Номер провадження: 22-ц/813/243/22
Справа № 521/21656/19
Головуючий у першій інстанції Мурзенко М.В.
Доповідач Цюра Т. В.
21.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Цюри Т.В.,
суддів Сегеди С.М., Комлевої О.С.,
За участю секретаря судового засідання: Мілєвої М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2021 року про призначення експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 правонаступником якого є ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» до ОСОБА_1 , за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів,-
28 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Разом із позовною заявою позивачем також подано клопотання про призначення експертизи (т.1, а.с.2-7).
19 серпня 2020 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся Житлово -будівельний кооператив «Приморський сбірний - 2» подав позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного залиттям приміщень загального користування. Разом із позовом подано також клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т.1, а.с.92-95).
07 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з зустрічним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів (т.1, а.с.160-162).
15 березня 2021 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні запитання:
1)які пошкодження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , виникли внаслідок залиття?
2)Якою є технічна причина залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 та вказаних пошкоджень?
3)Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
4)Який розмір завданої матеріальної шкоди квартирі за адресою: АДРЕСА_1 унаслідок її залиття?
5)які пошкодження стін сходових клітин 4-5 поверхів, інженерних конструкцій та конструктивних елементів третього під'їзду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виникли внаслідок залиття?
6)Якою є технічна причина залиття та вказаних пошкоджень?
7)Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття стін сходових клітин 4-5 поверхів, інженерних конструкцій та конструктивних елементів третього під'їзду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
8)Який розмір завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття стін сходових клітин 4-5 поверхів, інженерних конструкцій та конструктивних елементів третього під'їзду багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 ?
Проведення експертизи доручено судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Для проведення експертизи надано матеріали цивільної справи.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Оплату за виконання експертизи покладено на ОСОБА_2 та Житлово-будівельний кооператив «Приморський сбірний-2» в рівних частках.
З метою проведення експертизи зобов'язано:
- ОСОБА_2 надати судовому експерту безперешкодний доступ до приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_1 надати судовому експерту безперешкодний доступ до приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_3 ;
- Житлово-будівельний кооператив «Приморський сбірний-2» надати експерту безперешкодний доступ до загальних та допоміжних приміщень, інженерних комунікації багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено (т.1, а.с.186-189).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2021 року скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про призначення експертизи повернути заявнику та заяву Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний - 2» про призначити експертизи повернути заявнику (т.1, а.с.191-192).
28 вересня 2021 року Одеським апеляційним судом отримано заяву ОСОБА_3 про зупинення провадження у якій він повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько який є позивачем по справі - ОСОБА_2 . З огляду на вказане просив суд зупинити апеляційне провадження до вступу правонаступників після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.212-212а).
05 жовтня 2021 року ухвалою Одеського апеляційного суду заяву ОСОБА_3 задоволено. Зупинено провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» до ОСОБА_1 , за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.215).
27 вересня 2022 року ухвалою Одеського апеляційного суду залучено по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» до ОСОБА_1 , за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів правонаступника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ОСОБА_3 (т.2, а.с.14-15).
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання, призначене на 10 листопада 2022 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.
Так, приймаючи ухвалу про призначення судової експертизи суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з таким висновком суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.
Так, первісний позов обґрунтований тим, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_4 . Над квартирою позивача, поверхом вище, у квартирі АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_1 починаючи з 2018 року відповідачка систематично заливає квартиру ОСОБА_2 , що підтверджується актами посвідченими мешканцями будинку, чим завдає матеріальної шкоди позивачу.
Позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» до ОСОБА_1 обґрунтована тим, що ЖБК «Приморський сбірний-2» відповідно до статуту, виступає як власник місць загального користування в будинку АДРЕСА_2 . Відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_6 , та членом ЖБК «Приморський - сбірний-2». Після вселення відповідачки до вищезазначеної квартири, фактично одразу почали відбуватись залиття квартир інших мешканців будинку та місця загального користування, про що були складені відповідні акти. Зважаючи на це, просять суд стягнути з відповідачки матеріальні збитки у розмірі, визначені судово будівельно-технічної експертизи.
Зустрічна позовні заява ОСОБА_1 до ЖБК «Приморський - сбірний-2»про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії обґрунтована тим, що позивачка є власницею квартири АДРЕСА_6 . Відповідач повинно забезпечувати належне утримання будинку АДРЕСА_2 . Позивачка належним чином виконує свої обов'язки щодо сплати коштів на утримання будинку АДРЕСА_2 . Враховуючи, що ЖБК «Приморський сбірний - 2» здійснює експлуатацію та ремонт належного йому будинку та утримання прибудинкової території, просила суд зобов'язати відповідача здійснити усунення несправності каналізаційної труби внутрішньо будинкової системи водовідведення, яка знаходиться між поверховим перекриттям квартири АДРЕСА_7 та квартири АДРЕСА_6 .
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт звертаючись із апеляційною скаргою вказує, що позивачем та третьою особою по справі не сплачено судовий збір за подання заяви про проведення судової експертизи, а тому суд першої інстанції мав повернути заяву про призначення експертизи заявнику.
Апеляційний суд, відхиляючи вказані доводи апеляційної скарги зазначає наступне.
Відповідно до ст.116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно із п.п. 3-4 ст.117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
В свою чергу, згідно п. 8 ППВССУ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.
З цього можна дійти висновку, що за подання клопотання про призначення експертизи, якщо ця процесуальна дія не здійснюються як захід забезпечення доказів, судовий збір не повинен сплачуватися.
З огляду на це, судом першої інстанції, з метою дотримання та не порушення принципів доказування в цивільному процесі, розрізнено клопотання сторін про призначення експертизи як спосіб забезпечення доказів та як спосіб сприяння суду сторонам.
Також, в апеляційній скарзі апелянтом наголошено на тому, що у даній справі необхідність експертного висновку не випливає з обставин справи і поданих доказів.
Колегія суддів не погоджується із вказаними доводами апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Частиною 5 вказаної статті визначено, шо учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Так, згідно до вимог ч.1 п.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» на вирішення експертизи можуть бути поставлені питання, які потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла. Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі та судді, котрий розглядає справу.
Як вважає апелянт, заявники шляхом проведення експертизи мають намір довести факт залиття, однак, на думку апелянта, такий факт повинен бути доведений саме актами про залиття, складеними відповідно до вимог «правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», що затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, а не експертизою.
Апеляційний суд відхиляє вказані доводи та наголошує, що відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно із ч.1 та ч.ч.6,7 ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Колегія суддів наголошує, що призначення експертизи в сукупності з іншими обставинами, дозволяє суду максимально повно з'ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини. Суд, не даючи оцінку правовим відносинам між сторонами у справі, не вправі позбавляти дозволених законом та обраних заявником та іншим особам, які беруть участь у справі, засобів доказування оскільки за такої ситуації це порушить їх права у цивільному процесі та свідчитиме про порушення принципу диспозитивності та об'єктивного судового процесу.
Таким чином, виходячи із зазначеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про призначення судової експертизи, а тому оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні.
Виходячи із викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо необхідності в призначенні по справі судової експертизи для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2021 року про призначення експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , який є правонаступником ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» до ОСОБА_1 , за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Приморський сбірний-2» про захист прав споживачів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 22.11.2022 року.
Головуючий суддя Цюра Т.В.
Судді: Комлева О.С.
Сегеда С.М.