15 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 873/29/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім-партнер"
відповідач - Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім-партнер"
про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу,
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер",
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України,
про стягнення заборгованості та грошових коштів, нарахованих у зв'язку із належним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов'язань
за заявою
Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.05.2022
та заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10.05.2022 у третейській справі № 6/22
Постановою від 25.10.2022 Верховний Суд у справі № 873/29/22 залишив без задоволення апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач у третейській справі, ДП "ДГ "Перемога"), ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 залишив без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (далі - ТОВ "Агрохім-Партнер", заявник) 28.10.2022 звернулось із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 873/29/22.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви у справі № 873/29/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Картере В.І. Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі заяви раніше визначеному складу суду від 01.11.2022.
Ухвалою від 07.11.2022 Верховний Суд прийняв заяву ТОВ "Агрохім-Партнер" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу до провадження;
розгляд зазначеної заяви ТОВ "Агрохім-Партнер" призначив на 15.11.2022, 12:45.
У зв'язку із перебуванням судді Картере В.І. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви у справі № 873/29/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суду від 11.11.2022.
Розглянувши заяву ТОВ "Агрохім-Партнер" щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення зазначеної заяви з таких підстав.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою, другою статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частина сьома статті 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Разом з тим, згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку із недоведеністю їх наявності у порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, частини першої статті 74, статей 76-77 ГПК України.
Водночас, у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених частиною четвертою статті 126 ГПК України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Разом з тим, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат", тому колегія суддів звертає увагу на таке.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята-шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, та відповідно до яких суд наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення обставин виникнення судових витрат та визначення їх розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).
За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Тому не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.
Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві ТОВ "Агрохім-Партнер" (вих. № 09-4/09 від 09.09.2022) на апеляційну скаргу ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/29/22 від 19.07.2022 було зазначено про те, що станом на момент подання відзиву об'єм, розмір та обсяг надання правової допомоги визначити неможливо.
На виконання пункту 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ТОВ "Агрохім-Партнер" подано до Верховного Суду копію договору про надання правової допомоги № 02-12-2020 від 02.12.2020, копію додаткової угоду №2 від 30.08.2022 до договору №02-12-2020 про надання правової допомоги від 02.12.2020, копію Акта надання послуг №17/22 від 25.10.2022 на суму 17 700,00 грн., копію платіжного доручення № 3853 від 25.10.2022.
Скаржник зазначив, що вартість однієї години надання правової допомоги Адвокатського бюро "Василя Бонтлаба" складає від 900,00 грн. до 950,00 грн. (в залежності від різного роду умов та чинників), участь у судовому засіданні складає від 1 800,00 грн. до 2 000,00 грн. (в залежності від різного роду умов та чинників, в тому числі, але не виключно тривалості судового засідання та час очікування його початку), а також додаткова оплата (гонорар "успіху") за прийняття позитивного для ТОВ "Агрохім-Партнер" судового рішення (відмову у задоволенні апеляційної скарги ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України на Ухвалу Північного апеляційного господарського суду по справі № 873/29/22 від 19.07.2022), яка не перевищуватиме від двох до чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до доданого заявником акта № 17/22 здачі-приймання правової допомоги від 25.10.2022, Адвокатське бюро "Василя Бонтлаба" надало наступну правову допомогу:
• аналіз апеляційної скарги ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код - 00729273) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/29/22 від 19.07.2022 -1 година;
• підготовка відзиву на апеляційну скаргу ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код - 00729273) на Ухвалу Північного апеляційного господарського суду по справі № 873/29/22 від 19.07.2022 (направлення копії відзиву апелянту) - 3 години;
• участь адвоката В.В. Бонтлаба у судовому засіданні Верховного Суду у справі № 873/29/2 із розгляду апеляційної скарги ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код - 00729273) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/29/22 від 19.07.2022, яке відбулося 04.10.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів представника ТОВ "Агрохім-Партнер" - 2 000,00 грн.;
• участь адвоката В.В. Бонтлаба у судовому засіданні Верховного Суду у справі № 873/29/2 із розгляду апеляційної скарги ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (ідентифікаційний код - 00729273) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду по справі № 873/29/22 від 19.07.2022, яке відбулося 25.10.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів представника ТОВ "Агрохім-Партнер" - 2 000,00 грн;
• додаткова оплата ("гонорар успіху адвоката") у випадку відмови в задоволенні апеляційної скарги ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (ідентифікаційний код - 00729273) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/29/22 від 19.07.2022 - 9 900,00 гривень.
Верховний Суд частково не погоджується з доводами заявника, викладеними у заяві про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.
За твердженням скаржника, ним було надано правові послуги, зокрема, щодо аналізу апеляційної скарги аналіз апеляційної скарги ДП "ДГ "Перемога" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 873/29/22 (1 година), а також щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу ДП "ДГ "Перемога" та направлення поштою зазначеного відзиву до державного підприємства та до Верховного Суду (3 години).
Зі змісту поданої адвокатом додаткової угоди № 2 від 30.08.2022 вбачається, що вартість однієї години надання правової допомоги Адвокатського бюро "ВАСИЛЯ БОНТЛАБА" складає від 900,00 грн. до 1 400,00 грн. (в залежності від різного роду умов та чинників), вартість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів складає від 1 500,00 грн. до 2 500,00 грн. (в залежності від різного роду умов та чинників), та оплата за позитивне для заявника рішення (відмова в задоволенні апеляційної), визначається на рівні від двох до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим аналіз змісту Договору про надання правової допомоги № 02-12-2020 від 02.12.2020 (Розділ 5 Гонорар. Умови розрахунків), додаткової угоди № 2 від 30.08.2022 до зазначеного договору та Акта надання послуг № 17/22 від 25.10.2022 на загальну суму 17 700,00 грн., в яку включено і участь адвоката у судовому засіданні і здійснення разового платежу у випадку позитивного вирішення питання клієнта, дає підстави для висновку про відсутність чітко визначеної суми оплати за зазначені адвокатом послуги.
Подані адвокатом Заява про покладення на ДП "ДГ "Перемога" судових витрат на професійну правничу допомогу та Акт надання послуг містять кількість витраченого адвокатом часу. Разом з тим в зазначених документах не визначено ціну кожної з послуг та не обґрунтовано, які умови та чинники вплинули на визначений розмір оплати за надання послуг щодо аналізу апеляційної скарги ДП "ДГ "Перемога" та підготовки відзиву на зазначену апеляційну скаргу з подальшим направленням поштою зазначеного відзиву до ДП "ДГ "Перемога" і скільки коштувала одна година роботи адвоката в цьому випадку (900,00 грн., 1 000,00 грн. тощо).
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги у цій справі вважає за доцільне звернутися до правової позиції, викладеної у додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 873/26/20, від 01.02.2022 у справі № 873/213/21, зокрема до таких правових висновків Верховного Суду у згаданій постанові: "Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору № 02-12-2020 від 02.12.2020 про надання правової допомоги, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами в акті передачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід'ємною частиною цього Договору і враховує обсяг та складність роботи, тривалість часу, необхідну для її виконання, досвід та кваліфікацію спеціаліста, строки, ступінь терміновості виконання послуг (роботи) та інші обставини (пункт 5.1); Бюро надає Клієнту електронною поштою або в паперовому вигляді акт здачі-приймання виконаної правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (пункт 5.2).
При цьому, оскільки Договором про надання правової допомоги та додатком до нього не визначено порядку погодження розрахунку гонорару погодинного або фіксованого розміру до початку виконання робіт, а Акт здачі приймання виконаної правової допомоги також не встановлює порядок розрахунку гонорару - погодинно чи фіксовано, зазначене виключає об'єктивну можливість встановити домовленість щодо фактичної ціни між адвокатом та клієнтом за послуги аналізу апеляційної скарги ДП "ДГ "Перемога" та підготовки відзиву на зазначену апеляційну скаргу з подальшим направленням поштою зазначеного відзиву до зазначеного державного підприємства.
Положеннями частини першої статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Частиною другою статті 124 ГПК України визначено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що скаржником попередній (орієнтовний) розрахунок до апеляційного суду не подавався.
Також аналіз положень Договору № 02-12-2020 від 02.12.2020 та додаткового договору дає підстави для висновку про те, що зазначеним договором не було передбачено чіткого розміру додаткової оплати при позитивному для клієнта рішенні (відмови в задоволенні апеляційної скарги) у розмірі 9 900,00 грн. та порядок визначення саме такої суми. При цьому доводів необхідності сплати такої суми, її обґрунтованості та співмірності наданим адвокатом послуг матеріали справи не містять.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що питання оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 щодо оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.05.2022 у третейській справі № 6/22 не вимагає значних затрат часу та зусиль щодо аналізу судової практики Верховного Суду, оскільки відповідно до наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації адвокат Бонтлаб В.В. є постійним учасником такої категорії справ. Відтак, задоволення вимоги щодо стягнення додаткової оплати у розмірі 9 900,00 грн., розмір та порядок нарахування якої не було чітко визначено ні основним договором про надання правової допомоги ні додатком до такого договору, не відповідатиме принципам пропорційності до предмету спору та справедливості, а також не є обґрунтованою з огляду на відсутність прямо визначеного у договорі порядку нарахування такої суми та визначення її розміру, не надано доказів того, що така оплата була неминучою.
Колегія суддів звертає увагу, що саме по собі посилання заявника на судову практику Верховного Суду зазначених висновків не спростовують, а з огляду на дискреційні повноваження, надані суду положеннями частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК, встановлення обставин надання правової допомоги та визначення розміру судових витрат здійснюється судом у кожному випадку окремо.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що участь адвоката В.В. Бонтлаба у судовому засіданні Верховного Суду у справі № 873/29/2 із розгляду апеляційної скарги ДП "ДГ "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код - 00729273) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду по справі № 873/29/22 від 19.07.2022 є дійсними та необхідними послугами у цій справі, підтверджені належними доказами, а відтак є розумним та обґрунтованим розрахунок адвокатом цих послуг на суму 4 000,00 грн.
При цьому слід зазначити, що тривалість участі у судовому засіданні не може бути наперед відомою учасникам справи та короткий час такого засідання не може слугувати підставою для покладення судом таких витрат на сторону, яка заявила про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (такі підстави визначені лише у частинах п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, про що описано вище).
Зважаючи на це, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв пропорційності задоволення вимог скаржника, розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 17 700,00 грн. до 4 000,00 грн.
Керуючись статтями 25, 126, 129, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ""Агрохім-Партнер" задовольнити частково.
2. Стягнути із Державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (45665, Волинська область, Луцький район, село Баківці, вул. Перемоги, 8; ідентифікаційний код 00729273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (42304, Сумська область, Сумський район, смт Степанівка, провулок Промисловий, 4; ідентифікаційний код 38397547) 4 000,00 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ""Агрохім-Партнер" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в іншій частині відмовити.
4. Доручити Північному апеляційному господарському суду видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
О.В. Васьковський