04 листопада 2022 р. Справа № 400/12249/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради у Миколаївській області (далі також - відповідач, Управління), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту Первомайської міської ради Миколаївської області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни»;
- зобов'язати Управління соціального захисту Первомайської міської ради Миколаївської області в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, здійснити з 01.01.2021 року нарахування ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 ч. 1 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, як учаснику війни».
Ухвалою від 07.12.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справи за правилом спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з 19.03.2019 року, на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 року № 12-р/2018, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) положення п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, як учаснику війни» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551). Отже, відповідач протиправно відмовив їй у нарахуванні пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 ч. 1 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, як учаснику війни».
Відповідач надав відзив на позов, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, Управління зазначило, що відповідач чітко усвідомлює, що починаючи з 18.03.2019 року при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена ч. 6 ст. 14 Закону № 3551, зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Але призначити зазначену пільгу без урахування доходів відповідач не має технічної можливості, оскільки нарахування пільги проводиться в електронному режимі із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 117, яким затверджено Порядок про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Порядок № 117).
Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 117 Міністерство соціальної політики зобов'язано подавати інформацію, що міститься в Реєстрі, центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для забезпечення надання пільг особам, які мають на них право, з дотриманням вимог Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».
Тобто Міністерство соціальної політики є держателем зазначеного реєстру і має право внесення змін до програмного забезпечення реєстру.
За таких обставин відповідач не мав фізичної змоги призначити пільгу без доходів. Єдиною фізичною можливістю визначеною програмним комплексом Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги призначити пільгу без урахування доходу - за рішенням суду.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням серії « НОМЕР_1 , виданим 26.12.2005 року.
Відповідно до п. 4 - 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 3551 позивач має право на:
50-процентну знижку плати за користування житлом в межах норм, передбачених чинним законодавством і маю право на знижку плати;
50-процентну знижку плати за користування комунальними послугами та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання;
50-процентну знижку вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Реалізовуючи своє право на вищезазначені пільги, позивач 12.11.2021 року звернулась до Управління із заявою про надання пільг на житлово-комунальні послуги, до якої надала пакет всіх необхідних документів.
Листом від 15.11.2021 року № 6970/04.2-04 Управління відмовило позивачу у задоволенні її заяви, що було обґрунтовано наступним:
Відповідно до ст. 14 Закону № 3551 та Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 389 «Про затверджений Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням а середньомісячного сукупного доходу сім'ї» пільги на житлово-комунальні,, послуги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З 01.01.2021 року податкова соціальна пільга складає 3180,00 грн. на одну особу.
Середньомісячний сукупний доход сім'ї позивача на одну особу складає 3212,33 грн., тому пільги на житлово-комунальні послуги припинені.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Статтею 1 Закону № 3551 передбачено, що цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до п. 4 - 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 3551 учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги:
- 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
- 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
- 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Підпунктом 1 п. 9 Розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII (далі - Закон № 76) статтю 14 Закону № 3551 доповнено частиною 6 такого змісту: «Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
З 01.07.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 389, якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї (далі - Порядок № 389), який визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги.
Відповідно до п .2 Порядку № 389 його дія, зокрема, поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (учасники війни; особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).
Згідно з п. 3 Порядку № 389 пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Відповідно до п. 5 Порядку № 389 до сукупного доходу сім'ї пільговика включаються нараховані: пенсія; заробітна плата; грошове забезпечення; стипендія; соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності); доходи від підприємницької діяльності.
Слід зазначити, що врахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї при наданні пільг учасникам війни було передбачено ч. 6 ч. 14 Закону № 3551, зокрема встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини 1 цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018 року № 12-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пп. 1 п. 9 розділу І Закону № 76; ч. 6 ст. 14 Закону № 3551.
Конституційний Суд у вказаному рішенні зазначає, що в разі якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, низка пільг учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не надається. Тобто наслідком запровадження умови для надання окремих пільг стало їх скасування для певного кола осіб.
Суд враховує позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 18.12.2018 року № 12-р/2018, відповідно до якого, забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них ч. 1 ст. 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з ч. 5 ст. 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
Розглянувши справу та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив. Обмеження або скасування положеннями Закону № 76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом № 3551, фактично є відмовою держави від її зобов'язань, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей.
Отже, пп. 1, 3, абз. 2 пп. 2 п. 9 розділу I Закону № 76 знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. У зв'язку з цим абз. 2 пп. 1, абз. 2 пп. 2, абз. 2, 3, 4 пп. 3 п. 9 розділу I Закону № 76, якими виключено положення Закону № 3551 щодо пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та ч. 6 ст. 14, ч. 2 ст. 16 Закону № 3551, якими встановлено умову для отримання окремих пільг, суперечать ч.ч. 1, 5 ст. 17 Основного Закону.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 року № 12-р/2018 встановлено, що ч. 6 ст. 14, ч. 2 ст. 16 Закону № 3551, зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 18.03.2019 року.
Отже, починаючи з 19.03.2019 року застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 14 Закону № 3551, чинні до внесення змін Законом № 76.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради у Миколаївській області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 03194559) - задоволено.
2. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту Первомайської міської ради Миколаївської області щодо відмови в наданні ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику війни».
3. Зобов'язати Управління соціального захисту Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 03194559) в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, здійснити з 01.01.2021 року нарахування ОСОБА_1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 4, 5, 6 ч. 1 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, як учаснику війни».
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.11.2022 року.
Суддя О.В. Малих