Вирок від 29.07.2010 по справі 1-450/2010

Копія: Справа №1-450/2010

ВИРОК

Іменем України

29 липня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Уманенко Н.С.,

з участю прокурорів Зотової О.О., Лебедєвої Р.С.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

підсудного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого постійного місця проживання та реєстрації, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а також відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, повторно, за наступних обставин.

26 грудня 2009 р. приблизно о 13 год. ОСОБА_4, перебуваючи у гостях у знайомого ОСОБА_5 в АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно зі столику у коридорі вказаної квартири викрав мобільний телефон «Samsung S 3650» вартістю 1498 грн. 72 коп., в якому знаходилася сім-карта мобільного оператора «МТС» вартістю 25 грн., карта пам'яті ємністю 2 Гб вартістю 50 грн., які належать ОСОБА_2, завдавши їй шкоду на загальну суму 1573 грн. 72 коп. Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Окрім цього, 10 квітня 2010 року близько 4 год., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в магазині автозаправки «ОККО» по вул. Ж.Революції в м. Кіровограді, маючи намір на повторне відкрите викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, ОСОБА_4 попросив у ОСОБА_1, з яким разом проводив вечір у кафе, мобільний телефон «Nokia N-73», з метою зателефонувати, після чого почав тікати у бік вул. Ж.Революції. Потерпілий ОСОБА_1, зрозумівши, що ОСОБА_4 заволодів його телефоном, почав переслідувати підсудного, та наздогнав його біля будинку 16 корпус 3 по вул. Ж.Революції в м. Кіровограді. Однак ОСОБА_4 з метою власної наживи, повторно, з метою утримання та заволодіння мобільним телефоном «Nokia N-73», наніс ОСОБА_1 один удар кулаком у область грудної клітини, чим завдав потерпілому фізичного болю, та з місця злочину зник, викраденим телефоном «Nokia N-73» вартістю 900 грн., з сім-картою «UMC» вартістю 10 грн., картою пам'яті ємністю 2 Гб. вартістю 120 грн, розпорядився на свій розсуд, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1030 грн.

Допитаний у судовому засіданні у якості підсудного ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся. Суду показав, що 25 грудня 2009 року із знайомими перебував у гостях у знайомого ОСОБА_5 у квартирі поблизу 4 лікарні. Знаходилися там до ранку 26 грудня, близько обіднього часу йшли до магазину за продуктами, він, скориставшись, що його ніхто не бачить, взяв мобільний телефон із тумби в коридорі. У магазині сказав хлопцю, з яким ходив за продуктами, що наздожене його, однак насправді поїхав на ринок «Європейський», де продав телефон в одній із точок продажу телефонів. Також визнав вину за фактом відкритого викрадення мобільним телефоном 10 квітня 2010 року, пояснивши, що вночі відпочивав у кафе «Золоті купола» в центрі м. Кіровограда. Там зустрів знайому дівчину ОСОБА_7, яка відпочивала із подругою та ще одним хлопцем. Коли дівчата пішли додому, вони із хлопцем, який представився ОСОБА_1, пішли в гості до його знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на Ковалівку. Він був у стані алкогольного сп'яніння. По дорозі вони зайшли в магазин на автозаправці «ОККО» взяти пива, він попросив у ОСОБА_1 мобільний телефон, щоб зателефонувати ОСОБА_2, однак коли зателефонував та попередив, що вони скоро будуть, то вирішив заволодіти телефоном. Почав тікати із вказаними телефоном від магазину, однак ОСОБА_1 його наздогнав. З метою заволодіння телефоном він вдарив ОСОБА_1 в грудну клітку, потерпілий від цього впав, а він втік, розуміючи, що потерпілий перестав його наздоганяти. Телефон віддав знайомій ОСОБА_2, повідомивши, що знайшов його для того, щоб вона заклала його. У подальшому за телефон отримав 200 грн.

Визнає повністю вартість, кількість викраденого майна по епізоду крадіжки та грабежу, а також розміри цивільних позовів, заявлених потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, щиро кається у вчиненому.

Підсудному ОСОБА_4 та іншим учасникам процесу роз'яснені та зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як пояснив ОСОБА_4, на досудовому слідстві і в суді давав покази правдиво та добровільно. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч.3 ст.299 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитом підсудного ОСОБА_4, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції.

Таким чином, обвинувачення, пред'явлене підсудному, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.

У зв'язку з цим суд, розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а також відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 вчинив злочини віднесені до категорій середньої тяжкості та тяжких, умисні та закінчені, заподіяні потерпілим збитки не відшкодував.

Як особа ОСОБА_4 не має постійного місця проживання та реєстрації, офіційно не працює та не одружений, осудний, на обліках у Кіровоградському обласному наркологічному диспансері та Кіровоградській обласній психіатричній лікарні не перебуває, раніше не судимий.

З показань допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який є батьком підсудного ОСОБА_4 та охарактеризував його, вбачається, що ОСОБА_4 проживав з ним та його співмешканкою до 2008 року по АДРЕСА_2. Середню освіту підсудний не отримав, оскільки відмовився від навчання. Останнім часом, коли підсудний проживав спільно з ним, у сім'ї часто виникали конфлікти, син ображав його співмешканку та сам пішов з дому. Місця реєстрації та паспорту ОСОБА_4 не мав, де мешкав останні 2 роки йому не відомо, спільне проживання підсудного з ним в даний час вважає неможливим, унаслідок тяжкої образи його співмешканки.

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення грабежу у стані алкогольного сп'яніння.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи підсудного, який заподіяні збитки не відшкодував, не має постійного місця проживання та реєстрації, не займається суспільно корисною працею, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання, як за ч.1 ст.185 КК України, так і за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки виправлення підсудного можливе лише в місцях позбавлення волі. У зв'язку з наведеними обставинами, враховуючи особу підсудного, відсутність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 на досудовомоу слідстві на суму 1775 грн., уточнений ним у судовому засіданні на суму 1020 грн., та цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2, на досудовому слідстві на суму 1874 грн., уточнений у судовому засіданні на суму 1573 грн. 72 коп., підлягають повному задоволенню як обґрунтовані і визнані підсудним, оскільки згідно зі ст.28 КПК України, ст.1166 ЦК України, шкода, заподіяна злочинними діями підлягає відшкодуванню винними особами.

Судові витрати по кримінальній справі відповідно до ст.93 КПК України за проведення судових товарознавчих експертиз (а.с.38, 80) у розмірі 600 грн. 96 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речовий доказ по справі - сім-картка мобільного зв'язку «МТС» №НОМЕР_1, передана потерпілому ОСОБА_1 на зберігання під розписку - відповідно до вимог ст.81 КПК України підлягає залишенню йому як власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік;

- за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати із 19 квітня 2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити попередню - тримання під вартою.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 1020 грн. матеріальної шкоди завданої злочином.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 1573 грн. 72 коп. матеріальної шкоди завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави за проведення судових товарознавчих експертиз 600 грн. 96 коп.

Речовий доказ: сім-картку мобільного зв'язку «МТС» №НОМЕР_1 - залишити потерпілому ОСОБА_1

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а засудженим у той же строк із моменту отримання копії даного вироку у СІЗО.

Суддя (підпис) Поступайло В.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда Поступайло В.В.