справа№380/9259/22
22 листопада 2022 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області ( надалі - Позивач) (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ - 43968090) до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) (с. Явора, Турківський район, Львівська область; РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 21 604 грн.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області заборгованість відповідача станом на 01.02.2022 року становить 21 604,00 грн., а саме: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну. Позивач стверджує, що станом на сьогодні суми податкових зобов'язань відповідачки є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення наявної у неї заборгованості, просить стягнути її у судовому порядку.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, повідомлявся про розгляд справи.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 28 липня 2022 позовну заяву залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду від 28 липня 2022 року позивач подав заяву від 03 серпня 2022 року про виправлення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 08 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Ухвалою від 04 листопада 2022 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху - відмовлено.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області, № 1988/5/13-01-13-08-13 від 15 лютого 2022 року станом на 01 лютого 2022 року у відповідача обліковується заборгованість на суму 21 604, 00 грн., а саме 4604, 00 грн. (код платежу 21080900), та 17 000, 00 грн. (код платежу 21081500).
Суд встановив, що податковий борг відповідача виник відповідно до:
штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки в розмірі 4604, 00 грн., яке виникло на підставі податкового повідомлення - рішення від 18.11.2019 року № 0003303201 в сумі 4604,00 грн., винесеного на підставі акта про результати перевірки № 13/93/32.01/2190309845 від 28.10.2019 року;
штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яке виникло на підставі податкового повідомлення - рішення від 18.11.2019 року №0003343201 в сумі 17 000,00 грн., винесеного на підставі акта про результати перевірки № 13/93/32.01/2190309845 від 28.10.2019 року
01 серпня 2019 року податковим органом було виставило відповідачці податкову вимогу форми «Ф» № 144882-56 згідно якої загальна сума податкового боргу позивачки станом на 31 липня 2021 року становить 22 710, 48 грн., у тому числі за основні платежі: 22710, 48 грн.
Вказана податкова вимога направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача: вул. с. Нижня Яблунька, Турківський район, Львівська область, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернулася на адресу позивача по причині повернення: за закінченням терміну зберігання.
Докази оскарження згаданих податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги у адміністративному або судовому порядку у матеріалах справи відсутні.
Також матеріали справи не містять відомостей про сплату відповідачкою податкового боргу в сумі 21 604,00 грн.
Вважаючи, що суми грошових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, контролюючий орган звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Статтею 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.4 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 цієї ж статті контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як встановлено в абзаці 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, таке податкове зобов'язання вважається узгодженим. А грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Таким чином, ураховуючи те, що доказів оскарження податкових повідомлень -рішень ГУ ДПС у Львівській області № 0003303201 від 18.11.2019 року та № 0003343201 від 18.11.2019 року в адміністративному чи судовому порядку відповідачкою не надано, суд дійшов висновку, що станом на момент звернення позивача із цим позовом до суду та станом на момент розгляду цієї справи, заявлені позивачем до стягнення грошові зобов'язання відповідачки вважаються узгодженими.
У той же час зазначені грошові зобов'язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.
Доказів на спростування вказаного факту відповідачкою не надано.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За змістом пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України контролюючий орган надіслав відповідачці податкову вимогу форми «Ф» № 144882-56 від 01 серпня 2019 року, однак така повернулася на адресу позивача по причині повернення: за закінченням терміну зберігання.
Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачкою не надано, а судом не встановлено.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Станом на дату розгляду цієї справи податковий борг відповідача перед бюджетом становить 21 604, 00 грн., та залишається непогашеним.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідачки в користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 21604,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (с. Явора, Турківський район, Львівська область; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг у сумі 21 604 (двадцять одна тисяча шістсот чотири) гривень.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна