ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" серпня 2010 р. Справа № 2a-2234/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
представника позивача: Михайлюк О.Б.,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші, вул. Біласа і Данилишина. 2,м. Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300
до відповідача: ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 6001,11 грн.,-
15.06.2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Калуші звернулося в суд з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 6001,11 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Калуші як страхувальник та зобов”язаний сплачувати страхові внески згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 допущено заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня по грудень 2008 року, яка станом на 08.06.2010 року становить 4550,41 гривень, а також заборгованість зі сплати фінансових санкцій в розмірі 1418,56 гривень та пені в розмірі 32,14 гривень.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, пояснивши, що через скрутне фінансове становище не зміг сплатити дану заборгованість, однак сплатить її в найближчий час.
Розглянувши позовну заяву, пояснення представника позивача, усну заяву про визнання позову відповідачем, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та зареєстрований як страхувальник в управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші.
ОСОБА_2 допущено заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з червня по грудень 2008 року в розмірі 4550,41 гривень, а також заборгованість зі сплати фінансових санкцій в розмірі 1418,56 гривень та пені в розмірі 32,14 гривень.
Відповідно до п.3 ст.11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”N 1058-IV від 09.07.2003р загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно із п.1 ст.14 даного Закону страхувальниками згідно норм даного Закону є роботодавці, до яких відносяться і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду(п.3 ст.15 Закону).
Вказані норми закону свідчать про те, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Таким базовим звітним періодом є календарний місяць.
Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”№400/97-ВР від 26.06.1997 року у пункті 1 статті 1 передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, , їх об»єднання, бюджетні громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а такоє фізичні особи -суб»єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п.1 ст.4 даного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставка збору в розмірі 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1від 19.12.2003 року затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Згідно з п.п.2.1.3 п.2 Інструкції платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, що обрали особливий спосіб оподаткування.
Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за ставками в розмірі 33,2 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (п.п. 4.3. п.4 Інструкції).
Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення відповідачем вимог Закону щодо неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, за період з січня по серпень 2009 року до ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції відповідно до рішення №165 від 27.02.2009 року, рішення №309 від 30.03.2009 року, рішення №441 від 28.04.2009 року, рішення №563 від 01.06.2009 року, рішення №675 від 02.07.2009 року, рішення №768 від 03.08.2009 року, рішення №858 від 31.08.2009 року, рішення №938 від 30.09.2009 року в розмірі 170 грн. за кожний період неподачі, а також застосовані фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 21.07.2008 року по 26.05.2009 року в розмірі 58,56 грн. та пеня в розмірі 32,14 грн. згідно рішення №620 від 22.06.2009 року.
Вказані рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем отримані, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, та ним не оскаржувалися.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи, суду не подано.
Частиною 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (п.2 ч.9 ст.106 даного Закону).
За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.5 ч.9 ст.106 даного Закону).
Відповідно до ч.13 ст.106 вказаного Закону про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідно до ч.15 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до п.п.9.3.2 п.9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі картки особового рахунку платника.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за період з червня по грудень 2008 року в розмірі 4550,41 грн., фінансових санкцій в розмірі 1418,56 грн. та пені в розмірі 32,14 грн. складає суму заборгованості в розмірі 6001,11 грн.
Враховуючи те, що відповідно до ст.112 КАС України відповідач визнав позов в повному обсязі, такі його дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, то суд приймає таке визнання позову та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 8-14, 86, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші заборгованість в розмірі 6001,11 (шість тисяч одна гривня одинадцять копійок).
Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі10.08.2010 року.