Справа № 1-64, 2010 року
6 серпня 2010 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючої - судді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Карабань З. І.,
з участю прокурора: Кулаківського К. О.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, раніше судимого 28 квітня 2010 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання і встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, -
ОСОБА_2 8 травня 2010 року, близько 22 години, проникши на територію СВК „Чумак” , що знаходиться по провулку 1-й Радянський, 7, в смт. Ставище Київської області, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно, таємно викрав з вказаної території два електродвигуни потужністю 2,2 кВт на загальну суму 2180 гривень, які належать ОСОБА_1 З викраденим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на свою користь.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, суду показав, що з квітня 2010 року він працював різноробочим в СВК „Чумак”. Працюючи поблизу приміщення цеху, помітив на бетонно-металевих блоках електродвигуни, які були закріплені на металевій основі. 8 травня цього року, прийшовши зранку на роботу, залив бетоном колодязь для води, після чого попросив ОСОБА_1 дати йому 200 гривень, на що останній відмовив через відсутність у нього коштів. Після цього, він близько 14 години пішов додому за місцем свого проживання. Оскільки потрібні були гроші, а ОСОБА_1 не розрахувався за роботу, вирішив з території СВК „Чумак" викрасти електродвигуни. Коли стемніло, взявши з дому два ключі, пішов на територію вказану кооперативу через відкриті ворота. Підійшовши до охолоджуючої установки, на якій були закріплені електродвигуни, ключами, які взяв з дому, відкрутив два електродвигуни, які переніс через вхідні ворота і залишив в рову біля території та пішов додому, викинувши по дорозі ключі, якими відкручував двигуни. На наступний день зранку проходив поблизу автостанції в смт. Ставище і попросив незнайомого йому раніше чоловіка, в користуванні якого був автомобіль ВАЗ-2104 зеленого кольору, поїхати на провулок 1-й Радянський в смт. Ставище забрати електродвигун, на що той погодився. Приїхавши на місце, де були заховані електродвигуни, він взяв один із них і помістив його в багажник автомобіля, а інший двигун залишив. Водій автомобіля запитав, що це за двигун, на що він відповів, що це його двигун і він хоче його продати. Вказаний водій купив у нього двигун за 300 гривень.
У вчиненому підсудний щиро кається.
Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.
Таким, чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.
Повторність в діях ОСОБА_2 полягає в тому, що він раніше був судимий 28 квітня 2010 року Ставищенським районним судом Київської області за споєння злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, судимість за який не знята та непогашена у встановленому законом порядку, і після цього вчинив аналогічний злочин, передбачений вказаною статтею.
Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який вину в скоєнні злочину визнав повністю, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, раніше судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи всі викладені обставини та беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що міру покарання підсудному слід обрати в межах санкцій статті, за якою його визнано винним, у виді позбавлення волі. Враховуючи, що ОСОБА_2 засуджений 28 квітня 2010 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, і після постановлення цього вироку засуджується за новий злочин, - відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточне покарання призначити ОСОБА_2 у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, саме така міра покарання може виправити підсудного.
Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.
Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. 75 КК України, проте, підстав для її застосування також не знаходить, оскільки підсудному раніше надавалася можливість для виправлення без ізоляції від суспільства, проте, він під час іспитового строку вчинив новий злочин.
Речові докази: 2 електродвигуни сірого кольору потужністю 2,2 кВт слід залишити власнику ОСОБА_1 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В силу ст. 71 КК України до вказаного покарання зарахувати частково невідбуте покарання за вироком Ставищенського районного суду від 28 квітня 2010 року у виді 3-х років позбавлення волі, і остаточне покарання ОСОБА_2 визначити 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 28 червня 2010 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - тримання під вартою в слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київської області залишити до вступу вироку в законну силу.
Речові докази по справі: 2 електродвигуни сірого кольору потужністю 2,2 кВт залишити власнику ОСОБА_1.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя