Справа № 953/5226/22
н/п 2/953/2935/22
"21" листопада 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.,
при секретарі Мордухович К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
20.09.2022 до Київського районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 із позовом, в якому вона просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі ј з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2022 року було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду в судове засідання.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вони з відповідачем з 07.08.2014 року перебували у шлюбі. Відповідно до рішення Київського районного суду м.Харкова 06.06.2022 шлюб між ними розірвано. Від шлюбу подружжя мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою, потребує коштів на медичний нагляд, навчання, харчування, одяг, придбання особистих предметів, розвиваючих занять, свят, знаходиться на її утриманні. Відповідач ухиляється від обов'язку належним чином утримувати свою дитину, згоди з ним щодо участі у вихованні позивач не досягла. Позивач в своєму позові також зазначила, що відповідач проходить військову службу в ЗСУ, має постійний регулярний дохід, інших осіб на утриманні не має.
У призначений для судового засідання час сторони не з'явились, повторно причин своєї неявки суду не повідомили. Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). З урахуванням наявних у справі матеріалів, а також позиції позивача суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити заочне рішення. Суд вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. Судові повістки були направлені за місцем реєстрації відповідача і той факт, що останній ухилився від отримання поштової кореспонденції суд розцінює як ігнорування викликів до суду.
За результатами розгляду справи на підставі наявних матеріалів судом встановлено.
Відповідно до рішення Київського районного суду м.Харкова від 06.06.2022, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 07.08.2014, який на теперішній час розірвано.(а.с.17-19)
28.07.2014 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 627 від 07.08.2014.(а.с.10)
Згідно довідки УДМС від 13.08.2014 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом зі своєю матрір?ю та за адресою: АДРЕСА_3 , 13.05.2022 взята на облік, як внутрішньо-переміщена особа, навчається в КЗ «Домаська гімназія» Лозівської міської ради Харківської обл. Відомості про спільне проживання із відповідачем - відсутні. Так само відсутні відомості щодо участі батька - ОСОБА_2 у вихованні доньки.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву, а тому суд вважає переконливими твердження позивача щодо ухилення батька від обов?язку утримувати дитину - ОСОБА_3 .
За таких обставин суд вважає встановленими факти, якими обґрунтовуються вимоги позивача, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи таке.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного кодексу України).
Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч.3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в судовому порядку.
Як визначено ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в судовому порядку.
Як визначено ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ст. 192 СК України та п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства, та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також суд роз'яснює право відповідача на звернення до суду з вимогами про зміну розміру аліментів, у разі необхідності, за наявності підстав, передбачених законом.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , 2014 року народження, в розмірі 1/4 частки (але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від його заробітку щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи, що при звернені до суду позивач звільнена від сплати судового збору, позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 133,137, 141, 258, 263,265 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 184 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.09.2022 року і до повноліття дитини.
В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя : Я. В. Губська