Справа № 734/706/22 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М.
Провадження № 33/4823/466/22
Категорія -
16 листопада 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю захисника-адвоката Рибака С., в інтересах ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2022 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з нього на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.11.12021 року о 12 год. 08 хв. на 76 км автодороги М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, в с. Гарбузин Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2113 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що на місці зупинки він з показниками приладу «Драгера» згоден не був, просив провести медичний огляд в лікарні, але працівники поліції відмовили йому у цьому. Докази того, що він погоджувався з показниками Драгера, у справі відсутні. Крім того, він бажав пройти медичний огляд у лікарні. Тому вважає, що працівники поліції не дотримались порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, він не був відсторонений від керування транспортним засобом. Також зазначає, що судом першої інстанції були порушені його права, оскільки справу було розглянуто у його відсутності, хоча він подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на військовій службі у Національній гвардії України.
Заслухавши захисника-адвоката Рибака С., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п 2.9 ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія проводився із застосуванням приладу «Драгер».
Ці обставини підтверджуються відеозаписом працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер», за результатами якого наявність алкоголю у ОСОБА_1 становить 2,35%, отже, він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що зауважень на дії працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював, не заперечував, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, при цьому зазначивши, що напередодні вживав спиртні напої.
Згідно даних алкотестера, за результатами якого наявність алкоголю у ОСОБА_1 становить 2,35%о, тобто, він перебував у стані алкогольного сп'яніння, з результатами освідування останній погодився, що підтверджується відеозаписом.
Також є такими, що не заслуговують на увагу твердження апелянта, що ОСОБА_1 не погоджувався з даними «Драгера» та наполягав на проходженні освідування в медичній установі через його заперечення з результатами тесту, оскільки з переглянутого відеофайлу та даних роздруківки спеціального технічного засобу ОСОБА_1 з результатами освідування погодився та будь-яких заперечень не висловлював.
Таким чином суд першої інстанції цим доказам дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
Твердження апелянта про неналежно проведений огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки такий проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та вище вказаною Інструкцією, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням технічних засобів відеозапису, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення та результаті спеціального технічного засобу «Драгер», які містять підпис ОСОБА_1 , який зауважень до змісту процесуальних документів не мав, огляд відбувався із дотриманням усіх вимог чинного законодавства, тому результат такого огляду є допустимим доказом та не викликає у апеляційного суду жодного сумніву.
Твердження апелянта про те, що він не був відсторонений від кермування транспортним засобом, висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не був належним чином повідомлений про час розгляду справи і що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, судові засідання призначені на 02.12.2021, 30.12.12.2021, 28.01.2022, 14.06.2022, 11.07.2022, 19.07.2022, 09.09.2022 відкладалися за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника, причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 11.07.2022, 19.07.2022 та 09.09.2022 року були мотивовані проходженням ним військової служби в Головному управлінні Національної гвардії та неможливістю відлучитися з місця служби. При цьому жодних доказів, які б підтверджували неможливість відлучитися зі служби для участі в розгляді справи, у тому числі в режимі відео конференції, ним надано не було. За таких підстав, суд першої інстанції вірно визнав систематичну неявку ОСОБА_1 в судові засідання зловживанням процесуальними правами, спрямовану на затягування розгляду справи і розглянув справу без його участі.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, окрім іншого, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступені його вини.
З огляду на наведене, підстави для скасування постанови місцевого суду та закриття справи, як про це йдеться в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2022 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко