21 листопада 2022 року
м. Київ
справа №420/17345/21
адміністративне провадження № К/990/26838/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дяченко Олексій Володимирович , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 420/17345/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
21 вересня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 стосовно застосування січня 2016р. як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації його грошового забезпечення в період з 22 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 22 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008р. у сумі - 70393,19 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб у відповідності до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44), з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно із застосування щомісячної фіксованої індексації - 4463,15 грн. відповідно до абз.4,6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (затв. Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення - 4463,15 грн. за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно в сумі - 98189,30 грн. у відповідності до абз.4,6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (затв. Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб у відповідності до положень п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» (затв. Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44), з урахуванням раніше виплачених.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 22 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008р. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 22 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008р., з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дяченко Олексій Володимирович , звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху відповідно до правил статті 332 КАС України, з установленням скаржнику строку для подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
14 листопада 2022 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла уточнена касаційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 420/17345/21.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
В уточненій касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного посилається на підпункт «а», «б», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, шляхом подання нової позовної заяви; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.
Поряд із цим, зазначення у касаційній скарзі доводів щодо фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики, позбавлення можливості спростувати обставини, встановлені у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, шляхом подання нової позовної заяви, а також суспільного інтересу та виняткового значення для позивача не звільняє особу від обов'язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування загальних підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо права військовослужбовців на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі за умови, що підвищення грошового забезпечення з 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" не перевищило суму індексації в місяці підвищення посадових окладів.
Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Водночас із змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанцій слідує, що залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції урахував висновки Верховного Суду, висловлені постанові від 19 травня 2022 року у справі №380/11404/21.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.
Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Скаржнику було роз'яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху в частині визначення підстав та обґрунтувань підстав касаційного оскарження судових рішень.
Зазначене дає підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 355 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дяченко Олексій Володимирович , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі № 420/17345/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами у спосіб її надсилання до суду.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов А.Г. Загороднюк