21 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/8011/20
адміністративне провадження № К/990/31356/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №640/8011/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві видалити відомості про недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21030,90грн з бази даних Державної податкової служби України в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 71040000; зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути виконавчий документ №Ф-12724-17У, виданий 15.05.2019, стягувачу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 позовні вимоги задоволено частково.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.10.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №640/8011/20.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 08.11.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з'ясовано наступні обставини.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28.07.2021 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) адміністративний позов задовольнив частково. Зобов'язав Головне управління ДПС у м. Києві виключити з усіх баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем відомості про неправомірно нараховану з 01.01.2017 недоїмку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у якості фізичної особи-підприємця - платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У іншій частині адміністративного позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 08.10.2021 звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.11.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 296 КАС України. Одночасно суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути виявлені недоліки апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.11.2021 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку для усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув апелянту, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення, згідно ухвали від 04.11.2021, поданої відповідачем апеляційної скарги без руху.
Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС в м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 01.02.2022 звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №640/8011/20 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
15.09.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам: статті 298 КАС України - апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього ж Кодексу - ненадання документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин та усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Мотивуючи свою ухвалу, суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Таким чином, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги без доказів, що підтверджують сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано клопотання продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення з доводами, що, на думку апелянта, свідчать про поважність причин його пропуску.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом зазначено, що вперше контролюючий орган звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визнаного КАС України процесуального строку, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено неналежним бюджетним фінансуванням та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 30.11.2021 раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Також, скаржником в якості поважних причин пропуску строку вказано про введений на всій території України правовий режим воєнного стану та зупинення, у зв'язку з означеними обставинами, повноцінної діяльність органів ДПС України, в тому числі й відповідача, з оголошенням простою. Апелянт вважає, що з огляду на зазначені обставини, строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин, а тому має бути поновлений.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.10.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою суд також відмовив у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору з огляду на його необґрунтованість.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 15.09.2022 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки наведені відповідачем обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вказувати на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, оскільки такі стосуються виключно внутрішньої організації роботи податкового органу, що перебуває у прямій залежності від волі скаржника.
Поряд з цим, суд повторно зазначив, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Натомість, як встанови суд апеляційної інстанції, скаржником як до апеляційної скарги, так і до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданого на виконання вимог ухвали суду, не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також доказів неможливості звернення суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у цій справі починаючи з моменту виходу відповідача з простою, а саме: з 20.05.2022.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звернув увагу й на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано відповідачем до суду лише 01.02.2022, тобто більше ніж через шість місяців з моменту постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення від 28.07.2021, що на переконання суду, свідчить про недоведеність того, що зволікання апелянта у зверненні з апеляційною скаргою у цій справі мало об'єктивно поважні причини.
До того ж, суд апеляційної інстанції встановив, що судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі й до тепер продовжує бути несплаченим.
Таким чином, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що оскільки зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції констатує, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №640/8011/20.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №640/8011/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник