Справа № 638/6588/22
Провадження № 3/638/2706/22
Іменем України
18 листопада 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зміїв, Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення війскового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №344227 від 17 листопада 2022 року ОСОБА_1 21 вересня 2022 року за місцем мешкання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173КУпАП розглядаються протягом доби.
У зв'язку з вищевикладеним, з метою дотримання строку розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.
Як передбачено ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За диспозицією ч. 1 ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відносно ОСОБА_1 протокол складено за протокол про адміністративне правопорушення за те, що він за місцем мешкання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки.
Таким чином виклад суті вчиненого правопорушення не відповідає фабулі правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу правопорушника, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення правопорушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Порядок оформлення протоколів про адміністративні правопорушення регулюється Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року № 1376, пункт 9 Розділу ІІ якої передбачає, що у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин суть порушення, яке має значення для справи, сформульовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає суть правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини у скоєному.
Зазначене має суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, унеможливлює визнання судом, здобутих по справі доказів, належними та допустимими, в розумінні вимог статті 251 КУпАП.
Істотною ознакою презумпції невинуватості, що закріплена в ст. 7 КУпАП, є те, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння. З цього випливає, що обов'язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, у матеріалах справи немає належних та допустимих доказів, які б указували на вчинення ОСОБА_1 дій, які становлять об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 173 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173 КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП, оскільки докази, які містяться в матеріалах справи, не доводять поза розумним сумнівом те, що він, або нецензурно висловлювався в громадських місцях, або образливо чіплявся до громадян чи вчинив інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 173, 245, 251, 256, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя І.П. Латка