05 серпня 2010 року (16 год. 05 хв.) Справа № 2а-5104/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Малиш Н.І.,
при секретарі Рожик О.П.
розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області до державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії №20» Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області про стягнення суми донарахованих страхових внесків у розмірі 26 529 грн. 10 коп. та пені - 3 548 грн. 38 коп.,
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області (далі Позивач або Фонд) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії №20» Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (далі Відповідач) про стягнення суми донарахованих страхових внесків у розмірі 26 529 грн. 10 коп. та пені - 3 548 грн. 38 коп..
Позивач у позовній заяві зазначив, що перевіркою, проведеною відділенням виконавчої дирекції ФСС з НВВ і ПЗ встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, мала місце відсутність нарахування відповідачем страхових внесків на заробітну плату засуджених, які відбувають покарання у Вільнянській виправній колонії №20 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області у результаті чого, відповідачеві було донараховано 25 564 грн. 86 коп. страхових внесків. (акт перевірки №83 від 31.05.2010). Окрім того, відповідно до п. 8.4 Інструкції на виявлену під час перевірки суму недоїмки нарахована пеня у розмірі 3 548 грн. 38 коп.. Більш того, у зв'язку із змінами страхового тарифу за підсумками роботи відповідача за 2009 рік, йому було донараховано страхових внесків на заробітну плату засуджених осіб у розмірі 987 грн. 49 коп. Зазначає, що загальна сума недоїмки становить 33 898 грн. 98 коп., частина з якої стягнена відповідно до рішень Господарського суду Запорізької області та Запорізького окружного адміністративного суду. Просить стягнути з державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії №20» Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі суму донарахованих страхових внесків у розмірі 26 529 грн. 10 коп. та 3 548 грн. 38 коп. пені
Ухвалою суду від 19 липня 2010р. було відкрито провадження у справі.
05 серпня 2010 року від представника позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог вих. №07-юр/н.. У клопотанні в обґрунтування суми позову зазначає, що актом перевірки №83 від 31.05.2010 встановлено наявність недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 7 369 грн. 88 коп. (щодо вільнонайманих працівників) та пені 1 477 грн. 27 коп., а також недоїмка зі сплати страхових внесків, нарахованих на заробітну плату засуджених у розмірі 26 529 грн. 19 коп., пеня 2 071 грн. 11 коп. Оскільки сума недоїмки у розмірі 7 369 грн. 88 коп. стягнена, то сума позову складає 30 077 грн. 48 коп.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, про що надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов №12-5546 від 30.07.2010. Свою позицію обґрунтовує тим, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності» поширюється лише на осіб, що працюють на умовах трудового договору (контракту). Також зазначає, що Кримінально-виконавчим кодексом України та Наказом ДДУ з питань виконання покарань від 04.10.2004 №91 «Про затвердження інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі» не передбачено нарахування страхових внесків від нещасного випадку на заробітну плату засуджених до обмеження і позбавлення волі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник Позивача та представник Відповідача до суду не з'явились. Від представника Позивача та представника Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.
Суд, відповідно ст. 122 КАС України, розглянув справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до приписів ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 від 23.09.1999, державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» - відповідач у справі - є платником страхових внесків до Фонду соціального від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і зареєстроване як платник страхових внесків за №0806000183.
Відділенням Фонду з 26.05.2010 по 31.05.2010. проводилась перевірка Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» з приводу правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період 01.01.2009 по 31.03.2010, за результатами якої було складено акт від 31.05.2010 №83. Перевіркою встановлено, що у зв'язку із несвоєчасним перерахуванням страхових внесків до Фонду на фонд оплати праці вільнонайманих працівників відповідача, має місце недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 7 369 грн. 88 коп. та пеня у розмірі 1 477 грн. 27 коп. (додаток 2 до акту перевірки - співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по вільнонайманим працівникам).
Окрім цього встановлено, що відповідачем не проводилось нарахування, та, відповідно перерахування страхових внесків на заробітну плату засуджених, в результаті чого, утворилася недоїмка у розмірі 26 529 грн. 419 коп., на яку нараховано пеню у сумі 2 071 грн. 11 коп. (додаток 2 до акту перевірки - співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по в'язнях).
Оскільки сума недоїмки у розмірі 7 369 грн. 88 коп. стягнена з відповідача згідно рішень Господарського суду Запорізької області та Запорізького окружного адміністративного суду, то загальна сума боргу, що підлягає стягненню становить 30 077 грн. 48 коп., а саме:
- 26 529 грн. 10 коп. - сума страхових внесків (недоїмка), яку нараховано на заробітну плату засуджених за період з 01.01.2009 по 31.03.2010;
- 2 071 грн. 11 коп. - сума пені, яку нараховано на суму несплачених страхових внесків (недоїмки) на заробітну плату засуджених за період з 01.01.2009 по 31.03.010;
- 1 477 грн. 27 коп. - сума пені, яку нараховано на суму недоїмки по страховим внескам на заробітну плату вільнонайманих працівників за період з 01.01.2009 по 31.03.2010
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, з незалежних від них обставин, а також в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків підприємств.
Розмір страхових внесків визначаються ст. ст.1-5 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 року № 2272-ІІІ.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 від 23.09.1999, відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі - відділення Фонду) є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, одним з основних завдань якого є реалізація в регіоні державної політики в сфері страхування від нещасного випадку.
Статтею 47 цього Закону передбачено, що страхувальник здійснює страховий внесок до Фонду у порядку і строки, які визначаються страховиком, тобто Фондом. Згідно п. 4.12 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 року № 36 (надалі - Інструкція) страхові внески юридичними особами сплачуються в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.
Щодо твердження представника відповідача про те що засуджені до позбавлення волі не підлягають загальнообов'язковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, оскільки з ними не укладаються трудові договори, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На підставі п.3 ст.8 Закону особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку.
Згідно ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України засуджені, які працюють у відповідача фактично уклали з ним трудовий договір. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Відповідно до ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, всі засуджені повинні працювати на підприємстві установи на роботах, що визначаються адміністрацією колонії.
Статтею 122 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та інших випадках, передбачених законом. Засуджені, які втратили працездатність під час відбуття покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію та компенсацію шкоди у випадках і в порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до п. 1.1 та п. 1.8 «Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження волі та позбавлення волі», затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.10.2004р. № 191 (надалі - Інструкція з оплати праці засуджених) засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві (підприємствах або в майстернях) виправних центрів або на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності на підставі укладених письмових угод між установою та замовником за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.
Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.
Засуджені до позбавлення волі мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом.
Окрім того, п. 1.4 та п. 1.9 Інструкції з оплати праці засуджених передбачено, що праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.
Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання Мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відділенням Фонду правомірно та на підставі норм чинного законодавства нараховано страхові внески на заробітну плату ув'язнених.
Згідно з п. 5.1 Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством.
Пунктом 5.8. Інструкції передбачено , що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.
Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, і недоїмка підлягає стягненню на користь Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 41, 86, 94, 122, 158 - 163 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№20)» (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Дзержинського, 1, код ЄДРПОУ 08680069) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вільнянському районі Запорізької області (70000, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 22/34, ЄДРПОУ 25919879, р/р 37179403900079, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) суму недоїмки та пені зі сплати страхових внесків у розмірі 30 077 грн. 48 коп. (тридцять тисяч сімдесят сім гривень сорок вісім копійок)
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.І. Малиш