Справа № 624/753/22
№ провадження 3/624/331/22
22 листопада 2022 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Крапівка Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СПД №1 відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Артемівка, Кегичівського району, Харківської області, з неповною середньою освітою, розлученої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , орган, що видав 6341, дата видачі 02.10.2019, ІПН НОМЕР_2
за ч. 2 ст.184 КУпАП
права, передбачені ст.268 КУпАП роз'яснено
До Кегичівського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №156746 від 10.11.2022, згідно з яким, 02.10.2022 о 14-00 годині ОСОБА_1 не виконувала свого батьківського обов'язку щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ці дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 184 КУпАП, за ознакою повторності.
До протоколу додані: копія довідки армор, довідка перевірки, копії рапорту, пояснень, протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, паспортів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що раніше до адміністративної відповідальності не притягалась, проти кваліфікації своїх дій за ч. 2 ст. 184 КУпАП заперечила.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, з наступних підстав:
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом зазначених статтей підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Частина друга цієї статті передбачає відповідальність за дії передбачені частиною першою статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3) батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4) батьки зобов'язані поважати дитину; 5) передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; 6) забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7) забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Зазначений перелік обов'язків є вичерпним.
Так в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено у чому проявилось ухилення від виконання обов'язків та яких саме (передбачених законодавством), в чому полягало невиконання обов'язків щодо виховання дитини.
Також кваліфікація дій ОСОБА_1 за ознакою повторності свого підтвердження у судовому засіданні не підтверджена, відповідна постанова про накладення адміністративного стягнення, яка є єдиним належним та допустимим доказом суду не надана.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зміна судом кваліфікації дій особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення законом не передбачена.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що суду не надано доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 184,ст.ст. 247, 280, 283-289 КУпАП, суддя
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.В. Крапівка