні в ГУНП електронні комунікації - електронну скриньку ро1ісе.izym@икr.net, месенджери «Telegram» та «WhatsАрр»., 17.05.2022 та 18.05.2022 направлені запрошення щодо прибуття о 15.00 19.05.2022 та 20.05.2022 відповідно, до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень з приводу подій викладених у рапорті начальника Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_3 від 09.05.2022.
Інформація щодо запрошення поліцейського Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 для надання пояснень, відображена в акті огляду засобу (програми) електронної комунікації від 24.05.2022 за № 392/119-15- 2022 разом з ілюстраційними матеріалами (скріншотами).
Вказаний поліцейський у зазначений час за запрошенням до УГІ ГУНП в Харківській області не прибув та відповідні письмові пояснення не надав.
У зв'язку з чим, відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ОСОБА_1 вважається такими, що відмовився від надання пояснень, про що було складено відповідний акт, зареєстрований 28.05.2022 за №447/119-15-2022.
Крім того, судом встановлено, що в ході службового розслідування було встановлено, що деякі поліцейські Ізюмського РУП вийшли на зв'язок та надіслали через мобільні месенджери повідомлення, в яких зазначили, що на теперішній час вони не можуть прибути до м. Харків для надання письмових пояснень, оскільки перебувають на окупованій території та не мають змоги виїхати на підконтрольну територію України.
Так, 21.05.2022 о 09.43, з номеру НОМЕР_2 телефонували старші сержанти поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , які під час бесіди повідомили, що вони знаходяться в окупації в м. Ізюм Харківської області зі своїми родинами. Дані поліцейські неодноразово намагались вийти з окупованого міста, однак на блокпостах їх не випустили. У подальшому будуть продовжувати намагатись виїхати на підконтрольну територію України.
Лейтенант поліції ОСОБА_8 , також в ході телефонної розмови повідомив, що теж знаходиться на окупованій території в м. Ізюм Харківської області та на теперішній час разом з дружиною та малолітньою дитиною намагається виїхати з міста.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , в ході телефонної розмови повідомив, що знаходиться в м. Ізюм Харківської області та неодноразові спроби виїхати з окупованої території йому не надається можливим. Майже щодня він виходить на зв'язок зі своїми керівниками та поліцейським сектору кадрового забезпечення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 , яким повідомляє про своє місцезнаходження та постійні намагання виїхати на підконтрольну територію України.
Аналогічні дзвінки здійснили і інші поліцейські Ізюмського РУП, у зв'язку з чим дисциплінарною комісією були складені акти фіксації надання усних пояснень, зареєстрованих 28.05.2022 за №№ 441/119-15-2022, 443/119-15-2022, 445/119-15-2022, 444/119-15-2022, 446/119-15-2022, 442/119-15-2022, відповідно.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на ЗО діб, тобто до 25 травня 2022 року.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
У зв'язку з чим, Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з вимогами статті 17 Закон України «Про правовий режим воєнного стану», органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Капітан поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до п. 24 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості
Відповідно вимог п. 1, 2, 4, 8, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Також, як встановлено судом, останній порушив внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області, затверджений наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818 та частини 3 статті 91 Закону № 580-УІІІ, в якій зазначено, що для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. А, відповідно до вимог наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу і святкові дні. Крім цього поліцейським заборонений виїзд за кордон (окрім виняткових причин).
Вищевказані вимоги поліцейський Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 проігнорував та не виконав, а також у робочі дні, а саме з 01.05.2022 по 03.06.2022 був відсутній на службі без поважних причин.
Пунктом 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
У ході проведення службового розслідування обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність сержанта поліції ОСОБА_1 , відповідно до вимог частин 4, 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлені.
Однак, суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок необхідно зазначити воєнний стан, тобто той стан, коли на поліцейського покладено додаткові повноваження, а Український народ розраховує на те, що поліцейські як представники держави, будуть сумлінно виконувати свої обов'язки. Вчинений позивачем проступок свідчить про повне нехтування та зневажання своїм статусом та посадою поліцейського, проявленим абсолютно безвідповідальним ставленням його до Українського народу, якому він зобов'язаний служити, своїх службових обов'язків, що є грубим порушенням службової дисципліни та абсолютно дискредитує позивача як поліцейського.
За своєю формою, змістом та суттю таке діяння явно та очевидно належить до кола чітко визначених законом дисциплінарних проступків поліцейського.
Самостійне визнання заявником цих обставин з абсолютною невідворотністю нівелює усі наслідки дефектів службового розслідування (у тому числі і в аспекті надання поліцейським пояснень дисциплінарній комісії) і унеможливлює існування будь-яких легітимних сподівань на подальше проходження служби у поліції.
До того ж, до матеріалів справи заявником не подано взагалі жодного доказу на підтвердження тих обставин, що стан здоров'я або вік будь-кого з членів його родини вимагав обов'язкової особистої присутності заявника, або керівництвом ОСОБА_1 було відмовлено у наданні допомоги стосовно евакуації родини з м.Ізюм.
Натомість, достовірно знаючи, що в результаті авіаудару адміністративне приміщення Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області було зруйноване, та достовірно розуміючи, що виконувати обов'язки поліцейського у позивача вже не було місця, то останній, не чекаючи наказу керівника, особисто повинен був забезпечити власний вихід на службу в умовах дії запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану, а після отримання усного наказу керівника - безумовно виконати його.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що з 01.05.2022 по 03.06.2022 капітан поліції ОСОБА_1 , безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, не виконав усний наказ керівників щодо необхідності у строк до 30.04.2022 вийти з окупованих територій та прибути до місця дислокації, визначеного керівництвом ГУНП в Харківській області, для проходження служби, виконання своїх функціональних обов'язків, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Також, як встановлено судом, ОСОБА_1 вчинив інші дисциплінарні проступки, що виразилися у порушені: п. 1, 2, 4, 13 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині невиконання зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, ознайомившись і знаючи закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також не виконав свої посадові (функціональні) обов'язки; не дотримався правил внутрішнього розпорядку, не виконав накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, не сприяв керівникові в організації дотримання службової дисципліни; п. 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійного виконання своїх службових обов'язків; вимог частини 2 статті 19 Конституції України, частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», діяв не у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України
Отже, ОСОБА_1 , порушуючи обов'язок служити Українському народу, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, визначені статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» прийняв рішення не з'являтися на службу, не виконав наказ керівника про залишення окупованої території, не повідомив, які у нього виникли умови, що ускладнювали виконання своїх обов'язків.
За період воєнного стану 8 поліцейських загинуло та 78 поліцейських поранено. Кожен з них виконував покладені на нього обов'язки, визначені Законом України «Про Національну поліцію», незважаючи на реальну загрозу життю, поліцейські, в першу чергу ставили інтереси, права та безпеку Українського народу вище власного життя та власних інтересів, залишаючись у місті Харкові та Харківській області, проявляючи мужність та вірність Присязі, що не можна стверджувати про позивачку.
Отже, у період воєнного стану позивач повинен був безумовно з'явитися на службі, виконувати завдання поліції, передбачені законом в умовах воєнного часу, свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України. Присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно, чесно і зразково виконувати службові обов'язки, та бути готовим до виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, як робили та продовжують робити це інші поліцейські ГУНП в Харківській області, в тому числі і поліцейські Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Під час проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією були взяті до уваги усі істотні та суттєві поза розумним сумнівом аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи.
Відповідно до статті 21 Закону № 2337-УІІІ дисциплінарне стягнення-застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджено 03.06.2022.
Наказом ГУНП в Харківській області від 03.06.2022 № 296 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» старшого дізнавача сектору дізнання Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 2337-УІІІ - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
14.06.2022 наказом ГУНП в Харківській області № 289 о/с старшого дізнавача сектору дізнання Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд також зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Згідно з п.2 розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріалу, що стосуються обставин, які досліджуються.
Отже, зі змісту наведених норм закону та Порядку № 893 слідує, що законодавець наділив поліцейського правом "бути почутим" у ході службового розслідування.
Разом із тим, недотримання суб'єктами владних повноважень цього права поліцейського не призводить автоматично та безальтернативно до протиправності висновків службового розслідування, оскільки юридичні наслідки не реалізації поліцейським права "бути почутим" у ході службового розслідування у кожному конкретному випадку знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із власною поведінкою поліцейського під час службового розслідування за критерієм сумлінності, добросовісності та доброчесності, демонстрації прагнення до відкритості, а також із існуванням істотних, вагомих та суттєвих аргументів, їх змістом та суттю.
Відсутність у поліцейського згаданих аргументів у поєднанні із дотриманням
дисциплінарною комісією вимоги стосовно повноти, всебічності та достовірності з'ясування обставин об'єктивної дійсності, викладення у тексті висновку службового розслідування усіх юридично значимих факторів свідчить про відсутність порушеного права в аспекті застосування дисциплінарного покарання (заходів дисциплінарного впливу) за реально вчинений дисциплінарний проступок.
Епізоди вчинків заявника у вигляді відсутності на службі протягом 01.05.2022- 03.06.2022 (тобто активної зовнішньої форми поведінки людини) мають однократний (разовий, в аспекті щоденності) характер, усвідомлену природу, вольову спрямованість, не могли відбутися під впливом добросовісної та розумної помилки, необачливості, необережності чи у результаті прийнятного професійного ризику, були вчинені у період запровадженого правового режиму воєнного стану і полягали в ухиленні від виконання завдань поліцейської служби, у відсутності активних дій поліцейського із захисту суверенітету України, територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії ворога.
В позовній заяві зазначено, що «територія, на якій перебував позивач фактично з 24.02.2022 потрапила під окупацію. Лише наприкінці червня 2022 року позивачу вдалось виїхати з окупованої території».
У тексті позову власне заявником визнані як обставини власної фізичної відсутності за місцем дислокації тероргану Національної поліції України протягом періоду 01.05.2022-03.06.2022, так і обставини невиконання протягом означеного періоду часу функцій поліцейської служби у будь-якому іншому місці, невжиття взагалі будь - яких заходів із забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України.
Отже, докази поважності відсутності на службі позивач не додав і до позовної заяви.
А тому, зазначені ОСОБА_1 ніби - то порушення процедури службового розслідування, в частині неотримання від нього пояснень, не можуть бути підставою для визнання протиправним наказу про накладення дисциплінарного.
Щодо вимоги позивача про стягнення з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 14.06.2022 по день фактичного поновлення на службі суд зазначає наступне.
Питання нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейських визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», відповідно до пункту 1 якої грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі Постанова № 988).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які, зокрема, визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції (далі Порядок № 260).
Пунктом 3 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням,- 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 визначені питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану .
В пункті 1 Постанови № 168 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі ЗО 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
В свою чергу, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, позивачу відповідним наказом встановлена не була.
Отже, вона (додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168), не відноситься до складу грошового забезпечення, а тому не враховується під час обчислення середнього заробітку.
Крім того, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) та поліцейським, які незважаючи на реальну загрозу життю, в першу чергу ставили інтереси, права та безпеку Українського народу вище власного життя та власних інтересів, не ховаючись по підвалах та бомбосховищах, не «відсиджуючись» на лікарняних, попри небезпеку власного життя виїхали з окупованих територій та поліцейських, які залишаючись у місті Харкові та Харківській області, проявляючи мужність та вірність Присязі, сумлінно виконували свої обов'язки.
Одночасно, суд звертає увагу на той факт, що наказом ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 № 289 о/с капітана поліції ОСОБА_1 старшого дізнавача сектору дізнання Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області було звільнення зі служби в поліції без виплати грошового забезпечення з 01.05.2022 по 03.06.2022, бо пунктом 8 Розділу І Порядку № 260 передбачено, що за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Ярославська, буд. 1/29,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.