Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"22" листопада 2022 р. № 520/10337/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про роз'яснення судового рішення по справі № 520/10337/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії -,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.06.2019 № 44 про відмову у проведенні перерахунку з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" щодо внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та перерахованої виходячи з 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" виходячи з 90 % від суми заробітної плати, без обмеження її граничного розміру, та проводити виплати перерахованої пенсії без обмеження граничного розміру з 12.06.2018 з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" щодо внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505, згідно листа прокуратури Харківської області від 12.07.2018 № 19-249 6вих-19 та інформації про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2017 року на посаді заступника прокурора Харківської області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 22 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 44 від 12.06.2019 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 12.06.2018 перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" щодо внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 , виходячи з 90 % від суми заробітної плати, без обмеження її граничного розміру на підставі інформації про фактично нараховану заробітну плату за грудень 2017 року на посаді заступника прокурора Харківської області та виплатити різницю в пенсії за минулі 12 місяців, починаючи з 12.06.2018. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 03.12.2019 року.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області 11.10.2022 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року по справі № 520/10337/19.
В обґрунтування заяви зазначено, що розпорядження відділу від 21.12.2019 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 по справі № 520/10337/19, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії виходячи із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру та без обмеження граничного розміру пенсії з 12.06.2018 року. Станом на 12.06.2018, ОСОБА_1 працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених Законом України " Про прокуратуру". Відповідно до п.13-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначена на умовах Закону України " Про прокуратуру", у період роботи на посаді та на умовах, передбачених Законом України " Про прокуратуру" виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України " Про прокуратуру" поновлюється. На виконання рішення суду, виплату пенсії ОСОБА_1 проведено у розмірі обчисленому згідно з Законом України " Про прокуратуру". Просив суд, з урахуванням уточнень до заяви, роз'яснити рішення суду від 01.11.2019 по справі № 520/10337/19 в частині проведення перерахунку без обмеження граничного розміру пенсії та стосовно проведення виплати пенсії у розмірі обчисленому згідно з Законом України "Про прокуратуру", в період роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру" з 12.06.2018 року.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд вирішує питання про роз'яснення судового рішення за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Згідно з ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що дана справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення рішення суду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про роз'яснення судового рішення, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Положеннями частин 1, 2 та 4 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи з положень вказаної статті, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення суду має відповідати його резолютивній частині.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та подану до суду заяву, виходить з наступного.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, з системного аналізу даної норми вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.
Крім того, суд зазначає, що механізм, визначений ст. 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв'язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили, або взагалі не володіє питанням щодо подальших оскаржень рішень.
У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони із на, його думку, невірним виконанням суб'єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів - звернутися до суду в разі порушення прав.
Питання щодо порядку виконання судового рішення не охоплюється правилами статті 254 КАСУ.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в заяві просить суд, роз'яснити рішення суду від 01.11.2019 по справі № 520/10337/19 в частині проведення перерахунку без обмеження граничного розміру пенсії та стосовно проведення виплати пенсії у розмірі обчисленому згідно з Законом України " Про прокуратуру", в період роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених Законом України " Про прокуратуру" з 12.06.2018 року, окремо зазначаючи, що розпорядження відділу від 21.12.2019 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 по справі № 520/10337/19, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії виходячи із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру та без обмеження граничного розміру пенсії з 12.06.2018 року.
Суд зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року по справі № 520/10337/19 є вмотивованим і зрозумілим, вказані Закони України та нормативно-правові акти якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок її виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, з які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права, а з тексту заяви не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість рішення суду в розумінні ст. 254 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, заява Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про роз'яснення судового рішення по справі №520/10337/19 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 241, 248, 254, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про роз'яснення судового рішення по справі № 520/10337/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Копії ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Мороко