Номер провадження: 11-сс/813/1413/22
Справа № 947/15752/22 1-кс/947/9222/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.11.2022 року м. Одеса
21 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретаря ОСОБА_5
За участю прокурора ОСОБА_6
Захисника - адвоката ОСОБА_7 .
Підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні Одеського апеляційного суду в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 42022164010000113 від 24.05.2022 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.09.2022, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 419 КК України,
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.09.2022 відмовленов задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_9 , яке погоджене заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022164010000113 від 24.05.2022 року відносно ОСОБА_8 .
Застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 30.10.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу суду незаконною, було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що очевидним є факт відсутності жодного кримінального провадження за ч. 3 ст. 419 КК України щодо ОСОБА_8 , а повідомлення про підозру вручене останньому є незаконним. Тому слідчий не мав права без внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, а тому і ініціювати застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 без наявності для цього підстав.
Крім того, захист вважає що відсутні будь-які докази про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 419 КК України. З 24.05.2022 по теперешній час не було встановлено жодного факту причетності до вказаного кримінального правопорушення військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Також слідчим суддею в цілому не було прийнято до уваги обставини щодо особи ОСОБА_8 , зокрема те, що він одружений, має на утриманні малолітню доньку, проживає разом з пристарілою матір'ю, дружина перебуває в декретній відпустці, має статус учасника бойових дій.
Обравши ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту його було позбавлено можливості виконувати свій обов'язок несення військової служби.
Просить ухвалу слідчого судді від 23.09.2022 про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту скасувати.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього певних обов'язків у відповідності до вимог ст. 194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором не доведено підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.183 КПК України, а також не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві перебувають матеріали кримінального провадження № 42022164010000113 від 24.05.2022 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 419 КК України.
22.08.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 419 КК України (а.п.98-105).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, на які послався слідчий суддя в ухвалі, а саме:
-Протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
-Протоколами допиту свідка ОСОБА_16 ;
-Протоколами допиту свідка ОСОБА_17 ;
-Відповіддю з ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-Іншими зібраними матеріалами під час досудового розслідування кримінального провадження.
З огляду на поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри, а тому доводи апеляційної скарги захисника, які це заперечують, являються безґрунтовними.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст.ст.193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст. 178 КПК України. Відповідно до матеріалів кримінального провадження всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Так, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.419 КК України, за яке законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працює та має постійне місце реєстрації та проживання.
Таким чином, слідчий суддя правильно врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , та розмір покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його винуватості, конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 працює у прикордонній службі та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення наслідком якого стало незаконне переміщення особи на територію іншої держави в умовах воєнного стану, що свідчить про те, що ОСОБА_8 може вдатися до спроби покинути територію держави.
Ризик можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки матеріали клопотання сторони обвинувачення містять протоколи допиту свідків, а тому підозрюваному при ознайомлені стануть відомі анкетні дані останніх, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді, що прокурором не доведено підстав, передбачених п.3 ч.2 ст.183 КПК України, а також не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи захисника про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри за ч.3 ст.419 КК України, недоведеність наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, викладені в апеляційній скарзі, являються безґрунтовними та спростовуються матеріалами провадження.
Посилання апеляційної скарги захисника про те, що під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 слідчий суддя не в повній мірі врахував дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно працює та має постійне місце реєстрації та проживання - суперечать дійсності, оскільки саме дані про особу ОСОБА_8 стали підставою для обрання відносно останнього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Крім того, колегія суддя вважає безпідставними доводи захисника про те, що очевидним є факт відсутності жодного кримінального провадження за ч. 3 ст. 419 КК України щодо ОСОБА_8 , а повідомлення про підозру вручене останньому є незаконним.
Так, матеріали кримінального провадження містять витяг з ЄРДР, відповідно до якого кримінальному провадженню було присвоєно №42022164010000113 та 24.05.2022 правова кваліфікація кримінального правопорушення була за ч.3 ст. 332 КК України, а 22.08.2022 правова кваліфікація правопорушення стала за ч.3 ст. 419 КК України в рамках того ж кримінального провадження за тим же номером (а.п. 12,13).
Зазначені в апеляційній скарзі захисника доводи й підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, підстав для скасування ухвали щодо ОСОБА_8 , як наголошує в апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, слідчим суддею прийняте рішення про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 , яке відповідає вимогам КПК України і підтверджується наявними у кримінальному провадженні матеріалами.
Порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді, - не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення,
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.09.2022 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18