іменем України
21 листопада 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/4800/21
Головуючий у першій інстанції - Маслюк Н. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1047/22
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
Відповідач: ОСОБА_1
Особа, яка подала апеляційну скаргу: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2021 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплаченої пенсії (суддя Маслюк Н.В.), ухвалене у м.Чернігів, повний текст рішення складено 24 грудня 2021 року,
У липні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії у розмірі 144 229,03 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія за вислугу років йому була призначена з 19 травня 2020 року на підставі пенсійного матеріалу для призначення пенсії, наданого Адміністрацією Державної прикордонної служби України, до якого було долучено два витяги з наказів про звільнення. Згідно з наказом Голови Державної прикордонної служби України від 06 січня 2021 року №5-ОС відповідача поновлено на військовій службі з 19 травня 2020 року на посаді заступника начальника Головного центру оперативно-технічних заходів (в/ч 1484) Державної прикордонної служби України, але він не повідомив органи Пенсійного фонду України про своє працевлаштування, чим порушив ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За доводами позивача, оскільки ОСОБА_1 було поновлено на посаді з 19 травня 2020 року на виконання рішення суду, виплачувати пенсію за вислугу років немає законних підстав, переплата за період з 19 травня 2020 року по 31 січня 2021 року складає 144 229 грн 03 коп., яка не була повернута відповідачем в добровільному порядку.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що сам факт оскарження відповідачем у судовому порядку звільнення з військової служби не може свідчити про недобросовісність дій особи, оскільки є реалізацією ним конституційного права, передбаченого ст.55 Конституції України, на захист судом прав і свобод людини і громадянина.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Чернігівській області просить скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що згідно з наказом голови Державної прикордонної служби України від 06.01.2021 №5-ОС відповідача поновлено на військовій службі з 19 травня 2020 року на посаді заступника начальника Головного центру оперативно-технічних заходів (в/ч 1484) Державної прикордонної служби України, але він не повідомив органи Пенсійного фонду України про своє працевлаштування, чим порушив статтю 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також позивач посилається, що судом не було належним чином досліджено той факт, що відповідача було поновлено на посаді з 19 травня 2020 року на виконання рішення суду і виплачувати пенсію із вказаної дати нема законних підстав, отже виникла переплата пенсії у розмірі 144 229 грн 03 коп.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач посилається, що наказом Голови Державної прикордонної служби України від 06 січня 2021 року №5-ос його поновлено на військовій службі з 19 травня 2020 року. Про зазначені обставини, на виконання ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 повідомив ГУ ПФУ в Чернігівській області 28 січня 2021 року, тобто фактично протягом двотижневого терміну з дати поновлення на військовій службі. За доводами відповідача, позивач визнає обставину, що так звана переплата виникла в зв'язку із незаконним звільненням ат поновленням на роботі ОСОБА_1 (тобто з незалежних від відповідача причин) за рішенням суду, з моменту призначення йому пенсії, тобто з 19.05.2020 по 31.01.2021 саме за період, коли відповідач не проходив військову службу. При цьому позивач жодним чином не наводить доказів або фактів щодо зловживань з боку пенсіонера, які потягли зайві виплати - подання документів зі свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про працевлаштування тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
По справі встановлено, що згідно з витягом з наказу Голови Державної прикордонної служби України №377-ОС від 23 квітня 2020 року припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас по Головному центру оперативного документування та оперативно-технічних заходів Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_1 (а.с.9).
Відповідно до витягу із наказу Начальника Головного центру оперативного документування та оперативно-технічних заходів Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) №75-ОС від 18 травня 2020 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення полковника ОСОБА_1 (а.с.10).
04 червня 2020 року Адміністрація Державної прикордонної служби України внесла подання про призначення пенсії ОСОБА_1 (а.с.7-10). До подання було додано список документів, зокрема заяву відповідача від 03 червня 2020 року про призначення пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 19 травня 2020 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі пенсійного матеріалу, наданого Адміністрацією Державної прикордонної служби України (а.с.6).
На підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року у справі №640/11495/20 наказом Голови Державної прикордонної служби України №5-ОС від 6 січня 2021 року поновлено полковника ОСОБА_1 на військовій службі та на посаді заступника начальника Головного центру оперативо-технічних заходів Державної прикордонної служби України з 19 травня 2020 року (а.с.11).
19 січня 2021 року Головний центр оперативного документування та оперативно-технічних заходів (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України направив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області інформацію про скасування наказу про звільнення з військової служби відповідача і поновлення його на військовій службі для прийняття рішення згідно чинного законодавства (а.с.12).
28 січня 2021 року ОСОБА_1 у порядку ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із письмовою заявою, в якій повідомив про те, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва його було поновлено на посаді, проте підтверджуючих документів про негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та виплати грошового забезпечення для подачі до органів пенсійного фонду йому не надано (а.с.16).
У відповідь на вказану заяву ГУ ПФУ в Чернігівській області направило заявнику лист з вимогою повернути переплату пенсії у розмірі 144 229 грн 03 коп. у зв'язку з тим, що його було поновлено на посаді з 19 травня 2020 року і виплачувати пенсію за вислугу років немає законних підстав (а.с.17).
Також позивач 03 лютого 2021 року та 08 лютого 2021 року направляв відповідачу листи з вимогою повернути переплату пенсії у розмірі 144 229 грн за період з 19 травня 2020 року по 31 січня 2021 року (а.с.14, 15).
Відповідно до статей 1212, 1215 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Не підлягає поверненню безпідставно набута пенсія у випадку, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статей 102, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Обов'язок пенсіонерів повідомляти органам пенсійного забезпечення про зміну умов, що впливають на виплату пенсій, встановлено також статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.
Суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Так, за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 пенсію було призначено згідно із Законом України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» саме після його звільнення з органів Державної прикордонної служби України. У даному випадку відсутні підстави стверджувати про недобросовісність або зловживання з боку відповідача при нарахуванні пенсії.
Не погодившись із своїм звільненням зі служби, скориставшись наданим йому правом, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідним позовом, який було задоволено і рішенням суду від 17 грудня 2020 року, зокрема його було поновлено на посаді.
Державною прикордонною службою України ОСОБА_1 поновлено на військовій службі та на посаді наказом від 06 січня 2021 року, про що повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 19 січня 2021 року.
Доводи позивача про те, що відповідач не повідомив органи Пенсійного фонду України про своє працевлаштування, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомив у порядку ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», подавши 28 січня 2021 року заяву, в якій, зокрема вказував про те, що йому довели наказ про поновлення на посаді 12 січня 2021 року, проте не надали підтверджуючі документи про негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати грошового забезпечення для подачі до органів пенсійного фонду. Вказана заява зареєстрована позивачем 02 лютого 2021 року, про що свідчить штамп на заяві.
Хоча відповідача і було поновлено на службі з 19 травня 2020 року на виконання рішення суду, проте відсутні підстави стверджувати про безпідставність виплати пенсії із вказаної дати, оскільки пенсію було призначено на законних підставах.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: