Справа № 420/10517/22
22 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (ІПН відсутній, паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду 01 серпня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (ІПН відсутній, паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання недійсним акту про проведення обстеження сім'ї, постановлення окремої ухвали та визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 08 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом оформлення належним чином позовної заяви.
До суду 12 серпня 2022 року від позивача надійшла уточнена позовна заява до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (ІПН відсутній, паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в якій позивач просить:
Постановити окрему ухвалу щодо порушень законодавства при складанні у лютому 2022 року акту про проведення обстеження сім'ї за адресою: АДРЕСА_2 , єдиний примірник якого знаходиться в Управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради;
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про призначення компенсації від 24.02.2022 року заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Зобов'язати Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради продовжити з 01.02.2022 року виплату ОСОБА_1 компенсації за догляд на підставі документів, поданих 01.02.2022 року та зареєстрованих за № 301.
Ухвалою від 17 серпня 2022 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України в адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 19.03.2014 року позивач надає соціальні послуги на непрофесійній основі особі похилого віку з інвалідністю першої групи, його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду і не здатна до самообслуговування.
Позивач зазначив, що він спільно проживає зі своєю матір'ю, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки, допомагають один одному фізично і морально.
Також позивач зазначив, що в період з 21.05.2014 року по 31.01.2022 року відповідач призначав йому компенсаційні виплати згідно з Законів України від 19.06.2003 № 966-ІУ та від 17.01.2019 року № 2671-УІІІ «Про соціальні послуги», постанов КМУ від 29.04.2004 № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» та від 23.09.2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», визнавав факт спільного проживання його і його матері та право на надання державної соціальної допомоги.
Позивач звернув увагу, що за період надання ним соціальної послуги, скарг про ненадання чи неналежне надання ним відповідних послуг не надходило.
01.02.2022 року, для продовження виплати компенсації на наступний строк позивачем та його матір'ю відповідачу подано весь пакет документів, зокрема: заява про згоду надавати соціальні послуги на непрофесійній основі, заява про згоду отримувати соціальні послуги, декларація про доходи та майновий стан, довідка про доходи, які були зареєстровані відповідачем за № 301.
Позивач зазначив, що 04.04.2022 року йому на поштову адресу надійшло повідомлення відповідача № 1124 від 24.02.2022 року, в якому зазначено, що він не має право на надання державної соціальної допомоги за висновком акту обстеження спільного проживання.
Позивач вважає вказану відмову у наданні соціальної допомоги протиправною, оскільки факт його спільного проживання з матір'ю є незмінним, додатково підтверджується актами обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеними працівниками Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Малиновського району міста Одеси», довідкою громадської організації «Малиновське районне товариство інвалідів центр реабілітації».
Також позивач зазначив, що на заяву про надання копії акту обстеження спільного проживання, за висновком якого прийнято рішення про відсутність у позивача права на надання державної соціальної допомоги, листом від 14.04.2022 року позивачу було відмовлено з підстав того, що даний документ не був підписаний позивачем та є документом внутрішнього користування.
На думку позивача, такі відмова є протиправною та порушує його права.
Позивач зазначив, що відповідач не ознайомив його зі змістом акту про проведення обстеження сім'ї під розпис, чим позбавив можливості висловити свою згоду чи незгоду з висновком, не надав можливості підписати цей акт, тим самим була порушена процедура проведення обстеження сім'ї та форма складання акту.
До суду 22 серпня 2022 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа заявлені позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити, посилаючись на те, що з 21.05.2014 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи Б, ветераном війни, та її син з 21.05.2014 року по теперішній час офіційно надає їй необхідні соціальні послуги та до 01.02.2022 року отримував відповідну компенсацію згідно з чинним законодавством.
Третя особа зазначила, що за станом здоров'я вона потребує стороннього догляду, та через відсутність місць в КУ «Геріатричний дім милосердя імені святого цілителя Пантелеймона» син у 2018-2022 рр. продовжував надавати їй соціальні послуги по догляду.
Також третя особа звернула увагу, що невідомо ким саме проводилося обстеження спільного проживання її з сином сім'ї за адресою: АДРЕСА_2 та коли саме посадові особи відповідача відвідували їх квартиру. Одночасно третя особа підтвердила, що в період з 01.02.2022 року по 24.02.2022 року в їх квартиру ніхто з фахівців відповідача не приходив, ніяких обстежень не проводив та акту обстеження для ознайомлення не надавав.
Відповідно до повідомлення про прочитання електронного листа, електронний лист суду з вкладеними копією ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з додатками прочитано відповідачем, 19.08.2022 року.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року витребувано у Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022) належним чином засвідчену копію оскарженого рішення Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про відмову у призначенні компенсації ОСОБА_1 від 24.02.2022 року, документів, на підставі яких воно прийнято, зокрема, акту обстеження спільного проживання та належним чином засвідчену копію справи ОСОБА_1 щодо призначення йому у попередні роки компенсації за надані соціальні послуги, та зобов'язано надати до суду протягом п'яти днів з дати отримання копії вказаної ухвали, та докази направлення позивачу, та зупинено провадження у справі до отримання копії витребуваних судом доказів.
До суду 26 жовтня 2022 року на виконання ухвали суду від відповідача надійшли копії з особової справи.
Також до суду 07 листопада 2022 року від відповідача - уповноваженої особи Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що для підтвердження факту надання соціальних послуг та спільного проживання з особою, якій надається догляд, соціальними інспекторами управління було відвідано адресу проживання для проведення обстеження сім'ї, та при відвідуванні соціальними інспекторами управління адреси проживання, зазначеної заявником в заяві, не було підтверджено факту спільного проживання з особою, яка потребує догляду. Тому висновком акту проведення обстеження соціальних інспекторів ОСОБА_1 відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги.
Також відповідач звернув увагу, що у разі, якщо ОСОБА_1 набув би право на отримання компенсації за актом обстеження, при розрахунку компенсація за догляд не була би призначена, оскільки середньомісячний сукупний дохід заявника (пенсія у розмірі 4143, 78 грн.) перевищує розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (2393, 00 грн.), який обчислюється за Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 року № 419.
Таким чином, відповідач вважає, що для призначення компенсації ОСОБА_1 немає.
Ухвалою суду від 22 листопада 2022 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій було зупинено.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 (а.с. 76-80).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено паспортом громадянина України № НОМЕР_3 (а.с. 105).
Суд встановив, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим 23 січня 1962 року (а.с. 83).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 2002 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на правах спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках (а.с. 84-85).
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 , з 31.08.1978 року та з 22.05.1968 року, відповідно, по теперішній час (а.с. 71,72).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК Серія 10 ААВ № 728437, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи Б, інвалідність встановлено безстроково (а.с. 142).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК Серія 12 ААВ № 169249, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю друга групи інвалідності, загальне захворювання, інвалідність встановлена безстроково (а.с. 175).
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 потребує стороннього постійного догляду.
Також третя особа зазначила, що за станом здоров'я вона потребує стороннього догляду, та через відсутність місць в КУ «Геріатричний дім милосердя імені святого цілителя Пантелеймона» син у 2018-2022 рр. продовжував надавати їй соціальні послуги по догляду.
Так, суд встановив, що Департаментом соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації був наданий лист директору департаменту праці та соціальної політки Одеської міської ради від 13.06.2018 року № 05-02-1780/3479, яким повідомив, що оскільки ОСОБА_2 має сина працездатного віку, інваліда загального захворювання 3 групи, відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда не має протипоказань для праці, який повинен забезпечити їй догляд і допомогу та не надано документального підтвердження об'єктивних причин, з яких він не може цього робити, у даний час відсутні підстави для влаштування у будинок-інтернат на державне утримання, та водночас запропоновано розглянути можливість її влаштування в КУ «Геріатричний дім милосердя імені святого цілителя Пантелеймона» або запропонувати сину оформлення державної допомоги по догляду за інвалідом 1 групи (а.с. 144-145).
Сторонами не заперечується, що в період з 21.05.2014 року по 26.03.2015 року, з 01.04.2015 року по 23.01.2020 року та з 29.01.2020 року по 31.01.2021 року, та з 01.02.2021 року по 31.01.2022 року, згідно з постанови КМУ від 29.04.2004 № 558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» та постанови КМУ від 23.09.2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» ОСОБА_1 була призначена компенсація фізичній особі, яка надає соціальні послуги особі з інвалідністю 1 Б групи загального захворювання, гр. ОСОБА_2 , що підтверджено довідкою Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси від 14.01.2022 року № 29/14-13 (а.с. 18).
Суд встановив, що 01.02.2022 року позивач звернувся до управління із заявою щодо призначення компенсації за догляд на новий строк (а.с. 187).
До заяви позивач надав декларацію про доходи і майновий стан, заяву про згоду надавати соціальні послуги на непрофесійній основі, заяву про згоду отримувати соціальні послуги.
Заява була зареєстрована відповідачем за № 301.
Позивач зазначив, що 04.04.2022 року йому на поштову адресу надійшло повідомлення відповідача № 1124 від 24.02.2022 року, в якому зазначено, що він не має право на надання державної соціальної допомоги за висновком акту обстеження спільного проживання.
Так, суд встановив, що для підтвердження факту надання соціальних послуг та спільного проживання з особою, якій надається догляд, соціальними інспекторами управління було відвідано адресу проживання для проведення обстеження сім'ї, та при відвідуванні соціальними інспекторами управління адреси проживання, зазначеної заявником в заяві, не було підтверджено факту спільного проживання з особою, яка потребує догляду. За результатами цього обстеження уповноваженими особами відповідача був складений акт проведення обстеження сім'ї № 67 від 16.02.2022 року місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , яким зафіксовано, що «незважаючи на попередню домовленість про відвідування ОСОБА_1 за вищевказаною адресою не було. У співбесіді з сусідами з'ясовано, що ОСОБА_1 не мешкає разом з матір'ю, яка пересувається та обслуговує себе самостійно. Квартира в дуже занедбаному стані».
Цей акт проведення обстеження сім'ї підписаний головними спеціалістами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 189).
Суд встановив, що за висновком акту проведення обстеження соціальних інспекторів ОСОБА_1 відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги, про що винесено рішення про призначення компенсації від 24.02.2022 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не має права на державну соціальну допомогу (а.с. 190).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.04.2022 року з проханням надати копію акту обстеження спільного проживання, на підставі якого прийнято рішення Управління (а.с. 22).
Листом від 14.04.2022 року № 02-Р-9006/2-о Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси повідомило, що при відвідуванні соціальними інспекторами управління адреси проживання, зазначеної заявником в заяві, не було підтверджено факту спільного проживання з особою, яка потребує догляду, а тому відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги. Також цим листом відповідач відмовив у наданні копію акту, оскільки даний документ не був підписаний заявником та є документом внутрішнього користування (а.с. 23-24).
Позивач не погоджується з прийнятим рішенням відповідача та зазначає, що факт спільного проживання з особою, яка потребує догляду, неодноразово був підтверджений.
На підтвердження факту спільного проживання з матір'ю позивачем надані копії актів обстеження матеріально-побутових умов проживання, які складалися працівниками Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Малиновського району міста Одеси» у період з 2019-2022 роки (а.с. 41-70), довідки громадської організації «Малиновське районне товариство інвалідів центр реабілітації» від 25.07.2022 року № 2-16-р (а.с. 75).
Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги мають бути задоволені повністю, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи.
Згідно з ч. 7 ст. 13 цього Закону, порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (надалі - Порядок № 859).
Відповідно до п. 1 Порядку № 859, цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, у тому числі: особами з інвалідністю I групи.
Відповідно до п. 6 Порядку № 859, для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї), документи, зазначені в абзацах шостому - дванадцятому підпункту 1 пункту 7 цього Порядку, крім копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді, якщо їх видано безстроково або строк не зазначено (п. 10-1 Порядку № 859).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав встановленого зразка заяву до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси для призначення компенсації за надання соціальних послуг щодо догляду за своєю матір'ю похилого віку, яка є особою з інвалідністю 1 групи на новий строк з 01.02.2022 року (а.с. 187).
До заяви позивач надав декларацію про доходи і майновий стан, заяву про згоду надавати соціальні послуги на непрофесійній основі, заяву про згоду отримувати соціальні послуги.
Відповідно до п. 14 Порядку № 859, компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Так, матеріалами справи підтверджено, що соціальними інспекторами управління було відвідано адресу проживання для проведення обстеження сім'ї, та при відвідуванні соціальними інспекторами управління адреси проживання, зазначеної заявником в заяві, не було підтверджено факту спільного проживання з особою, яка потребує догляду. За результатами цього обстеження уповноваженими особами відповідача був складений акт проведення обстеження сім'ї № 67 від 16.02.2022 року місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , яким зафіксовано, що «незважаючи на попередню домовленість про відвідування ОСОБА_1 за вищевказаною адресою не було. У співбесіді з сусідами з'ясовано, що ОСОБА_1 не мешкає разом з матір'ю, яка пересувається та обслуговує себе самостійно. Квартира в дуже занедбаному стані».
Цей акт проведення обстеження сім'ї підписаний головними спеціалістами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 189).
Суд встановив, що за висновком акту проведення обстеження соціальних інспекторів ОСОБА_1 відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги, про що винесено рішення про призначення компенсації від 24.02.2022 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не має права на державну соціальну допомогу (а.с. 190).
Таким чином, суд доходить висновку, що підставою для відмови у призначенні (продовженні) виплати компенсації за надані соціальні послуги став акт проведення обстеження сім'ї № 67 від 16.02.2022 року.
У свою чергу позивач та третя особа стверджували, що вони проживають спільно та ніхто не відвідував їх для проведення обстеження.
Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, суд виходить із застосування норм права таким чином.
Так, відповідно до п. 11 Порядку № 859, виплата компенсації припиняється в разі:
1) зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги;
2) смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
3) смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги;
4) отримання особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, соціальних послуг з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду або перебування такої особи на повному державному утриманні;
5) перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 30 календарних днів.
До 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, разом з особою, яка потребує надання соціальних послуг, на лікуванні за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Порядок надання відомостей стосовно фізичних осіб, які надають соціальні послуги, про перетин державного кордону або перебування за межами України в період отримання компенсації визначається законодавством;
6) перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному або санаторно-курортному лікуванні протягом 30 календарних днів.
Також згідно з п. 2 Порядку № 859, компенсація не призначається:
1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують:
соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду;
виплати на догляд відповідно до Законів України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);
2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;
3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.
Аналіз наведених положень Порядку № 859 доводить, що проведення обстеження місце проживання фахівцями уповноваженого органу є обов'язковим тільки якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду.
Матеріалами справи достовірно підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 , з 31.08.1978 року та з 22.05.1968 року, відповідно, по теперішній час (відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси, а.с. 71,72).
У такому випадку проведення обстеження місце проживання не є обов'язковим, а також суд враховує, що позивач звернувся із заявою про продовження компенсації на новий строк, яка вже виплачувалась позивачу, а не для її призначення.
Також суд зазначає, що Порядком № 859 не передбачено підстав для припинення або не призначення компенсації за результатами обстеження місце проживання фахівцями уповноваженого органу.
Підпунктом 1 пункту 11 Порядку № 859 передбачено, що є підставою для припинення компенсації зміна місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
Але суду не надано докази того, що ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 змінили місце проживання/перебування.
В той же час відсутність ОСОБА_1 та/чи ОСОБА_2 за місцем проживання, за адресою АДРЕСА_2 на час відвідування спеціалістами Управління 16 лютого 2022 року не доводить факту, що позивач та/чи третя особа змінили місце проживання.
Також суд вважає необхідним зазначити, що акт проведення обстеження сім'ї не містить часу, коли були здійснене проведення обстеження сім'ї, не містить прізвищ сусідів та їх підписів, які зазначили, що ОСОБА_1 не мешкає разом з матір'ю, яка пересувається та обслуговує себе самостійно.
За таких обставин, суд вважає, що акт проведення обстеження сім'ї № 67 від 16.02.2022 року не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту відсутності права позивача на компенсацію на підставі документів, поданих 01.02.2022 року та зареєстрованих за № 301а.
Враховуючи встановлені судом обставини, та те, що у оскарженому рішенні не зазначено інших підстав для відмови у компенсації позивачу, суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про призначення компенсації від 24.02.2022 року заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є правомірними та належать задоволенню шляхом визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про призначення компенсації від 24.02.2022 року, яким відмовлено в компенсації ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за догляд ОСОБА_2 (ІПН відсутній, паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі документів, поданих 01.02.2022 року та зареєстрованих за № 301а.
Також суд вважає обґрунтованими та такими, що належать задоволенню позовні вимоги - зобов'язати Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради продовжити з 01.02.2022 року виплату ОСОБА_1 компенсації за догляд на підставі документів, поданих 01.02.2022 року та зареєстрованих за № 301, оскільки суд встановив, що позивачем надано весь необхідний пакет для продовження компенсації, згідно з Порядком № 859, відповідачем не зазначено інших підстав для відмови у продовженні компенсації, окрім як тих, які судом визнані неправомірними.
Щодо посилань відповідача на те, що у разі, якщо ОСОБА_1 набув би право на отримання компенсації за актом обстеження, при розрахунку компенсація за догляд не була би призначена, оскільки середньомісячний сукупний дохід заявника (пенсія у розмірі 4143, 78 грн.) перевищує розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (2393, 00 грн.), який обчислюється за Методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 16 червня 2020 року № 419, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Аналогічне положення передбачене пунктом 4 Порядку № 859.
Тобто аналіз наведених норм права доводить, що розрахунок розміру для виплати компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відноситься до виключної компетенції відповідача, який ще не було здійснено.
Суд звертає увагу, що предметом спору є саме наявність права позивача на продовження компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду, а тому ці доводи не стосуються предмету доказування у цій справі, і з цих підстав не беруться судом до розгляду.
Щодо заяви позивача постановити окрему ухвалу щодо порушень законодавства при складанні у лютому 2022 року акту про проведення обстеження сім'ї за адресою: АДРЕСА_2 , єдиний примірник якого знаходиться в Управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Згідно з ч. 4 вказаної статті процесуального закону, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Із наведених приписів слідує, що норми КАС України надають суду можливість відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності в межах розгляду та вирішення справи.
Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення та юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється, і зазначене порушення неможливо усунути шляхом ухвалення рішення суду по суті вимог, заявленого позову або заяв.
Тобто, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Однак, з наведених у заяві позивачем доводів, суд не вбачає виявлення порушення закону чи встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, які б не були усунуті шляхом розгляду та вирішення даної справи по суті.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд не знайшов підстав для постановлення окремої ухвали, а тому вказана заява позивача не належить задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (ІПН відсутній, паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022) про призначення компенсації від 24.02.2022 року, яким відмовлено в компенсації ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за догляд ОСОБА_2 (ІПН відсутній, паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі документів, поданих 01.02.2022 року та зареєстрованих за № 301а.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, місцезнаходження: вул. Косовська, 2Д, м. Одеса, 65022) продовжити з 01.02.2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) компенсації за догляд ОСОБА_2 (ІПН відсутній, паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на підставі документів, поданих 01.02.2022 року та зареєстрованих за № 301а.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, з урахування п. 3 Розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко