справа № 380/16487/22
про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період з 29.09.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця січня 2016 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 29.09.2016 по 28.02.2018 з врахуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) із одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням попередньо сплаченої суми;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 29.09.2016 по день фактичної виплати індексації.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України.
Так, 19.07.2022 строки звернення до суду у спорах про виплату працівникові належних сум, що врегульовані статтею 233 КЗпП України, зазнали змін. Вказана норма передбачає, що працівник може звернутися до суду про стягнення суми у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані суми.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, слід врахувати таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівникові заробітної плати не був обмежений строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-ІХ, яким внесені зміни до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів у частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст. 233 КЗпП України викладені у такій редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч. 1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2).
Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч. 1 та ч. 2 ст. 233 КЗпП України, запровадив строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати у разі звільнення працівника.
Варто відмітити, що ч. 2 ст. 233 КЗпП України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, стаття перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Отже, даний спір стосується проходження позивачем публічної служби.
Частиною 5 статті 122 КАС України передбачений місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи те, що ч. 5 ст. 122 КАС України є спеціальною нормою по відношенню до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, суддя вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальну норму, тобто ч. 5 ст. 122 КАС України.
Відтак, з урахуванням викладеного, до спірних правовідносин належить застосовувати місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 29.09.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця січня 2008 року. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 380/13156/21 суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.09.2016 по 01.02.2018. На виконання рішення від 09.11.2021 у справі № 380/13156/21 відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення. Позивач зазначає, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення за вказаний період, відповідач застосував базовий місяць січень 2016 року. Проте, позивач не погоджується із такими діями відповідача, вважаючи, що при перерахунку грошового забезпечення відповідач повинен був застосувати базовий місяць - січень 2008 року. 27.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо застосування базового місяця при нарахуванні індексації згідно рішення суду від 09.11.2021 у справі № 380/13156/21. Листом від 25.10.2022 №71/1/514 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача щодо застосування січня 2016 року, як базового місяця при здійсненні розрахунку.
Як слідує із позовної заяви, позивач звільнений зі служби у вересні 2020 року.
До суду із цим позовом звернувся 15.11.2022, тобто поза межами строків, встановлених ч. 5 ст. 122 КАС України.
Проте, ні позовна заява, ні додані до неї матеріали не містять посилання на день, коли саме позивачу виплачені кошти на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 у справі № 380/13156/21.
Не містять матеріали справи також документу, який підтверджує факт отримання позивачем суми індексації грошового забезпечення за вказаним рішенням суду.
Таким чином, відсутня можливість встановити дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, що унеможливлює визначення дня, з якого необхідно обчислювати перебіг строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення її недоліків, а саме:
- надання суд доказів щодо прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення;
- надання виписки з банку щодо виплати відповідачем індексації грошового забезпечення (із зазначенням призначенням платежу та дати здійснення такої виплати).
- подання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску з обґрунтуванням підстав для поновлення таких строків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/16487/22 та зазначенням прізвища судді, яка прийняла ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Кисильова О.Й.