Номер провадження: 11-сс/813/1572/22
Справа № 947/21231/22 1-кс/947/9364/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2022 року,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12022160000000616 від 07.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведеного 15.08.2022 року обшуку за місцем проживання мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон iPhone 12 Pro, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , належний ОСОБА_6 ; 2 предмети зовнi схожі на «постріл типу ВОГ 25П» до гранатомету, з маркуванням на одному з них «AR766M1 UA 9-15»; 16 предметів зовні схожих на елементи до пістолета Макарова; 65 предметів, зовнi схожих на патрони калібру 7,62 мм; 154 предмети, зовнi схожі на патрони калібру 5,45 мм; предмет схожий на підствольний гранатомет, з серійним номером НОМЕР_4 ; 1 предмет, зовні схожий на автомат Калашнікова з серійним номером НОМЕР_5 та 5 предметів, зовні схожих на магазини до нього; 1 предмет, зовні схожий на автомат Калашнікова з серійним номером НОМЕР_6 та 1 предмет, зовнi схожий на магазин до нього; посвідчення добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_7 на iм'я ОСОБА_6 вiд 22.04.2022, додаток до посвідчення серii 9 №1297 про видачу зброї АК 74 № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_6 , додаток до посвідчення серії НОМЕР_7 про видачу зброї АК 47 № UI -1899-2002 на iм'я ОСОБА_6 , додаток до посвідчення серії НОМЕР_8 про видачу зброї АК 45 № НОМЕР_6 на ОСОБА_11 , пропуск № 864 на ім'я ОСОБА_6 , 21 предмет, зовні схожі на патрони калібру 9 мм; 18 предметів, зовнi схожих на патрони калібру 5,45 мм.
В обґрунтування накладення арешту слідчий суддя вказав, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу, а накладення арешту необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів.
Доводи та вимоги апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.09.2022 року, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Зобов'язати слідчого повернути ОСОБА_6 вилучене майно.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку вказує на те, що ні ОСОБА_6 ні його представник не повідомлялись слідчим суддею про день, час та місце розгляду клопотання слідчого про арешт майна, про винесення ухвали представнику ОСОБА_6 стало відомо 28.10.2022.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого не враховано те, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, слідчим суддею не аргументовано зв'язок між предметом розслідування у кримінальному провадженні та вилученими речами і документами, в судовому рішенні формально зазначено, що вилучене майно є речовими доказами. Також слідчим суддею не враховано ті обставини, що санкцією ч.1 ст.263 КК України не передбачено конфіскації або спеціальної конфіскації майна. Крім того апелянт зауважує про порушення вимог ч.5 ст.171 КПК України. Всупереч вимогам ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглянуто у відсутності ОСОБА_6 .
Позиції сторін
Адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та апеляційної скарги сторони захисту.
Мотиви суду
Заслухавши доповідача, позиції сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно вимог ч. 2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як убачається зі змісту матеріалів кримінального провадження, ні ОСОБА_6 ні його представник - адвокат ОСОБА_7 не повідомлялись про дату, час та місце розгляду клопотання слідчого про арешт майна. Зазначеним учасникам кримінального провадження не було направлено копію судового рішення, постановленого за результатами розгляду клопотання слідчого про арешт майна, а тому слід прийти до висновку, що строк визначений ч. 3 ст. 395 КПК України для оскарження ухвали слідчого судді представником ОСОБА_6 не пропущений, зважаючи на подачу ним апеляційної скарги 01.11.2022 року.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про незаконність арешту майна, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ухвала слідчого судді наведеним вимогам закону відповідає в повному обсязі.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що слідчим управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальну провадженні за № 12022160000000616 від 07.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.08.2022 проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході проведення обшуку виявлено та вилучено предмети та документи, перелік яких зазначено в клопотанні слідчого про арешт майна та резолютивній частині ухвали слідчого судді, яка оскаржується.
Під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, у кримінальному провадженні наявні підстави, які передбачені ст.131, ч.2, 10 ст.170 КПК України та в результаті встановленого задовольнив в повному обсязі клопотання слідчого про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12022160000000616.
З цим висновком колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК), можливість спеціальної конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ( якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому ч. 4 ст. 170 КПК) і розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Зокрема відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом незаконного зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
За вказаною адресою в результаті санкціонованого обшуку виявлено та вилучено речі, які постановою слідчого ОВС СУ ГУНП в Одеській області від 16.08.2022 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Клопотання слідчого про накладення арешту на майно обґрунтоване посиланням на зміст положень ст.98 КПК України та в ньому зазначено, що вилучене в ході обшуку майно зберегло на собі сліди скоєного злочину. Вилучені речі мають важливе доказове значення для досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
Законність обігу предметів, які вилучені та визнані у даному кримінальному провадженні речовими доказами - не встановлена.
За вказаного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , поданої в інтересах ОСОБА_6 .
До уваги не приймаються доводи про порушення вимог ч.5 ст.171 КПК України під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме порушення процесуальних строків на звернення з таким клопотанням, оскільки слідчим суддею поновлено строк на звернення із клопотанням про арешт майна і законність вирішення цього питання не є предметом перевірки в суді апеляційної інстанції.
Позбавлені правових підстав доводи апелянта про те, що ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, оскільки такі доводи прямо суперечать змісту положень ч.3 ст.170 КПК України, відповідно до якої у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Суперечать змісту ухвали слідчого судді аргументи апелянта про те, що не встановлено зв'язок між подіями у кримінальному провадженні та обґрунтованістю арешту майна. Суд апеляційної інстанції наголошує про доведеність прямого зв'язку між здійсненням кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та арешту майна, яке відповідно до диспозиції даної статті є безпосереднім предметом даного злочину.
Слідчим суддею мотивовано, що майно, яке визнано речовим доказом постановою від 16.08.2022, відповідає критеріям ст..98 КПК України і цей висновок в апеляційній скарзі не спростовано.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що на даному етапі досудового розслідування застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт мана є обґрунтованим, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. 404, 405, 418, 419, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - представника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022160000000616 від 07.09.2022 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4