справа №380/13947/22
22 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» (далі - позивач, ВП «МПУ» ДП «Львіввугілля») звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідача щодо відмови в списанні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 01.03.2020 по 02.11.2021 протиправною;
- зобов'язати відповідача списати пеню за період з 01.03.2020 по 02.11.2021.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ГУ ДПС у Львівській області безпідставно нарахувало пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період 01.03.2020 по 02.11.2021, тобто в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України у розмірі 2 406 694 грн 54 к, що є порушенням вимог пунктів 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зазначає, що звертався до відповідача із заявою про списання такої пені, у задоволенні якої листом було відмовлено. Стверджує, що нарахована відповідачем пеня за період з 01.03.2020 по 02.11.2021 підлягає списанню. Вказав, що порядок списання пені не передбачає оскарження в судовому порядку рішень, винесених ГУ ДПС у Львівській області від 27.04.2021 №8903/13-01-24-08/26411829 та від 15.02.2022 № 2781/13-01-27-08/26411829 про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Вважає, поведінку відповідача щодо несписання такої пені протиправною, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що позивачем сплачено єдиний внесок за липень - грудень 2019 року та січень 2020 року сплачено з порушенням встановлено строку, що призвели винесення відповідачем рішень області від 27.04.2021 №8903/13-01-24-08/26411829 та від 15.02.2022 № 2781/13-01-27-08/26411829 про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Не погодившись з вказаними рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив останні в адміністративному порядку. Рішеннями Державної податкової служби України від 03.06.2021 №12437/6/99-00-06-02-01-06 та від 25.05.2022 №4774/6/99-00-06-02-01-06 скарги ВП «МПУ» ДП «Львіввугілля» залишено без задоволення. Вказує на те, що позивачем такі рішення не оскаржено в судовому порядку, а тому заборгованість по єдиному внеску є узгодженою. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою від 11.10.2022 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви. Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 24.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 15.11.2022.
Відповідачем 03.11.2022 (вх. №69564) подано відзив на позовну заяву.
Позивачем 10.11.2022 (вх. №71268) подано відповідь на відзив.
В судому засіданні 15.11.2022 суд заслухав вступні промови представників сторін, дослідив докази та перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ВП «МПУ» ДП «Львіввугілля» зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.03.2007, номер запису 14081060037000005. Основними видами діяльності є будівництво інших споруд, н.в.і.у. - КВЕД: 42.99.
ВП «МПУ» ДП «Львіввугілля» звернулося до відповідача із заявою від 05.09.2022 №10/01-10/293 про списання пені за період з 01.01.2020 по 02.11.2021 з єдиного внеску відповідно до п. 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
ГУ ДПС у Львівській області листом від 22.09.2022 №16969/6/13-01-24-12 повідомило позивача про те, що пеня нарахована рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 27.04.2021 №8903/13-01-24-08/26411829 за період з 29.09.2018 по 04.12.2020.
Натомість заяву від 05.09.2022 по суті не розглянуто та відповідне рішення за наслідками розгляду такої відповідачем не прийнято.
Вважаючи таку поведінку контролюючого органу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі - Закон № 2464-VI, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону №2464-VI податкові органи зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Заходи впливу та стягнення передбаченні статтею 25 Закону України №2464-VI.
Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (абзац перший частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
Згідно з частини десятої статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з частиною тринадцятої статті 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 25 Закону №2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Частиною шістнадцятою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановами Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2022 №855, від 22.09.2021 №981, від 15.12.2021 №1336, від 23.02.2022 №229, від 19.08.2022 №928 строк дії карантину продовжено з 19.12.2020 до 28.02.2021; до 30.04.2021; до 30.06.2021; до 31.08.2021; до 01.10.2021; до 31.12.2021; до 31.05.2022, до 31.12.2022 .
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 №533-IX Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктами 9-10-9-12, в які вносилися зміни Законами України від 30.03.2020 № 540-IX та від 13.05.2022 № 591-IX.
Згідно із пунктом 9-11.1 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):
несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.
Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Наведені вище норми унеможливлювали прийняття податковим органом 15.02.2022 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №2781/13-01-24-08/26411829 за період з 29.08.2019 по 02.11.2021.
Як слідує з розрахунку штрафної санкції до рішення № 2781/13-01-24-08/26411829 від 15.02.2022, податковим органом нарахована пеня за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 29.08.2019 по 02.11.2021, що суперечить вимогам пункту 9-11.1 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI.
Відсутність правових підстав для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску спростовує доводи відповідача про неможливість списання пені у зв'язку із наявністю не оскарженого в судовому порядку рішення від 15.02.2022 № 2781/13-01-24-08/26411829.
Враховуючи викладене в сукупності, нарахування пені за період з 01.03.2020 по 02.11.2021 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI підлягає списанню податковим органом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності нарахування пені у періоду дії карантину (в даному випадку з 01.03.2020 по 02.11.2021), встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відповідач, не списавши пеню за період з 01.03.2020 по 02.11.2021 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464-VI, не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому першу позовну вимогу слід задовольнити шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.
Оскільки друга позовна вимога є похідною від першої, то підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача списати нараховану суму пені позивачу за період з 01.03.2020 по 02.11.2021 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2464-VI.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню порівно за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській та ДПС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 481 грн, сплаченого згідно з платіжними дорученнями №470 від 17.10.2022.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Державного підприємства «Львіввугілля» (вул. Б. Хмельницького, буд. 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 32323256) в особі Відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» (вул. Святого Володимира, буд. 4а, м. Червоноград, Львівська область, 80102, код ЄДРПОУ 26411829) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 39462700) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 39462700) щодо не списання пені Державному підприємству «Львіввугілля» (вул. Б. Хмельницького, буд. 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 32323256) в особі Відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» (вул. Святого Володимира, буд. 4а, м. Червоноград, Львівська область, 80102, код ЄДРПОУ 26411829) за період з 01.03.2020 по 02.11.2021 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 39462700) списати нараховану суму пені Державному підприємству «Львіввугілля» (вул. Б. Хмельницького, буд. 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 32323256) в особі Відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» (вул. Святого Володимира, буд. 4а, м. Червоноград, Львівська область, 80102, код ЄДРПОУ 26411829) за період з 01.03.2020 по 02.11.2021 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань в користь Державного підприємства «Львіввугілля» (вул. Б. Хмельницького, буд. 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 32323256) в особі Відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» (вул. Святого Володимира, буд. 4а, м. Червоноград, Львівська область, 80102, код ЄДРПОУ 26411829) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома