13 липня 2010 року < Текст > Справа № 2а-2588/10/0870
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Аскет Шиппинг”
до відповідача: Державної податкової інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області
третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Міністерства транспорту та зв'язку України
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,-
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - Сивих С.Ф. (директор паспорт НОМЕР_1 від13.06.1997)
від відповідача - Лихман Ф.О. (довіреність № 01-04/294 від 02.02.2010)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппинг» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і скасування рішення від 29.10.2009 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у ТОВ «Аскет Шиппинг» 528 047,15 грн.
13.05.2010 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2588/10/0870 та призначено до судового розгляду на 07.06.2010. Розгляд справи було відкладено на 05.07.2010. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.07.2010.
На підставі ст. 160 КАС України в засіданні 13.07.2010 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Позивач підтримав заявлені вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог, позивач, посилається на Наказ Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 «Про затвердження зборів і плат за послуги, які надаються суднам у морських торговельних портах України», вказує, що за приписами даного Наказу за агентування суден, які проходять Керч-Єнікальським каналом транзитом, плата справляється у розмірі 50% ставок таблиці 10 Наказу. Причому, базовий розмір ставки, з якої необхідно обчислювати плату за агентські послуги при проходженні морськими суднами Керч-Єникальским каналом транзитом, встановлено відносно конкретних портів України, у які заходять морські судна. У вказаній таблиці 10, поряд з іншими портами, значаться також порти Бердянськ і Маріуполь, у які й з яких, агентовані позивачем морські судна, у силу географічного розташування каналу, ішли Керч-Єникальским каналом транзитом.
Разом з тим, таблиця 10 має найменування: «Ставки плат за агентування суден, що заходять із метою, не пов'язаної із проведенням вантажних і (або) пасажирських операцій, за судно захід», при цьому, поняття «суднозахід» і «транзит» не є тотожними поняттями. Тому, листом Міністерства транспорту України Агентським компаніям було роз'яснено, що «плата у розмірі 50% ставок табл. 10 зазначеного наказу справляється за кожний транзитний прохід КЕК у прямому та зворотному напрямках. При цьому встановлені п. 10 ставки застосовуються відповідно порту, в які прямує судно. Для суден, що прямують в порти Росії ставки визначаються відповідно до графи «інші порти».
З огляду на викладене, рішення Державної інспекції по контролю за цінами в Запорізькій області від 29 жовтня 2009 року «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін» позивач вважає протиправним і просить скасувати у повному обсязі.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, проти позову заперечує, позиція відповідача викладена ним у Запереченнях від 7.06.2010. В обґрунтування зазначив, що проведеною в період з 07.10.2009 по 23.10.2009, перевіркою встановлено необґрунтоване отримання позивачем виручки внаслідок завищення розміру ставок плати за агентування суден.
Розміри ставок затверджені наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 27.06.1996 № 214 (далі - Наказ), згідно п. 46 якого визначено, що за агентування суден, що проходять Керч-Єнікальським каналом транзитом, плата справляється у розмірі 50% ставок таблиці 10. При цьому, поняття «проходять канал транзитом» означає, що судна проходячи через Керч-Єнікальський канал не заходять до Керченського порту.
Відповідач, посилаючись на назву таблиці 10 Наказу, а саме «Ставки плати за агентування суден, що заходять з метою, не пов'язаною з проведенням вантажних і (або) пасажирських операцій, за судно захід», вказує, що судно, виходячи з Чорного моря проходить транзитом Керч-Єнікальський канал (не входить до Керченського порту) заходить до потрібного порту, який знаходиться на Азовському морі, та повертається до Чорного моря. Поняття «суднозахід» являє собою захід судна до порту, здійснення операцій в порту та вихід судна з порту.
Тому вважає висновки перевірки такими, що відповідають фактичним обставинам та спірне рішення правомірним та таким. що відповідає чинному законодавству України.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Вирішуючи дану справу по суті спору суд виходить з того, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи ін. органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
У зв'язку з викладеним, суд виходить з того, що рішення відповідача від 07.10.2008р. № 184 є актом ненормативного характеру.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Підпунктом 1 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, що затверджена постановою КМУ від 13.12.2000р. № 1819 встановлено, що Держінспекція має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Відповідно до пункту 4 та пп. 4 пункту 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держінспекція має право здійснювати перевірки, вимагати усунення виявлених порушень, а також приймати рішення про застосування економічних санкцій.
Так, відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України №268/519 від 03.12.2001р. (далі - Інструкція) рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може приймається Державною інспекцією з контролю за цінами, державними інспекціями з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі матеріалів перевірок.
Пунктом 3.1 Інструкції встановлено, що Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області в період з 07.10.2009 року по 23.10.2009 року було здійснено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппинг» з дотримання порядку застосування тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у морських та річкових портах України. За результатами перевірки було складено акт від 23.10.2009 року № 382. Заперечень від позивача стосовно підстав та порядку проведення перевірки не надходило.
В ході проведеної перевірки держінспекторами встановлено, що ТОВ «Аскет Шиппинг» в період з 01.12.2008 року по 30.09.2009 року необґрунтовано одержав виручку в сумі 176016,05 гривень внаслідок завищення розміру ставок плати за агентування суден без зниження їх на 50 %, тим самим порушив вимоги п. 46 наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року № 214 «Про затвердження зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України».
Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п.1.6. Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, внаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.
За скоєння зафіксованого в акту перевірки порушення, 29 жовтня 2009 р. Державною інспекцією по контролю за цінами в Запорізькій області, в особі в.о. начальника Зайченко М.П., за результатами перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппинг», м. Бердянськ, Запорізької області, порядку застосування тарифів за агентування морських суден, які проходять транзитом Керч-Єникальським каналом, ухвалене рішення про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппинг» економічних санкцій, в виді вилучення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппинг» 528 048, 15 грн.
Суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.
Висновок акту перевірки від 23.10.2009 № 383 про одержання необґрунтованої виручки Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскет Шиппинг» не базується на об'єктивному, повному та обґрунтованому з'ясуванні всіх обставин, не підтверджується первинними документами, тобто відсутні підстави для застосування до позивача економічних санкцій - не доведено факт отримання останнім необґрунтованої виручки.
У відповідності зі ст. 2 п. «б» постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади й виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» функції встановлення зборів і плат за послуги, що надаються суднам закордонного плавання в морських портах покладені на Міністерство транспорту й зв'язку України.
Плата за агентські послуги» у тому числі за послуги для суден, що проходять транзитом КЄК, встановлена Зборами і платою за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у портах України (далі - Збори і плата), затвердженими наказом Мінтрансзв'язку від 15.12.2000 № 214 (у редакції наказу Міністерства транспорту України від 15.12.2000 № 711).
Відповідно до пункту 46 Зборів і плати, за агентування суден, що проходять Керч-Єнікальским каналом транзитом, плата справляється у розмірі 50% ставок табл. 10 (Ставки плати за агентування суден, що заходять у порт з метою, не пов'язаною з проведенням вантажних і (або) пасажирських операцій, за суднозахід).
Зі змісту пункту 46 Наказу вбачається, що посилання на таблицю 10 Наказу дана органом, що затвердив тарифи, з метою визначення базового розміру ставки, з якої необхідно обчислювати плату за агентські послуги при проходженні морськими суднами Керч-Єникальским каналом транзитом. Причому базовий розмір ставки, з якої необхідно обчислювати плату за агентські послуги при проходженні морськими суднами Керч-Єникальским каналом транзитом, встановлено відносно конкретних портів України, у які заходять морські судна.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, таблиця 10 поряд з іншими портами, значаться також і Бердянськ і Маріуполь, у які і з яких, агентовані позивачем морські судна, у силу географічного розташування каналу, ішли Керч-Єникальским каналом транзитом.
Тому, при встановлені ставок плати за агентування суден транзитом Керч-Єникальским каналом (в прямому плюс зворотному напрямках) приймається до уваги, що трудомісткість послуг, що надаються агентами суднам, дорівнює трудомісткості послуг суднам, що заходять у порт з метою, не пов'язаною з проведенням вантажних і (або) пасажирських операцій. Однак, оскільки плата за послуги агента таким суднам встановлена за суднозахід (вхід судна у порт та вихід його з порту), тому у разі проходження суднами Керч-Єникальским каналом транзитом - тільки в один кінець, агент повинен справляти з судновласників плату у розмірі 50% ставок плати, що наведена у табл. 10 Зборів і плати.
Тобто, у разі проходження судна транзитом двічі (в порт Азовського моря для навантаження/розвантаження та прохід тим самим судном Керч-Єникальским каналом в Чорне море) плата за агентування з такого судна справляється також двічі: по 50 % від ставок плати, що наведена у табл. 10 Зборів і плати.
Разом з тим, таке ж роз'яснення надано і Міністерством транспорту і зв'язку України 07.06.2010в ході судового розгляду на звернення ТОВ «Аскет Шиппинг» .
Таким чином, виручка отримана ТОВ «Аскет Шиппинг» в сумі 176016,05 грн. внаслідок застосування тарифів за агентування морських суден, які проходять транзитом Керч-Єникальським каналом є обґрунтованою, тому підстав для застосування до ТОВ «Аскет Шиппинг» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у 528 048, 15 грн. у Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області не було.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач не довів факту одержання позивачем необґрунтованої виручки позивачем в результаті завищення розміру ставок плати за агентування суден, а отже і безпідставно застосував до позивача фінансові санкції рішенням № 161 від 29.10.2009.
З цих підстав Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області № 161 від 29.10.2009. “Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін”є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, 263 КАС України, суд -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Аскет Шиппинг” до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,- - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції по контролю за цінами в Запорізькій області від 29.10.2009 про застосування до ТОВ “Аскет Шиппинг” економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін і вигляді вилучення у останнього 528048,15 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 29.07.2010.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко