Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" листопада 2022 р.м. ХарківСправа № 922/2223/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Хомича Р.В., здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, задовольнити заяву, винести постанову, визнати її неплатоспроможною, прийняти пропозицію - запропонований план реструктуризації, зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, ввести мораторій, починаючи з дня винесення рішення.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона має прострочені зобов'язання перед 6 банківськими установами на загальну суму приблизно 251 569,90грн.
Також у своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що між нею та арбітражним керуючим Хомичем Р.В., який погодився виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, укладено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 29.09.2022.
Крім того, ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано копії квитанцій про оплату (авансування на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому) на загальну суму 19 500,00грн.
Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства містить вимоги до заяви про відкриття провадження у справі та перелік документів, які повинні бути до неї додані.
Зокрема, п.12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст.30 Кодексу.
Так, ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі. При цьому законом чітко визначається розмір відповідної плати, як гарантія захисту прав арбітражного керуючого.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 липня встановлено у розмірі 2 600,00грн.
Отже, винагорода керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень становить 39 000,00грн (2 600,00грн х 5 = 13 000,00грн/місяць, 13 000,00грн х 3 = 39 000,00 грн).
Судом встановлено, що заявником не надано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у відповідному обсязі.
Судом вбачається, що заявником додано до заяви договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 29.09.2022 (далі - договір), між боржником та арбітражним керуючим Хомичем Р.В., якій визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією та передбачає сплату іншої частини авансування після визнання особи неплатоспроможною або затвердження плану реструктуризації. Однак, відповідний договір не підписаний боржником, та, відповідно, не є укладеним, а тому суд його не враховує як належний доказ авансування та альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається боржник в заяві про неплатоспроможність, суд зазначає, що Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тобто, метою Кодексу є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.
Відповідно до ч.1 ст.12 Кодексу, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
При цьому, законодавством не передбачено можливості зміни порядку авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям оплати праці, відповідно до ч.2 та ч.6 ст.43 Конституції України.
Стаття 30 Кодексу України з процедур банкрутства носить імперативний характер, яка встановлює гарантований мінімум розміру заробітної плати та містить пряму вказівку на авансування оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у визначеному законом розмірі.
При цьому, зазначене вище не позбавляє можливості боржника (фізичну особу) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником долучено пропозиції щодо реструктуризації боргів, відповідно до яких останній не визначає суму для задоволення вимог кредиторів, вказуючи її від'ємне значення (-4 520грн).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Також, відповідно до приписів ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів повинен містити, зокрема, розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів.
Зважаючи на вищевикладене, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства та відповідно до якого може бути досягнута кінцева мета процедури відновлення платоспроможності боржника.
Також, суд звертає увагу заявника на те, що в нього наявна заборгованість перед 6 кредиторами (банками), з якими укладено 8 кредитних договорів, проте до матеріалів заяви ОСОБА_1 додано лише 2 договори, що укладені з АТ "Універсал Банк", а саме: Заява Клієнта № 20.30.0004492925 від 21.11.2021 з додатками до цієї заяви, а також Договір про надання споживчого кредиту № 98724911000 від 23.09.2022, укладений з АТ "Укрсиббанк" з додатками до цього договору.
Інших доказів наявності правовідносин із зазначеними заявником та іншими кредиторами не надано.
Разом з тим, суд звертає увагу, що наявність лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, а надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Крім того, у наданому конкретизованому списку кредиторів зазначено, що перед АТ "ПУМБ" поточна заборгованість за договором № 1002036303201 від 01.12.2021 та договором № 2014056332001 від 16.11.2019 складає 0,00грн. В той же час, заявник вказує відповідний банк як кредитора. Письмові пояснення щодо включення АТ "ПУМБ" до списку кредиторів боржника, у заяві не наведені.
Заявниця також стверджує, що нею не надано належних доказів наявної заборгованості (всі договори, квитанції, банківські виписки тощо, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів, на підставі яких виникла заборгованість) через їх відсутність або втрату.
Вказане не може бути прийняте судом, оскільки заявник як сторона договорів не позбавлений права звернутися до відповідних фінансових установ з метою отримання цих документів, проте доказів таких звернень заявником до заяви не додано.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20 висловлена правова позиція, за якою на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Таким чином відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити особі, що відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Вимоги до подачі відповідного клопотання містяться у ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Так, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Згідно із ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити ОСОБА_1 про те, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Керуючись статтями 30, 37, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, статтями 174, 233-235 ГПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
Заявнику - ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки заяви та надати суду:
- докази авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання його повноважень, а саме у розмірі 19 500грн або належним чином оформлений (підписаний) договір про оплату праці як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому;
- проект плану реструктуризації боргів відповідно до вимог ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- належні докази наявності заборгованості перед кредиторами, вказаними у заяві, щодо кожного кредитора окремо і з документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми, суми заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неможливості надання певних документів заявник має право звернутися до суду із відповідним клопотанням про витребування таких документів від інших осіб. Відповідне клопотання повинно бути подано у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 21.11.2022.
Суддя Лавренюк Т.А.