Справа № 638/6545/22
Провадження № 2/638/4249/22
Іменем України
17 листопада 2022 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Щепіхіна В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, встановлення факту прийняття спадщини, визнання об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності в спільній сумісній власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, встановлення факту прийняття спадщини, визнання об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності в спільній сумісній власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Під час вивчення матеріалів заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 в порядку ч. 3 ст. 177 ЦПК України подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, а у разі відмови у задоволенні вказаного клопотання - про зменшення розміру судового збору або відстрочення чи розстрочення їй сплати судового збору. В обгрунтування клопотання зазначає, що вона є людина похилого віку, є пенсіонеркою за віком, не працює, розмір пенсії складає 2449,23 грн. на місяць.
Суд, ознайомившись з зазначеним клопотанням позивача, дійшов наступних висновків.
Згідно з ст.136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також звільнити від сплати судового збору.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; 15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший із батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Також, відповідно до частини 2 цієї статті може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини»).
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Отже, підставою для відстрочення сплати судового збору є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
У пункті 29 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
При цьому, питання звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Позивачем було надано копію посвідчення пенсіонерки серії НОМЕР_1 від 16.10.2006 року та довідку про доходи №2741643707772715, видану Управлінням ПФУ в Московському районі м. Харкова в Харківській області про те, що ОСОБА_1 отримала пенсію за період 01.08.2022 по 31.08.2022 року у сумі 2449,23 грн.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З наданих суду доказів не вбачається можливим об'єктивно оцінити майновий стан позивачки, зокрема, розмір річного доходу позивачки для вирішення питання про звільнення, відстрочення чи рострочення сплати судового збору.
Інших доказів на підвердження обставин скрутного матеріального становища або підстав для звільнення від сплати судового збору в порядку ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" чи відстрочення сплати, зменшення його розміру в порядку ст. 8 вказаного Закону позивачкою не надано.
Згідно з вимогами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 481,00 грн.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн. Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах, що складаються з кілької позовних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі надання доказів майнового стану, який перешкоджає сплаті судового збору, позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про про звільнення її від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, встановлення факту прийняття спадщини, визнання об'єктом спільної сумісної власності та визнання права власності в спільній сумісній власності, визнання права власночті в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення встановлених судом недоліків позовної заяви у строк не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Щепіхіна