ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" серпня 2010 р. Справа № 2a-2214/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
представника позивача: Микули Р.В.,
представників відповідача: Шібель В.М., Вербицької М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гринком", вул. Вовчинецька, 225 Б,м. Івано-Франківськ,76018
до відповідача: Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентиризації, вул. Дністровська, 49,м. Івано-Франківськ,76000
про зобов'язання зареєструвати право власності на незавершене будівництво,-
15.06.2010 року ТзОВ “Гринком”звернулось з адміністративним позовом до обласного комунального підприємства “Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації” про зобов”язання зареєструвати право власності на незавершене будівництво.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що рішенням реєстратора ОКП “Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації” ТзОВ “Гринком”відмовлено в реєстрації права власності на незавершене будівництво по вул.Височана, 18 в м.Івано-Франківську на підставі п.3.3 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28.01.2003 року, у зв”язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Положенням та іншим актам чинного законодавства України і не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме: відсутня поштова адреса у поданих документах; відбулася зміна юридичної особи з ТзОВ “Квадрат”на ТзОВ “Гринком”; договір купівлі-продажу між ВАТ “Агромаш”та ТзОВ “Квадрат”від 12.02.1998 року №31 нотаріально не посвідчений. Вважає, що товариством було подано всі необхідні документи для реєстрації права власності, а рішення про відмову у реєстрації права власності порушує права та інтереси ТзОВ “Гринком”, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу незавершеного будівництва Цивільним кодексом УРСР не передбачалась необхідність нотаріального посвідчення такої угоди. Просив позов задовольнити та зобов”язати відповідача зареєструвати за ТзОВ “Гринком”право власності на незавершене будівництво.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Пояснили, що позивач при подачі документів для проведення реєстрації права власності на незавершене будівництво не подав документи, що посвідчують право на земельну ділянку та дозвіл на виконання будівельних робіт як це передбачено п.7 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Крім того, з поданих позивачем документів вбачалось, що земельна ділянка надавалась ТзОВ “Квадрат”на умовах довгострокового користування строком на 5 років. Поряд з цим ТзОВ “Гринком”перед реєстрацією прав не замовив проведення технічної інвентаризації незавершеного будівництва. Договір купівлі-продажу також не відповідає вимогам тогочасного законодавства, оскільки згідно положень ЦК УРСР об”єкт незавершеного будівництва не міг бути предметом купівлі-продажу. Вважають дії реєстратора по відмові у проведенні державної реєстрації права власності на незавершене будівництво правомірними та просили в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 12.02.1998 року між ВАТ “Агромаш”та ТзОВ “Квадрат”укладено договір №31 про купівлю-продаж незавершеного будівництва по вул.Височана,18 в м.Івано-Франківську.
25.06.2003 року ТзОВ “Квадрат”шляхом реорганізації перетворено у ТзОВ “Гринком”.
23.03.2010 року ТзОВ “Гринком” подало до ОКП "Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації" заяву про реєстрацію незавершеного будівництва по вул.Височана,18 в м.Івано-Франківську разом із копією договору купівлі-продажу, копією установчого договору про перейменування товариства, копією свідоцтва про державну реєстрацію, копією довідки про взяття на облік платника податків, бухгалтерською довідкою про облікування незавершеного будівництва, копією договору оренди землі, копією довідки про відсутність заборгованості по орендній платі за землю.
Рішенням реєстратора від 09.04.2010 року ( вих..№4226 від 24.03.2010 року) ТзОВ “Гринком”відмовлено в реєстрації права власності на незавершене будівництво на підставі п.3.3 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №6/5 від 28.01.2003 року, у зв”язку з тим, що документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншим актам чинного законодавства України і не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме: відсутня поштова адреса у поданих документах; відбулася зміна юридичної особи з ТзОВ “Квадрат”на ТзОВ “Гринком”; договір купівлі продажу між ВАТ “Агромаш”та ТзОВ “Квадрат”від 12.02.1998 року №31 нотаріально не посвідчений.
Правові засади створення єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав визначено у Законі України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” N 1952-IV від 01.07.2004р., відповідно до якого державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 “Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”визначено порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні.
Відповідно до п. 1.3 даного Положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ. Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб (п.п. 1.4-1.5 Положення).
Згідно із п.1.6 даного Положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Реєстрація прав власності на об'єкти незавершеного будівництва здійснюється у порядку, визначеному Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі 7 Положення.
Рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно, що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства (п.1.12 Положення).
Відповідно до п.1.13 даного Положення реєстрація прав проводиться в такому порядку: приймання і перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлювальних документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.
Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням (п.2.1 Тимчасового положення).
При реєстрації прав власності на нерухоме майно, які виникли відповідно до договорів про відчуження нерухомого майна, що не посвідчені в нотаріальному порядку, подається також витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який видається на підставі відповідного запиту БТІ (додаток 2), та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна (п.2.3 Тимчасового положення).
Відповідно до п.2.6 Тимчасового положення, якщо заява про реєстрацію прав власності на нерухоме майно подається не пізніше як через дванадцять місяців після виникнення цього права, то об'єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації. Якщо строк подачі заяви порушено, то реєстрації прав власності повинна передувати технічна інвентаризація об'єктів.
Для реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії (п.7.1 Тимчасового положення).
За наслідками розгляду заяви та поданих документів реєстратор установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє договори, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності (п.3.1 Положення).
У реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства (п.3.3 Положення).
Стосовно посилання представника позивача на те, що товариством було подано всі необхідні документи, а державний реєстратор протиправно відмовив їй у реєстрації права власності на майно, то суд оцінює їх критично, скільки представник позивача в судовому засідання підтвердив факт неподання до ОБТІ дозволу на виконання будівельних робіт, який у нього взагалі відсутній, оскільки попередній власник такий дозвіл не передавав. Крім того, у позивача відсутній документ, що посвідчує право на земельну ділянку, оскільки договір на право тимчасового користування землею від 20.10.1999 року було укладено між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ “Квадрат”на умовах довгострокового користування строком на 5 років, зміни до договору не вносилися, хоча в 2003 році відбулась реорганізація ТзОВ “Квадрат”. В той же час п.7.1 Тимчасовим порядком передбачено подання для реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва разом із заявою про реєстрацію прав власності і документів, що посвідчують право на земельну ділянку та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії. Вказане відповідачем зроблено не було.
Крім того, заява про проведення технічної інвентаризації об'єкта була подана ТзОВ “Гринком”до ОБТІ тільки 09.04.2010 року, тобто після подання заяви про реєстрацію права власності (а.с.42-46).
Посилання представників відповідача на те, що угода купівлі-продажу незавершеного будівництва повинна бути нотаріально посвідчена судом оцінюється критично, оскільки відповідно до ст.44 Цивільного кодексу УРСР, який був чинний на момент укладення даної угоди між ВАТ “Автоливмаш”та ТзОВ “Квадрат”, угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР, повинні укладатися у письмовій формі. Нотаріального посвідчення таких угод на той момент не вимагалося. Однак при подачі заяви про державну реєстрацію прав позивач мав подати нотаріально засвідчену копію даного правовстановлювального документа (угоди купівлі-продажу) у відповідності до вимог п.2.1 Тимчасового положення.
Державний реєстратор 09.04.2010 року відмовив ТзОВ “Гринком”у реєстрації права власності на незавершене будівництво. При цьому, суд приймає до уваги пояснення представників сторін про те, що відповідачем при винесенні даного рішення було неточно конкретизовано, яких саме документів не подано. Однак, з урахуванням вищенаведеного відповідач правомірно відмовив позивачу у реєстрації прав.
В ст.24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” зазначено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій державного реєстратора щодо відмови позивачу у реєстрації права власності.
А тому позовні вимоги ТзОВ “Гринком”про зобов'язання ОКП “Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації”здійснити державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво не підлягають задоволенню.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 10.08.2010 року.