Справа № 1 -61, 2010 року
12 серпня 2010 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючої - судді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Карабань 3.1.,
з участю прокурорів: Кулаківського К . О ., Чугаєва В. Ю.,
потерпілого: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, раніше судимого 18 червня 2004 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. ст. 185 ч. 3, 187 ч. 1 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_3 15 травня 2010 року, близько 12 години, проходячи біля домогосподарства АДРЕСА_2 вирішив скоїти крадіжку чужого майна з дерев'яної споруди, що прибудована до гаража, та знаходиться за межами зазначеного домогосподарства і не обладнана огорожею. З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_3 шляхом вільного доступу з вказаної споруди з метою обернення на свою користь та особистого збагачення таємно повторно викрав металеву трубу вартістю 93 гривні 20 копійок, металеву трубу вартістю 93 гривні 60 копійок, металеву трубу вартістю 64 гривні та металевий кутник вартістю 30 гривень 12 копійок. З викраденими майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, привласнивши викрадене на свою користь. Всього ОСОБА_3 таємно повторно викрав майно, що належать ОСОБА_2, на загальну суму 280 гривень 92 копійки, визначену на момент скоєння злочину.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, суду показав, що 15 травня 2010 року, близько 12 години, він повертався із ставу. Коли проходив по вул. Комітерна с. Гостра Могила, біля домогосподарства ОСОБА_2, - через паркан помітив в дерев'яній причепі біля гаража, в якій відсутні двері, три металеві труби, які вирішив викрасти, щоб продати. Після цього прослідував до вказаної деревяної прибудови, звідки спочатку взяв одну металеву трубу, яку витягнув на беріг ставу, де заховав в кущах. Потім з вказаної прибудови він викрав ще дві металеві труби, які заховав також в кущах. Всередині однієї із труб був металевий кутник. Після цього пішов до знайомого ОСОБА_4 якому запропонував допомогти продати металеві труби та кутник на що той погодився. Вони разом пішли до того місця, де були заховані викрадені речі, де взяли спочатку одну трубу і занесли її до домогосподарства ОСОБА_5, яка погодилась придбати в нього дану металеву трубу, та інші труби і металевий кутник. Він разом із ОСОБА_4 принесли до домогосподарства ОСОБА_5 дві інші металеві труби та металевий кутник. ОСОБА_6 дала йому за вказані речі 80 гривень, з яких 20 гривень він віддав ОСОБА_4, решту коштів він витратив для власних потреб. Дані металеві труби були довжиною близько двох метрів кожна та широкі в діаметрі. Про те, що дані речі були викрадені з домогосподарства ОСОБА_2, він ОСОБА_4 не розповідав, а останній в нього нічого не запитував.
У вчиненому підсудний щиро кається просить суворо не карати.
Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.
Таким, чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії кваліфікує за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Повторність в діях ОСОБА_3 полягає в тому, що він раніше був судимий 18 червня 2004 року Ставищенським районним судом Київської області за скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3 КК України, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, і після скоєння вказаних злочинів повторно скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч. 2 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який вину в скоєнні злочину визнав повністю, за місцем проживання характеризується задовільно, ніде не працює, раніше судимий, є потерпілим 4 категорії від наслідків аварії на ЧАЕС.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжує покарання підсудному, судом не встановлено.
Враховуючи всі викладені обставини та беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, тяжких наслідків від скоєного не наступило, суд вважає, що міру покарання підсудному слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у виді позбавлення волі. Враховуючи, що ОСОБА_3 засуджений 18 червня 2004 року Ставищенським районним судом Київської області за ст. ст. 185 ч. 3, 187 ч. 1 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, постановою Богунського районного суду м. Житомир від 10 липня 2009 року був умовно достроково звільнений від відбування покарання на строк 1 рік 8 місяців 21 день, і після цього протягом невідбутої частини покарання вчинив новий злочин, - відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточне покарання призначити ОСОБА_3 у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, саме така міра покарання може виправити підсудного.
Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст. ст. 69, 75 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.
Речові докази: три металеві труби та один металевий кутник слід залишити власнику ОСОБА_2 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним за ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
В силу ст. 71 КК України до вказаного покарання приєднати частково невідбуте покарання у виді позбавлення волі терміном 1 рік 8 місяців 21 день за вироком Ставищенського районного суду від 18 червня 2010 року і остаточне покарання ОСОБА_3 визначити 2 (два) роки 6 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на взяття під в варту, взявши його під варту в залі суду негайно, і утримувати його в слідчому ізоляторі Державного департаменту з питань виконання покарань в м. Київ та Київської області до вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 12 серпня 2010 року.
Речові докази по справі: три металеві труби та один металевий кутник залишити власнику ОСОБА_2.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя