справа №380/12464/22
провадження № П/380/12557/22
з питань залишення позову без розгляду
16 листопада 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Коморний О.І.,
секретар судового засідання Марець В.В.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представники відповідачів Тарасович О.І.
розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування ухвали Львівської міської ради.
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій міститься вимога:
- визнати протиправним та скасувати п. 36 розділу II Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, що затверджене ухвалою Львівської міської ради №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради».
Ухвалою суду від 13.09.2022 залишено позов без руху.
Ухвалою суду від 26 вересня 2022 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі з урахуванням особливостей визначених ст. 264-265 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду, мотивуючи його тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду відповідно до ст. 122 КАС України.
В судовому засіданні позивач заперечив щодо клопотання про залишення позову без розгляду.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.
При вирішенні заявленої заяви суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлений статтею 264 КАС України.
Відповідно змісту частини першої цієї статті такий порядок поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 264 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно - правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Відповідно до ч. 3 ст. 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності.
Приймаючи до уваги той факт, що дія нормативно-правового акту має вплив на права та обов'язки осіб, на яких поширюється його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа. Суб'єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що у разі, коли суб'єкт правовідносин оскаржує нормативно-правовий акт по спливу певного проміжку часу від дати набрання ним чинності, але який є чинним, діючим і обов'язковий до застосування на час звернення суб'єкта правовідносин до адміністративного суду із позовною заявою, то звернення до суду такого суб'єкта не повинно розцінюватися як здійснене з порушенням порядку та строків, передбачених статтею 122 КАС України, оскільки вимога про порушення права триваючою дією чинного нормативно-правового акту, яка для суб'єкта правовідносин є реальною, актуальною, об'єктивно обґрунтованою хоча б на етапі звернення до суду про його оскарження, не може визнаватись такою, що подана з пропуском строків звернення за захистом порушеного права.
Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке: багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту; дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом; дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача); чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду; коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.
За умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими ч. 2 ст. 122 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.
Аналогічна правова позиція щодо строків оскарження нормативно-правових актів викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 826/22472/15, від 12.03.2019 у справі № 712/8985/17, від 18.07.2019 у справі № 826/16725/17, від 02.10.2019 у справі № 160/7524/18, від 13.03.2020 у справі №826/27282/15.
При цьому у Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року по справі № 1-7/99 визначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ до суду було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Відтак, суд дійшов висновку, що строк, встановлений частиною третьою статті 264 КАС України є присічним, оскільки спеціальна норма пов'язує строк звернення до суду щодо оскарження нормативно-правового акта не з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене таким актом право, а із строком (періодом) чинності такого нормативно-правового акта, отже строк оскарження нормативно-правового акта обмежено тільки строком його чинності.
Отже, твердження відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду та необхідність залишення позову без розгляду є безпідставними та не обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 240, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив :
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали складений 21.11.2022
Суддя Коморний О.І.