Справа № 195/1816/22
2/195/514/22
16.11.2022 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Дєєвої Ю.С., за участю представника позивача - Жовтяк О.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця в сумі 10375,26 грн., мотивуючи наступним.
ОСОБА_2 (позичальник) звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 04.08.2005.
ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифи Банку" складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 13500,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.09.2021.
Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Позивач зазначає, що спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , який є відповідачем у даній справі.
Представник позивача Жовтяк О.В. в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує, але відзив на позов не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванню обставин справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до укладеного договору №б/н від 04.08.2005 ОСОБА_2 (позичальник) отримала кредит.
Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. (а.с.32).
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 13500,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с.32).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), позичальник ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 52) .
Судом встановлено, що позивач направив претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України від 19.01.2022 до Другої нікопольської державної нотаріальної контори, в якій просив повідомити, чи заводилась спадкова справа після смерті померлого боржника, включити його кредиторські вимоги в спадкову масу, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед Банком у розмірі 10375,26 грн., а також повідомити інформацію стосовно осіб, які подали заяву про прийняття спадщини або відмовилися від прийняття спадщини після смерті боржника, а також щодо осіб, які вже прийняли спадщину, що підтверджується копією вказаної претензії від 19.01.2022 вих. № SAMDN 22000003128388. (а.с. 55).
Згідно відповіді на запит наданої Другою нікопольською державною нотаріальною конторою від 27.01.2022 вих. № 191/02-14 (а.с.56), вбачається про повідомлення позивачу про те, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не відкривалась, та згідно поданої позивачем претензії відкрито спадкову справу № 21/2022.
Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що Банк направив спадкоємцю ОСОБА_1 , який є відповідачем у даній справі, лист-претензію з вимогою погасити борг, однак її не було виконано, що підтверджується вказаним листом від 04.02.2022 вих. № SAMDN 22000003128388 (а.с.57).
Судом за ухвалою від 07.10.2022 було витребувано від Другої нікопольської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З повідомлення Другої нікопольської державної нотаріальної контори від 17.10.2022 № 733/01-16 наданого на запит суду разом з копією спадкової справи, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 заводилась спадкова справа за № 21/2022 (а.с.82).
Тобто з копії спадкової справи вбачається, що спадкова справа №21/2022 після смерті ОСОБА_2 відкрита на підставі претензії кредитора АТ КБ «ПриватБанк», однак ніхто зі спадкоємців померлої до нотаріуса із заявами про прийняття або відмову від спадщини не звертався (а.с.83-91).
Згідно з ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
За приписами ст. ст.1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п.5 ч.1ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281,1282 ЦК України.
У зв'язку зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281,1282 ЦК України щодо строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.
Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
За положеннями ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
А тому, виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.
У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз'яснено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.
Проте, представник позивача в своїй позовній заяві як на підставу задоволення позову посилається на те, що відповідач постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається таким, що прийняв спадщину і повинен нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.
З довідки про спільне проживання громадян на день смерті одного з них, виданої відділом реєстрації виконавчого комітету Томаківської селищної ради за вих. № 35 від 11.10.2022, вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_1 (а.с.79) Однак, суд вважає, що державна реєстрація відповідача за тією ж адресою, що і спадкодавця, сама по собі не є беззаперечним доказом їх постійного спільного проживання на час смерті спадкодавця за адресою реєстрації.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21), у яких зазначено, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не є беззаперечним доказом постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час смерті останнього та не може свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини.
Крім того, позивач не надав суду доказів, які підтверджують, яке саме майно прийняв у спадок відповідач та яка його вартість, що унеможливлює стягнення з нього заявлених позивачем грошових коштів. Тобто позивачем не доведено, що відповідач прийняв спадщину в установленому законом порядку.
Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк» клопотання про витребування відомостей щодо наявності у спадкодавця на час відкриття спадщини рухомого та нерухомого майна заявлено не було.
Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для стягнення боргу за кредитом спадкодавця, а тому позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, 258, 259, 265, 274 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 (зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця в розмірі 10 375,26 грн. за кредитним договором б/н від 04.08.2005 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 21.11.2022.
Суддя: Л. А. Кондус