Україна
27 липня 2010 р. справа № 2а-11709/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Папазової Г.П.
при секретарі Скутельник Ю.В.
за участю
представника позивача Троян Т.Є. за дов. від 20.10.08р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк форум» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування припису б/н від 01.12.2009р. в частині усунення порушень та донарахування страхових внесків в сумі 300,13 грн., скасування рішення № 3090 від 28.12.2009р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 12033,33 грн.,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування припису б/н від 01.12.2009р. в частині усунення порушень та донарахування страхових внесків в сумі 300,13 грн., скасування рішення № 3090 від 28.12.2009р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 12033,33 грн.
В обґрунтування позову зазначили наступне. Працівниками Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) було проведено перевірку повноти нарахування Донецькою філією АКБ «Форум» страхових внесків на загальнообов,язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2008р. по 01.10.2009р. За результатами перевірки був складений акт № 1904 від 16.11.2009р. У вказаному акті перевірки зафіксовані, зокрема, висновки Фонду про порушення банком п.2 ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов,язкове державне страхування у зв,язку з тимчасовою втратою працездатності та витрат, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ та ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов,язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ.
Відповідно до вищезазначених статей Фондом донараховано страхових внесків на суму 300,13 грн., які на думку представників Фонду, необхідно нарахувати на витрати банка, яки сплачуються за договором підряду, що був укладений з фізичною особою ОСОБА_2 та діяв з 23.01.2008р. по 22.01.2009р.
З вказаними висновками Фонду позивач не погоджується, оскільки зазначає, що фізична особа не перебувала в трудових відносинах з банківською установою, а отже, не підлягала обов,язковому державному соціальному страхуванню.
Заявою від 22.07.2010р. позивач збільшив позовні вимоги, посилаючись на наступне. 12.01.2010р. на адресу Донецької філії АКБ «Форум» надійшло рішення № 3090 від 28.12.2009р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду, відображення у звіті сум фінансових санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов,язкове державне соціальне страхування. Згідно цього рішення на суму 300,13 грн., донараховану згідно оскаржуваного припису б/н від 01.12.2009р. застосовано штрафів на суму 12 033,33 грн.
На підставі зазначеного просить скасувати припис б/н від 01.12.2009р. в частині усунення порушень та донарахування страхових внесків в сумі 300,13 грн., скасувати рішення № 3090 від 28.12.2009р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 12033,33 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з,явився, надав письмові заперечення, в яких посилається, зокрема на те, що рішення № 3090 від 28.12.2009р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов,язкове державне соціальне страхування прийняте відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про загальнообов,язкове державне страхування у зв,язку з тимчасовою втратою працездатності та витрат, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ та постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізії та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» від 19.09.2001р. № 38.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно свідоцтва № 776058 Дніпропетровської районної у м. Києві Державної адміністрації Публічне акціонерне товариство «Банк форум» зареєстровано 31.01.1994р. як юридична особа, 19.04.2010р. було замінено свідоцтво в зв,язку зі зміною найменування юридичної особи.
Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Банк форум» воно є правонаступником усіх прав та зобов,язань Акціонерного комерційного банку «Форум» в зв,язку із зміною його найменування (назви). Акціонерний комерційний банк «Форум» був створений шляхом реорганізації та був правонаступником Акціонерного банку «Лад -Кредит- Банк», зареєстрованого Національним банком України 31.01.1994р. за номером 231.
Центральною міжрайонною у м. Донецьку виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена перевірка повноти нарахування Донецькою філією АКБ «Форум» страхових внесків на загальнообов,язкове державне соціальне страхування з тимчасової працездатності за період з 01.10.2008р. по 01.10.2009р. За результатами перевірки був складений акт № 1904 від 16.11.2009р. перевірки повноти нарахування страхових внесків на загальнообов,язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та обгрунтованість їх витрачення Донецькою філією АКБ «Форум». Зазначеним актом встановлена неповна сплата страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з суми заробітної плати працівника, який виконував роботу водія, чим порушено п. 2 ч. 2 ст.27 Закону України «Про загальнообов,язкове державне страхування у зв,язку з тимчасовою втратою працездатності та витрат, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ). Сума заробітної плати, з якої нараховуються та сплачуються страхові внески склала 12033,33 грн., на яку за результатами перевірки донараховані страхові внески у сумі 300,13 грн.
01 грудня 2009 року був винесений припис б/н, яким позивачеві було запропоновано усунути порушення, які виявлені в акті перевірки № 1904 від 16.11.2009р.
В зв,язку з тим, що позивачем вказані порушення не були усунуті, Виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було винесено рішення № 3090 від 28.12.2009р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов,язкове державне соціальне страхування, яким до позивача застосований штраф на суму 12 033,33 грн.
Згідно п.п. 1, 2 ст.52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.
За несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом.
На підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, відповідачу встановлено відповідно до класу професійного ризику виробництва страховий тариф 2,01 % на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, між Донецькою філією АКБ «Форум» та фізичною особою ОСОБА_2 укладалися договори підряду на виконання певного обсягу роботи за встановлену винагороду.
Відповідач стверджує, що вказані договори є трудовими договорами, оплата за якими є базою для нарахування страхових внесків.
Однак, згідно ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов,язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов,язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Форма договору законом не встановлена. У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору і він укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.
Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства чи фізичною особою, за якою працівник зобов,язується виконувати роботу, а власник, чи фізична особа зобов,язується виплачувати працівникові заробітну плату. У відповідності до ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі, і при укладені такого договору, громадянин зобов,язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а також трудову книжку, а в необхідних випадках - документ про освіту, про стан здоров,я та ін.
Таким чином, для трудового договору основним є факт трудової діяльності, а для договору підряду - є кінцевий результат, за який буде проведено договірну оплату. Аналізуючи всі дослідженні по справі докази, суд прийшов до переконання, що правовідносини, які виникли між відповідачем та фізичною особою ОСОБА_2 не можуть розцінюватись як трудові, тому що сам факт виконання певної роботи і отримання за це грошей, не свідчить про виникнення трудових правовідносин зі всіма умовами та наслідками, передбаченими трудовим законодавством України. Позивач, як замовник, доручав певну роботу підряднику для задоволення потреб. Суду не надано доказів, що працівником дотримувались встановлені норми робочого часу, виконувались вимоги внутрішнього трудового розпорядку, а за виконану роботу оплата встановлювалась відповідно до встановлених тарифів чи окладів. Відповідно до цього договору у нього був визначений конкретний обсяг робіт з зазначенням вартості цих робіт. Крім того, договором передбачено прийняття виконаних робіт відповідно до акту прийому - передачі цих робіт, що відрізняє ці договори від трудового договору.
Більш того, саме суб,єкту господарювання належить право визначити про необхідність та доцільність укладання трудового договору або цивільно - правової угоди.
З наданого суду договору підряду вбачається, що строк його дії тривав рік, тоді як для розірвання трудового договору необхідно визначити підставу, встановлену КЗпП України.
Статтею 2 Закону України України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначено, що дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб,єктів підприємницької діяльності.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що договір підряду, який укладений між позивачем та фізичною особою є цивільно - правовою угодою, а не трудовим договором, а тому немає підстав для донарахування страхових внесків з суми оплати виконаної роботи за цим договором.
Крім того, відповідач посилається на те, що надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільного транспорту відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» підлягають ліцензуванню. Зазначає, що на підставі цивільно - правових договорів послуги з перевезення здійснюють виключно юридичні особи, фізичні особи - суб,єкти підприємницької діяльності, які мають відповідну ліцензію.
Утім, з такими висновками суд не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Відповідач зазначає, що під час перевірки страхувальником не було надано перевіряю чому документальних доказів здійснення громадянином ОСОБА_2 автомобільних перевезень. Проте, здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог ліцензування не належить до повноважень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Повноваження щодо державного контролю за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби покладені на урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного комерційного банку «Форум» в особі Донецької філії АКБ «Форум» до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування припису б/н від 01.12.2009р. в частині усунення порушень та донарахування страхових внесків в сумі 300,13 грн., скасування рішення № 3090 від 28.12.2009р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 12033,33 грн. підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк форум» до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування припису б/н від 01.12.2009р. в частині усунення порушень та донарахування страхових внесків в сумі 300,13 грн., скасування рішення № 3090 від 28.12.2009р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 12033,33 грн. - задовольнити.
Скасувати припис б/н від 01 грудня 2009р. Центральної міжрайонної у м. Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в частині донарахування 300,13 грн. страхових внесків.
Скасувати рішення № 3090 від 28.12.2009р. виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про застосування штрафних санкцій в розмірі 12033,33 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 30 липня 2010 року.
Суддя Папазова Г.П.