Копія
154/4726/21
2/154/290/22
22 листопада 2022 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судового засідання Павлович Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду цивільну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі,
встановив:
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 матеріальні збитки в розмірі 34050 грн та судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача подав заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідмолений про час та місце розгляду справи, не подавав заяв про відкладення судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Частиною 3 ст. 6 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 155 від 20.07.2016, солдат ОСОБА_1 призначений відповідно до наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2016 №159-РС на посаду навідника 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону та вважається таким, що з 20.07.2016 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 96 від 17.05.2021 старшого солдата ОСОБА_1 , котрий звільнений наказом командира 14 окремої механізованої бригади від 17.05.2021 №122-РС з військової сдужби у запас відповідно до пункту 2 підпункту «а» ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 17.05.2021 виключено зі списків особового складу, з усіх видів забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2021 № 646А ОСОБА_1 за порушення умов експлуатації БМП-1п, стройовий №195, вимог статей 11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині неналежного виконання обов'язків військової служби, що призвело до завдання державі шкоди - притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 34050 гривень.
Із наведеного слідує, що даний позов пред'явлено військовою частиною до фізичної особи про відшкодування майнової шкоди, завданої ним під час проходження військової служби.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Зазначеними нормами права прямо передбачено, що військова служба є публічною службою.
Таким чином, зі змісту позову слідує, що відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, своїми діями завдав шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_1 .
Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями таіншими нормативними актами визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, завтердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року.
У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Водночас, у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Отже, цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Аналогічні висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.12.2018 року у справі № 11-892апп18, від 12.12.2018 року в справі № 14-481цс18 та від 13.02.2019 року в справі № 14-524цс18, а також Верховним Судом у складі суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12.06.2019 року у справі №707/1679/17.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що цей спір як публічно-правовий повинен вирішуватися не в порядку цивільного судочинства, а за нормами КАС України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Із урахуванням викладеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а тому суд приходить до висновку про закриття провадження у даній справі справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. ст. 256, 259-261, 352, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Провадження у справі за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі закрити.
Роз'яснити позивачу Військовій частині НОМЕР_1 її право на звернення з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства до Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складання ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України- з дня складання ухвали в повному обсязі.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:/підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя А.А. Каліщук