21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/17405/20
адміністративне провадження № К/990/31686/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі №640/17405/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві щодо не внесення необхідних змін до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму податкового боргу (недоїмки разом з нарахованою пенею) Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в розмірі 98489,47грн та зобов'язання Головне управління ДПС у м. Києві внести необхідні зміни до баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби України, інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.», шляхом виключення запису про суму податкового боргу (недоїмки разом з нарахованою пенею) Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в розмірі 98489,47грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 позовні вимоги задоволено.
14.04.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 у справі №640/17405/20.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 10.11.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі №640/17405/20, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У поданій відповідачем касаційній скарзі також наведено підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірного судового рішення.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховним Судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі має бути наведене відповідне обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Проаналізувавши касаційну скаргу та її обґрунтування, є підстави вважати, що вказані скаржником доводи наведені безвідносно до висновків суду апеляційної інстанції.
Так, підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі відповідач зазначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Скаржник вказує про незгоду з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, відповідач зазначає, що наявна у позивача заборгованість є правовірною у зв'язку з частковою сплатою задекларованих податкових зобов'язань по податку на нерухле майно відмінне від земельної ділянки, що сплачений власниками об'єктів житлової нерухомості, а також цитує норми Податкового кодексу України, які регулюють порядок нарахування пені.
Поряд з цим, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.04.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також станом на момент постановлення судом цієї ухвали, апелянтом не було виконано вимоги ухвали від 08.02.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, щодо подання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням у ній (ньому) інших поважних причин пропуску такого строку, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Натомість касаційна скарга контролюючого органу не міститься жодних доводів про допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та/або процесуального права. У цілому ж доводи скаржника зводяться виключно до мотивів незгоди з судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.», опису встановлених обставин та їх переоцінки.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судове рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до висновків суду, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити відкриття касаційного провадження та вподальшому розгляд касаційної скарги.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі №640/17405/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.С.» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Я. Олендер