22 листопада 2022 р. № 400/3922/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Величка А.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного Управління Національної поліції в Миколаївської області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Миколаївської області (надалі - відповідач) про:
- визнання протиправною відмову ГУНП в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років лейтенанту поліції ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції;
- зобов'язання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати інспектору взводу № 3 РПСП ОП відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщика, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: 11.07.2014-16.08.2014 рік, 14.01.2015-14.02.2015 рік, 17.03.2015-17.04.2015 рік, 17.05.2015-17.06.2015 рік, 16.07.2015-19.08.2015 рік, 16.01.2016-01.03.2016 рік, 30.03.2017-29.05.2017 рік, 25.01.2018-30.03.2018 рік, 30.05.2018-03.08.2018 рік, 10.01.2019-11.03.2019 рік, 07.08.2019-07.10.2019 рік, 10.12.2019-07.02.2020 рік, 18.07.2020-18.09.2020 рік, 13.05.2021-14.07.2021 рік, 13.09.2021-15.11.2021 рік - у загальній кількості 6 років 5 місяців 21 день.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з положеннями Порядку № 393 ОСОБА_1 має право на зарахування до вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні періодів з 11.07.2014-16.08.2014, 14.01.2015-14.02.2015, 17.03.2015-17.04.2015, 17.05.2015-17.06.2015, 16.07.2015-19.08.2015, 16.01.2016-01.03.2016, 30.03.2017-29.05.2017, 25.01.2018-30.03.2018, 30.05.2018-03.08.2018, 10.01.2019-11.03.2019, 07.08.2019-07.10.2019, 10.12.2019-07.02.2020, 18.07.2020-18.09.2020, 13.05.2021-14.07.2021, 13.09.2021-15.11.2021 за період участі в Антитерористичній операції та Організації Об'єднаних сил на території Донецької та Луганської області. Позивач звернувся до ГУНП в Миколаївській області з рапортом про зарахування до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, яка становить 6 років 05 місяців 21 день. Листом від 25.07.2022 року відповідач відмовив позивачу у зарахуванні пільгової вислуги. Відмова мотивована тим, що обчислення вислуги у пільговому обчисленні можливе лише при призначенні пенсії за наявності необхідної календарної вислуги років. Тобто, як вказує позивач, ГУ НП розмежовує поняття «календарна вислуга років» та «пільгова вислуга років», з чим позивач не погоджується, що у свою чергу і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Ухвалою від 24.08.2022 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3922/22 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до п. «а» ч.1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону. Станом на 25.07.2022 року вислуга років у календарному обчисленні становить 10 років 05 місяців 29 днів, що не є достатнім для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону № 2262. Законодавець у ст. 17 Закону №2262 використовує формулювання: види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років «для призначення пенсії». Однак саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії. Позивач такої вислуги у мінімально-визначеному законодавством розмірі не має, а тому права на призначення пенсії за вислугу років не здобув. Також вказав, що позивачем самостійно, на підставі довідки від 06.06.2022 року № 1329/14-2022 довідки про перебування у службових відрядженнях у складі сил та засобів, які безпосередньо залучались та брали участь в Антитерористичній операції та Організації об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових завдань, розраховано пільговий стаж та помилково визначеного його у розмірі 6 років 5 місяців 21 день, хоча з урахуванням вказаної довідки загальна кількість днів відрядження 2 337, що в перерахунку на роки, місяці та дні становить 6 років 4 місяці 26 днів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 20.12.1998 року по 09.11.1990 року та з 21.06.1999 року по 17.12.1999 року проходив службу в Збройних Силах.
Крім того, з 07.05.2014 року по 06.11.2015 року позивач прохив службу в органах внутрішніх справ (міліції), а з 07.11.2015 року по теперішній час проходить службу Національній поліції України.
Під час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України ОСОБА_1 перебував у службових відрядженнях у складі сил та засобів, які безпосередньо залучались та брали участь в Антитерористичній операції та Організації об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових завдань у період з 11.07.2014-16.08.2014, 14.01.2015-14.02.2015, 17.03.2015-17.04.2015, 17.05.2015-17.06.2015, 16.07.2015-19.08.2015, 16.01.2016-01.03.2016, 30.03.2017-29.05.2017, 25.01.2018-30.03.2018, 30.05.2018-03.08.2018, 10.01.2019-11.03.2019, 07.08.2019-07.10.2019, 10.12.2019-07.02.2020, 18.07.2020-18.09.2020, 13.05.2021-14.07.2021, 13.09.2021-15.11.2021.
Позивач звернувся до начальника ГУ НП в Миколаївській області з рапортом про зарахування до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, яка становить 6 років 05 місяців 21 день.
Листом від 25.07.2022 року за вих. №1940/14-2022 позивачу надано відповідь, у якій роз'яснено, що згідно до Постанови № 393 пільгова вислуга не зараховується до вислуги років для призначення пенсії.
Не погодившись з такими діями Головного управління НП в Миколаївській області, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Предметом спору у цьому випадку є вирішення питання, чи під «вислуга 25 календарних років» необхідно розуміти суто календарну вислугу, чи можливо враховувати вислугу у пільговому обрахунку.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії визначеніст. 17 Закону№ 2262-XII.
За ст. 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України та Національному антикорупційному бюро України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року.
За п. 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час проходження служби в органах внутрішніх справ та служба в Національній поліції України.
Згідно пп. «а» пункту 3 цього Порядку довислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 119, що набрала чинності 19.02.2022 року, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393. Зокрема, доповнено Постанову № 393 пунктом 2-1 наступного змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.», абзац перший пункту 3 викладено в такій редакції: «До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах».
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03.03.2021 року у справі 805/3923/18-а під час застосування положень нормативно-правових актів - Закону України № 2262 та Порядку № 393, виходив з того, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для обчислення вислуги є Закон №2262-XII, тоді як пільгове обчислення періоду проходження служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Наведена правова позиція підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі № 480/4241/18. У цій постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: В цілях Закону № 2262 календарна вислуга це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262 календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до постанови № 393. Також у вказаній справі Верховний Суд визнав необґрунтованим висновки суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
У постанові від 16.03.2021 року у справі № 2826/16811/18 Верховний Суд зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення вислуги років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи еквіваленти, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
В постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 2750/9775/16-а викладено висновок про те, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсії, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон №2262. Проте можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Постановою № 393. Відтак до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Отже, під час визначення тривалості вислуги років для призначення пенсії на підставі Закону України № 2262 має враховуватися вислуга років у пільговому обчисленні, як то передбачено пунктом 3 Порядку № 393.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 25.07.2022 року вислуга років позивача у календарному обчисленні становить 10 років 05 місяців 29 днів.
Разом з тим, судом встановлено, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України ОСОБА_1 перебував у службових відрядженнях у складі сил та засобів, які безпосередньо залучались та брали участь в Антитерористичній операції та Організації об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових завдань у період з 11.07.2014-16.08.2014, 14.01.2015-14.02.2015, 17.03.2015-17.04.2015, 17.05.2015-17.06.2015, 16.07.2015-19.08.2015, 16.01.2016-01.03.2016, 30.03.2017-29.05.2017, 25.01.2018-30.03.2018, 30.05.2018-03.08.2018, 10.01.2019-11.03.2019, 07.08.2019-07.10.2019, 10.12.2019-07.02.2020, 18.07.2020-18.09.2020, 13.05.2021-14.07.2021, 13.09.2021-15.11.2021.
Таким чином, вислуга років за період участі позивача в Антитерористичній операції та Організації Об'єднаних сил на території Донецької та Луганської області складає: 2 роки 1 місяць 27 днів.
З врахуванням пільгових умов один місяць служби за три місяців, вислуга років за період участі позивача в Антитерористичній операції та Організації Об'єднаних сил на території Донецької та Луганської області складає: 2 роки 1 місяць 27 днів х 3 = 6 років 5 місяців 21 день.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на врахування у вислугу років пільгову вислугу у загальній кількості 06 років 05 місяців 21 день за період участі позивача в Антитерористичній операції та Організації Об'єднаних сил на території Донецької та Луганської області.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави для зарахування пільгової вислуги років лейтенанту поліції ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову ГУНП в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років лейтенанту поліції ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати інспектору взводу № 3 РПСП ОП відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщика, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: 11.07.2014-16.08.2014 рік, 14.01.2015-14.02.2015 рік, 17.03.2015-17.04.2015 рік, 17.05.2015-17.06.2015 рік, 16.07.2015-19.08.2015 рік, 16.01.2016-01.03.2016 рік, 30.03.2017-29.05.2017 рік, 25.01.2018-30.03.2018 рік, 30.05.2018-03.08.2018 рік, 10.01.2019-11.03.2019 рік, 07.08.2019-07.10.2019 рік, 10.12.2019-07.02.2020 рік, 18.07.2020-18.09.2020 рік, 13.05.2021-14.07.2021 рік, 13.09.2021-15.11.2021 рік - у загальній кількості 6 років 5 місяців 21 день.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко