Справа № 638/4989/22
Провадження № 3/638/2228/22
17 листопада 2022 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП,-
встановив:
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №346615 від 20.08.2022 року, 19 серпня 2022 року близько о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 не виконала покладені на останню батьківські обов'язки, передбачені ст.150 СК України, внаслідок чого її малолітній син ОСОБА_2 , 2009 року народження вчинив бійку з малолітнім ОСОБА_3 , 2010 року народження, та завдав йому фізичного болю.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась, причини неявки суду не повідомила. Захисником останньої - адвокатом Ярічевським В.В. надані до суду письмові пояснення, в яких просив справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 та її захисника. Також зазначив, що з протоколом про адміністративне правопорушення не згоден у повному обсязі, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Так, в зазначеному протоколі та в інших матеріалах, що надійшли до суду не зазначено, у невиконанні якого саме конкретно обов'язку або обов'язків, що встановлені ст.150 СК України звинувачено ОСОБА_1 . Крім того, вказує, що відсутні докази, щодо причетності ОСОБА_2 до події, яка сталася 19.08.2022 року, висновки протоколу ґрунтуються лише на поясненнях ОСОБА_3 та його матері. При цьому сама заявниця, як вбачається з її пояснень, не була присутня під час бійки, особисто події не бачила, ім'я « ОСОБА_4 » дізналась виключно від свого сина. Також, щодо доданого до матеріалів справи консультативного висновку лікаря - спеціаліста (хірурга), зазначає, що з вказаного висновку неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок встановленого діагнозу із бійкою, час можливого отримання пацієнтом травми не встановлений. Будь-яких фактичних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків матеріали справи не містять. Навпаки зазначає, що остання завжди ретельно виконувала та виконує в повному обсязі батьківські обов'язки відносно свого сина ОСОБА_2 , та ніколи не ухилялась від їх виконання. На підставі викладено просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст.184 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим суддя розглядає справу у відсутності правопорушника.
Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1ст. 184 КУпАП, відповідальність за цим законом настає в разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 150 Сімейного Кодексу Українивизначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки, при цьому не зазначено в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч. 1ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов'язків. Тому, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в протоколі повинно бути зазначено, які саме обов'язки не були виконані останньою.
З аналізу змісту ч. 1 ст.184 КУпАП вбачається, що ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
На думку суду, зазначення у протоколі про завдання малолітнім ОСОБА_2 , 2009 року народження, тілесних ушкоджень іншому малолітньому не свідчить про ухилення його матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.Будь-яких інших даних, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина, як-от характеристики на малолітнього, так і на його мати, докази легковажного або байдужого ставлення матері до поведінки дитини, про відсутність належного нагляду за його поведінкою матеріали справи не містять. Також до матеріалів справи не долучені будь-які матеріали які б свідчили про те, що ОСОБА_1 схвалює здійснення сином антигромадських вчинків; прививає йому погляди, установки що пропагують неповагу до закону; складає умови, які загрожують життю чи його здоров'ю, таких і не встановлено при розгляді справи в суді.
Таким чином, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням закріпленого в Конституції України принципу презумпції невинуватості особи, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та об'єктивні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Крім того, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановив:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя: Д.В. Цвірюк