Копія:
Справа № 2а-307
2010 рік
12 травня 2010 року
Суддя Вільшанського районного суду
Кіровоградської області Гольша О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Вільшанському районі Кіровоградської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання його вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі протиправними, посилаючись на те, що він, будучи учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, отримує пенсію по другій групі інвалідності, яка пов'язана з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача як одержувач пенсії. Позивач стверджує, що отримує згаданий вид пенсії, який нарахований відповідно до Постанов КМУ №530 від 28.05.2008 року, №654 від 16.07.2008 року, №1252 від 26.11.2009 року. Із зазначеними діями відповідача позивач не згодний, оскільки вважає що вони порушують його права та законні інтереси. Вважає, що пенсія йому має нараховуватися та виплачуватися відповідно до вимог статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими пенсія повинна складатися з державної пенсії, розмір якої дорівнює восьми мінімальним пенсіям за віком, та додаткової пенсії за заподіяну здоров'ю шкоду в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Крім цього, відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказані пенсії постійно повинні перераховуватися у відповідності до збільшення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виплачує позивачу належні суми в повному обсязі, що змусило його звернутися до суду. Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо не нарахування і невиплати йому пенсії відповідно до вимог статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язати його провести зазначений перерахунок пенсії з 01 січня 2010 року та проводити його надалі відповідно до вимог ч.3 ст.67 зазначеного Закону при підвищенні розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розглянути справу без його участі в письмовому провадженні. Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі в судове засідання не з'явився, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника в письмовому провадженні, та заперечення проти позову, в якому просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі діяло в межах чинного законодавства, оскільки частиною п'ятою статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. На думку відповідача це означає, що конкретний розмір державних пенсій та додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки саме до відання Уряду належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством. Крім того, відповідач вважає, що такі повноваження узгоджуються зі ст.62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" де зазначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України. У своєму запереченні відповідач також зазначає, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" установлено, що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка проводиться розрахунок: а) пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; б) додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач стверджує, що пенсія позивачу призначена не за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому норма статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, на розрахунок його пенсії не може розповсюджуватися, оскільки вона, відповідно до частини 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто мінімальний розмір пенсій, визначений абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо розрахунку пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуватись не може. На думку відповідача зазначені норми застосовуються і щодо нарахування додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю. Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 09 жовтня 2001 року Кіровоградською обласною державною адміністрацією (а.с.8), та інвалідом 2-ї групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК серія НОМЕР_2 видана Кіровоградською обласною МСЕК №1 13.04.2009 року.
У січні 2010 року позивач звертався до відповідача із письмовою заявою про перерахунок пенсії у відповідності із вимогами ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але йому було відмовлено у проведенні такого перерахунку (а.с.31-35).
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; 6) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Посилання відповідача у своєму запереченні на норми постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», є необґрунтованими, оскільки вона втратила чинність з 01 вересня 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року. Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. №523, яка є чинною, і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11 листопада 2008 року, положення ч. 3 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.
Крім цього, статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується , зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком , визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Таким чином, посилання відповідача на частину третю статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної державної пенсії з 01 січня 2010 року, виходячи із восьми розмірів мінімальної пенсії за віком та провести доплату недоплаченої пенсії, здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, установивши її розмір 75% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 8-11, 71, 86, 122, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 3, 8, 22, 46 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, ст.ст.49, 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити. Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 державної пенсії по 2 групі інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області провести ОСОБА_2 з 01 січня 2010 року перерахунок пенсії та виплатити таку пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та виплачувати основну та додаткову пенсії у відповідності з вимогами ст.ст.50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільшанський районний суд Кіровоградської області протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя - підпис
Копія вірна:
Суддя Вільшанського
районного суду
Кіровоградської області О.А. Гольша