справа№ 380/3596/20
з питань повороту виконання судового рішення
22 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його постановленим із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач оскаржив його, подавши апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року в адміністративній справі №380/3596/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - скасовано частково, а саме, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про:
- визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці ДФС за підписом в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13.04.2020 №106-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста “Рава-Руська” Львівської митниці ДФС;
-стягнення з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 квітня 2020 року по день поновлення на посаді, і в цій частині прийнято нову постанову.
Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДФС за підписом в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13.04.2020 №106-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста “Рава-Руська” Львівської митниці ДФС, з 16 квітня 2020 року.
Стягнуто з Львівської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39420875) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 квітня 2020 року по 03 листопада 2021 року включно у розмірі 128588 (сто двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 49 коп.
У решті частині рішення Львівського окружного адміністративного суду 12 травня 2021 року в адміністративній справі №380/3596/20 - залишено без змін.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39420875) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді: судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. сплаченого за подання адміністративного позову та судового збору в сумі 1261 (однієї тисячі двісті шістдесят однієї) грн. 20 коп. сплаченого за подання апеляційної скарги; витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. та на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд від 09.08.2022 року в адміністративній справі №380/3596/20 касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задоволено. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 380/3596/20 скасовано, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року залишено в силі.
Представник відповідача подав заяву про поворот виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 по справі №380/3596/20, а саме : стягнути з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби 112 386,62 грн, виплачені в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування вище вказаної заяви вказує, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суд від 09.08.2022 року в адміністративній справі №380/3596/20 касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задоволено, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 380/3596/20 скасовано, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року залишено в силі. Отже, у зв'язку із скасуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року заявник вважає, що має право на повернення вказаних коштів на підставі статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом застосування повороту виконання судового рішення.
Представник позивача подала заперечення на заяву про поворот виконання рішення суду. Зазначає, що заявником не надано доказів того, що скасована постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №380/3596/20 була обґрунтована повідомленими ОСОБА_1 завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами, відповідно унеможливлює застосування до спірних відносин правил ст. 380 КАС України.
У судове засідання заявник не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви.
Представник позивача просив розгляд заяви проводити без участі позивача та представника.
Відповідно до частини дев'ятої статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням положень частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229, частини дев'ятої статті 380 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про поворот виконання судового рішення в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши заяву про поворот виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 року таке рішення було скасовано частково.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 року Галицькою митницею Держмитслужби було виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів в сумі 112 386,62 грн., що підтверджується списком перерахування в банк заробітної плати за грудень 2021 року.
В подальшому, постановою Верховного Суду від 09.08.2022 року касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби було задоволено, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №380/3596/20 скасовано, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року у справі №380/3596/20 залишено в силі.
Відповідно до ст. 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:
1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:
1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ст.381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
З приписів вищевказаної норми вбачається, що не допускається поворот виконання судових рішень (за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах) за вимогами, зокрема, про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Тобто, якщо особа добросовісно одержала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.
Суд звертає увагу, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 4 квітня 2018 року у справі № 2а-9320/11/0308.
Самої лише обставини щодо скасування судового рішення про присудження позивачу грошового утримання є не достатнім та не є підставою для застосування приписів ст. ст. 380, 381 КАС України.
У спірних правовідносинах судом не встановлено факт повідомлення саме позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.
Тому суд приходить до висновку про те, що підстави для здійснення повороту виконання постанови суду про присудження виплати заробітної плати у порядку, передбаченому статтею 381 КАС України, відсутні.
Більш того, матеріали справи не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.
Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 9557/10/1570.
Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, яка була затверджена Державним Комітетом Статистики України наказом від 13 січня 2004 року № 5, Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До фонду оплати праці не належить суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу не належить до фонду оплати праці.
Однак, відповідно до статті 239 КЗпП України, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Середній заробіток за час вимушеного прогулу належить до інших виплат, що випливають з трудових правовідносин.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 року в справі “Щокін проти України” (заяви №23759/03 та №37943/06), де Суд зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.
Як також наголосив Європейський суд з прав людини в рішення від 26 червня 2014 року у справі “Суханов та Ільченко проти України” (заяви №68385/10 та №71378/10), перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету “в інтересах суспільства”. Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, має бути досягнуто “справедливого співвідношення” між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини.
Тому, виходячи із змісту статті 381 КАС України, статті 239 КЗпП України, позиції Європейського суду з прав людини та принципу верховенства права, не вбачається правових підстав для зобов'язання позивача повернути грошові кошті за скасованим судовим рішенням.
Аналогічні висновки маються в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року (справа № 1570/771/2012).
За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення у справі.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 293-295, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Гулкевич І.З.