м. Вінниця
18 листопада 2022 р. Справа № 120/6123/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку в розмірі 7331,40 гривень, який станом на дату звернення до суду нею не сплачено, що є підставою для звернення до суду з позовом щодо його стягнення.
Ухвалою від 10 серпня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Однак відзив на позовну заяву від фізичної особи-підприємця на адресу суду в строк, визначений ухвалою від 10 серпня 2022 року, не надійшов.
Водночас копія ухвали про відкриття провадження у справі від 10 серпня 2022 року разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами отримана відповідачем 07 жовтня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства Україну).
З огляду на викладене суд дійшов висновку вирішувати справу за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.
24 травня 2018 рок відповідачем подано до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно із якою заявником обрано ставку єдиного податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групу.
09 червня 2020 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0025195106, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф в розмірі 50% в сумі 3993 гривні за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку.
Відповідно до облікової картки платника податків за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку в розмірі 7331,40 гривень.
27 грудня 2018 року контролюючим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу №175835-51.
Визначаючись з приводу заявлених позовних вимог, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Особливості нарахування та строки сплати єдиного податку визначені статтею 295 ПК України.
Відповідно до статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Згідно з пунктом 296.2 статті 296 ПК України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (пункт 296.3 статті 296 ПК України).
За правилами, визначеними статтею 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, в ході судового розгляду встановлено, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується податковий борг з єдиного податку в розмірі 7331,40 гривень.
Наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 7331,40 гривень підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 09 червня 2020 року № 0025195106, податковою вимогою від 27 грудня 2018 року № 175835-51, а також витягом із облікової картки платника податків.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак з огляду на те, що обставини, наведені позивачем у позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тому суд дійшов висновку, що позовну вимогу належить задовольнити.
З урахуванням положень частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з огляду на відсутність витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для відшкодування таких витрат.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку в розмірі 7331 (сім тисяч триста тридцять одна) гривня 40 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44069150)
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Повний текст рішення суду складено 18.11.2022
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович