< Список >
28 липня 2010 року Справа № 2а-1365/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 10-57 год. адміністративну справу
за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача: Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло»Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
за участю:
секретаря судового засідання -Господарікова М.О.,
представників:
позивача -Мурзак О.В.,
відповідача -Кулик А.М.,
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло»Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 41 718,09 грн., з яких -41 574,62 грн. адміністративно-господарська санкція та 143,47 грн. -пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач використовує найману працю, однак ним не дотримано нормативу кількості робочих місць для працюючих інвалідів, а тому відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році.
Відповідачем подано до суду заперечення на позов у відповідності до змісту якого позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки ним застосовано усіх заходів для працевлаштування інвалідів у встановленому порядку.
В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти його задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.07.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 02.08.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
В судовому засіданні встановлено, що Дочірнім підприємством «Кіровоградтепло»Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії»01.02.2010 року подано до Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість інвалідів за 2009 рік (а.с.8), відповідно до змісту якого середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2009 році складала 607 осіб, фонд оплати праці за 2009 рік становив 13 528,40 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2009 році складала 22 287,40 грн. В даному звіті відповідачем зазначено, що норматив створення робочих місць для інвалідів складає 24 робочих місць.
Під час судового розгляду встановлено, що в Дочірньому підприємстві «Кіровоградтепло»Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії»у 2009 році працювало 23 інваліди.
Суд вважає позицію Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з огляду на зміст ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. №875-ХІІ в частині того, що у відповідача у 2009 році повинно було працювати 24 чоловіка (607 х 0,04 = 24), обґрунтованою.
17.03.2010 р. посадовою особою Фонду соціального захисту інвалідів проведено позапланову виїзну перевірку щодо виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»ДП «Кіровоградтепло»ТОВ «ЦНТІ УНТА», якою встановлено, що у звіті підприємством вказано, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 23 особи, натомість фактично -22. За наслідками перевірки складено акт №1 від 17.03.2010 р. (а.с.9-10). Фактична чисельність в кількості 22 особи мотивована тим, що ОСОБА_3 працював у відповідача за сумісництвом, а тому до кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, його позивачем не зараховано.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. №875-ХІІ передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Таким чином, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч.1 ст. 18 Закону, а ті, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів, а тому суд вважає, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування.
Судом встановлено, що Дочірнім підприємством «Кіровоградтепло»Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії»щомісяця протягом 2009 року подавало звіти про наявність вакансій (а.с.51-57).
Статтею 19 Закону України вищевказаного Закону передбачено, що керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 статті 20 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
До матеріалів справи відповідачем надано список працюючих інвалідів -штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2009 році, зі змісту якого вбачається, що протягом 2009 року працювало: весь рік -21 особа, протягом року -7 осіб, що не заперечувалось позивачем (а.с.73).
Враховуючи вимоги Закону підприємство може бути звільнено судом від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій за невиконання 4% нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів. Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 08.06.2010 року № 10/72.
З огляду на недоведеність позивачем фактів порушення з боку Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло»Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії»вимог чинного законодавства щодо здійснення установлених заходів для працевлаштування інвалідів та враховуючи, що у 2009 р. на підприємстві працевлаштовані весь рік -21 особа, протягом року -7 осіб, суд приходить до висновку, що позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягає, оскільки відсутні правові підстави для застосування до відповідача економічних санкцій відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Дата виготовлення повного тексту постанови -07 серпня 2010 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Могилан