Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09.11.2022м. ХарківСправа № 922/932/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера", м.Харків
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, м.Харків 3-я особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області
про стягнення коштів 1 197 097,83 грн.
за участю представників:
позивача: Міца Ю.В.;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення 1 197 097,83 грн., з яких інфляційні витрати у розмірі 970 701,60 грн. та три відсотки річних у розмірі 226 396,23 грн.
Позовні вимоги вмотивовані простроченням з боку відповідача платежу за Договором № 79Т-17 від 07.07.2017 р. та додатковими угодами до нього у загальній сумі 3077 639,68 грн., що було встановлено відповідними судовими рішеннями, які набрали законної сили, у з'язку із чим останньому, у відповідності до ст.625 ЦК України позивачем нараховано інфляційні витрати у розмірі 970 701,60 грн та три відсотки річних у розмірі 226 396,23 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2022 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати суду докази сплати (доплати) судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (16 160,83 грн).
04.07.2022 позивачем разом заявою про усунення недоліків усунено недоліки, які були підставою для винесення ухвали від 22.06.2022.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2022 відкрито провадження у справі №922/932/22; справу визначено розглядати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.07.2022 об 11:00.
22.07.2022 до суду відповідач надав відзив на позовну заяву (вх.№7055), за змістом якого заперечує проти задоволення позову у повному обсязі. Вказує на відсутність необхідної суми коштів для погашення заборгованості на рахунках Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на момент надходження виконавчого листа по справі № 922/1372/19 до УДКСУ Московському районі м.Харкова та настання форс-мажорних обставин, які доводять неможливість виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості у сумі 3 077 639,68 грн. за договором підряду № 79т-17 від 07.07.2017 року. Також наголошує, що розрахунок інфляційних витрат та трьох відсотків річних можливо здійснювати тільки з моменту набрання рішенням суду від 23.06.2021 по справі №922/1372/19 законної сили - 27.10.2021.
З метою надання сторонам можливості у повній мірі реалізувати власні процесуальні права, з метою виконання завдань підготовчого провадження, підготовче засідання по справі неодноразово відкладалося.
09.08.2022 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення (вх.№8006).
02.09.2022 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№9052), в якій не погоджується з доводами відповідача та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також просить поновити йому строк для подання відповіді на відзив до суду.
Протокольною ухвалою від 05.09.2022 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив; відкладено підготовче засідання на 05.10.2022.
Протокольною ухвалою від 05.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2022 о 14:30.
В судовому засіданні 09.11.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наголошував на задоволенні позову.
Третя особа повноважного представника у судове засідання 09.11.2022 не направила, у письмових поясненнях (вх.8006 від 09.08.2022) просила розгляд справи здійснювати без участі її представника.
На судове засідання 09.11.2022 відповідач свого повноважного представника не направив, звернувся з клопотанням про відкладення (перенесення) судового засідання (вх.№13627 від 08.11.2022) в якому просить суд надати йому додатковий час для підготовки заперечення на відповідь на відзив та відкласти судове засідання.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення судового засідання (вх.№13627 від 08.11.2022), суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
В обгрунтування необхідності надання додаткового часу на підготовку заперечень на відповідь на відзив відповідач посилається на ту обставину, що в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 05.07.2022 не було визначено строк протягом якого відповідач може подати заперечення на відповідь на відзив.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так в ухвалі суду від 06.10.2022 відповідачу було встановлено строк для подачі заперечень на відповідь на відзив в порядку ст.167 ГПК України - 5 днів з дня отримання цієї ухвали. Вказана ухвала була отримана відповідачем 07.10.2022, проте заперечень на відповідь на відзив відповідачем надано так і не було.
Статтею 195 ГПК України передбачено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
В даному випадку строк розгляду справи по суті є таким, що майже сплинув. Зазначене в свою чергу не дозволяє відкласти розгляд даної справи не порушуючи встановлений законом строк її розгляду.
До того ж, згідно з вимогами ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи зокрема у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, та є підставами для відмови в задоволенні відповідного клопотання відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
07.07.2017 р. між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області (далі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» (далі - Підрядник, Позивач) було укладено договір № 79Т-17 на виконання робіт на об'єкті «Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд.16-А».
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Таким чином, укладений сторонами договір № 79Т-17 від 07.07.2017 р. за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Аналогічні положення закріплені п. 7.1 укладеного сторонами договору № 79Т-17 від 07.07.2017 р.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до положень пункту 8.1. розділу 8 «Порядок здійснення оплати» Договору № 79Т-17 від 07.07.2017 р., розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість поетапно у чіткій відповідності календарному графіку виконання робіт та проектно-кошторисній документації. Невідповідність виконаного етапу робіт зафіксованого актом виконаних робіт, відповідному обсягу робіт проектно-кошторисної документації - є підставою для повернення акту виконаних робіт Замовником без узгодження та підписання. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Підрядником та передаються Замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень, підписує їх. Після підписання документів Замовник зобов'язання оплатити виконані роботи.
Пункт 8.9. Договору № 79Т-17 від 07.07.2017 р., встановлює, що підставою оплати є узгоджений та підписаний Сторонами акт виконаних робіт за наявністю реального фінансування в межах затверджених кошторисних призначень на відповідний рік.
Умови, за яких замовник за договором будівельного підряду має право відмовитися від приймання робіт, визначені ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України: у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Зазначені приписи цивільного законодавства України цілком відповідають положенням п. 4.1.1 укладеного сторонами договору № 79Т-17 від 07.07.2017 р.
Після виконання чергового обсягу будівельних робіт ТОВ «БК «Укртехносфера» листом від 20.11.2019 р. за № 197 було направлено до ТУ ДСА у Харківській області підписані з боку ТОВ «БК «Укртехносфера» Акт приймання виконаних будівельних робіт ф. Кб-2 в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. Кб-3 щодо робіт на об'єкті «Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд.16-А» на суму 1 038 861,64 грн.
Одночасно листом від 20.11.2019 р. за № 197 ТОВ «БК «Укртехносфера» було направлено до ТУ ДСА у Харківській області підписані з боку ТОВ «БК «Укртехносфера» Договірну ціну на додаткові роботи щодо фасадів будівлі на об'єкті «Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд.16-А» на суму 2 038 778,04 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт ф. Кб-2 в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. Кб-3 щодо додаткових робіт на об'єкті «Реконструкція адміністративної будівлі та благоустрій території Первомайського міськрайонного суду Харківської області, за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 3-й мікрорайон, буд.16-А» на суму 2 038 778,04 грн.
Листами від 25.11.2019 р. за № 06-14/2656/19 та № 06-14/2655/19 ТУ ДСА у Харківській області повідомило ТОВ «БК «Укртехносфера» про відмову підписати зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт з тих причин, що строк договору № 79Т-17 від 07.07.2017 р. закінчився 15.06.2019 р., у зв'язку з чим, на думку ТУ ДСА у Харківській області, договірні правовідносини між сторонами припинилися.
Отже, ТУ ДСА у Харківській області не приступило до приймання відповідних робіт, чим завідомо виключило навіть гіпотетичну можливість встановити наявність умов, передбачених ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, які б зробили відмову від приймання підставною. У зв'язку з чим Замовник за договором № 79Т-17 від 07.07.2017 р. безпідставно відмовився від приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 3 077 639,68 грн.
Наслідки безпідставної відмови замовника від приймання виконаних підрядних робіт регламентовані ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
В подальшому рішенням Господарсьського суд Харківської області від 23.06.2021 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 року по справі № 922/1372/19 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» задоволено повністю та стягнуто з Територіального управління державної судової адміністрації у Харківській області на користь ТОВ «БК «Укртехносфера» 3 077 639,68 грн. заборгованості, 46 164,60 грн. судового збору та 68 099,04 грн. витрат на проведення експертиз.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційне провадження у справі № 922/1372/19, відкрите за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, було закрито.
Таким чином, рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2021 у справі №922/1372/19, яке набрало законної сили та є остаточним, підтверджено обов'язок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" грошові кошти в сумі 3 077 639, 68 грн. за договором № 79Т-17 від 07.07.2017 на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року за ф. Кб-2в на суму 1 038 861,64 грн. та на суму 2 038 778,04 грн.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на те, що підстави та обставини виникнення заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 79Т-17 від 07.07.2017 в сумі 3 077 639,68 грн. підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані рішенням суду в господарській, справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Відповідач не надав суду доказів сплати 3 077 639,68 грн. заборгованості за договором № 79Т-17 від 07.07.2017 станом на дату подання розглядуваного позову.
Отже, позивач зазначає про наявність у відповідача основної заборгованості за виконані роботи у розмірі 3 077 639,68 грн., яка не погашена, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України,ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наявна заборгованість у 3 077 639,68 грн. за виконані роботи за договором №79Т-17 від 07.07.2017 випливає з умов договору будівельного підряду та підтверджена в подальшому судовим рішенням, яке набрало законної сили (рішенням Господарського суд Харківської області від 23.06.2021 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 року по справі № 922/1372/19).
Щодо строку виникнення обов'язку відповідача сплатити на користь позивача грошові кошти в сумі основного боргу 3 077 639,68 грн. за договором № 79Т-17 від 07.07.2017 суд зазначає таке.
Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною другою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звернувся до відповідача з листами №№ 196 та 197 від 20.11.2019 щодо приймання передачі будівельних робіт на загальну суму 3 077 639,68 грн., які були отримані останнім 20.11.2019, про що свідчить штамп відповідача з датою приймання вхідної кореспонденції.
Договором № 79Т-17 від 07.07.2017 р. не встановлено чітких строків здійснення вказаного приймання, але у відповідності до ч. 1 ст. 882 ЦК України визначено, що розпочати приймання замовник повинен негайно (пункт 7.1 Договору № 79Т-17 від 07.07.2017 р.).
Таким чином, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач мав розпочати приймання та закінчити його негайно, але не пізніше 27.11.2019, тобто в межах встановлених актами цивільного законодавства.
Договором № 79Т-17 від 07.07.2017 р. та додатковими угодами до нього не встановлено чітких строків оплати виконаних робіт після їх прийняття, однак встановлено що оплата здійснюється в межах затверджених кошторисних призначень на відповідний рік.
Відповідно до додаткової угоди від 06.11.2018 № 6/79-т17 до Договору № 79Т-17 від 07.07.2017 р. сторони домовилися продовжити строк дії виконання зобов'язань щодо виконання робіт, у зв'язку із виникненням об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, без змiни суми, визначеної в договорі, у зв'язку із цим внесли зміни до пункту 3.1. договору, а саме визначили, що загальна ціна цього договору визначається на підставі договірної ціни, у тому числі у 2019 році - 11 698 184,30 грн. (одинадцять мільйонів шістсот дев'яносто вісім тисяч сто вісімдесят чотири грн. 30 коп.), включаючи ПДВ - 1 949 697,38 грн.
Отже, на 2019 рік Територіальне управління державної судової адміністрації у Харківській області планувало здійснити виплати за Договором № 79Т-17 від 07.07.2017 р. у загальному розмірі 11 698 184,30 грн. (одинадцять мільйонів шістсот дев'яносто вісім тисяч сто вісімдесят чотири грн. 30 коп.). У зв'язку з чим у відповідача були або повинні були бути кошторисні призначення на 2019 рік.
Підставою виникнення відповідного цивільного обов'язку відповідача сплатити на користь позивача грошові кошти в сумі основного боргу 3 077 639,68 грн. є укладений сторонами договір підряду № 79т-17 від 07.07.2017. Рішення ж суду по справі № 922/1372/19 лише підтвердило дійсне існування такого обов'язку, його безспірність та надало цьому обов'язку безпосередньо примусового характеру.
За загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до його ухвалення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства передбачають виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду. Саме такий підхід до визначення підстав виникнення грошового обов'язку закріплено і у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.
Крім того, у постанові від 22.09.2020 року у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що договором строк здійснення оплати за актом приймання передачі виконаних робіт не визначений, але з цих причин він має відбуватися у розумний строк не більший 7 днів (ч. 2 ст. 530 ЦК України), що з урахуванням дати отримання відповідачем актів приймання виконаних робіт, та фактичної наявності у відповідача достатнього обсягу бюджетних призначень на 2019 рік, у всякому разі не виходить за межі 31.12.2019. Тобто позивачем обґрунтовано здійснено розрахунок штрафних санкцій починаючи з 01.01.2020.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Уважається, що боржник прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 226 396,23 грн. та інфляційних втрат у розмірі 970 701,60 грн. судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно доводів відповідача щодо відсутності необхідної суми коштів на для погашення заборгованості на рахунках Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на момент надходження виконавчого листа по справі № 922/1372/19 до УДКСУ Московському районі м.Харкова та настання форс-мажорних обставин які доводять неможливість виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості у сумі 3 077 639,68 грн. за договором підряду № 79т-17 від 07.07.2017 року, саме у зв'язку з введення воєнного стану на території України, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, що звільняє його відповідальності за невиконання зобов'язання.
Суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність коштів як на підставу невиконання свого зобов'язання, до того ж підтвердженого рішенням суду про примусове стягнення цих коштів, яке набрало законної сили, аж ніяк не може слугувати підставою звільнення від відповідальності за таке невиконання.
Згідно правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 № 916/2456/17, частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику цього суду як джерело права. В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Саме така правова позиція висловлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2022 № 922/2475/21.
У свою чергу, відповідач обмежується самим лише загальним посиланням на лист ТПП України, який жодним чином не доводить наявність форс-мажорних обставин саме для відповідача і саме у цих конкретних правовідносинах.
Більше того, відповідач зазначає про часткове виконання відповідачем після подання розглядуваного позову рішення Господарського суду Харківської області №922/1372/19 в сумі 114 263,64 грн., що не могло б мати місця, якщо на стороні відповідача дійсно б існували обставини непереборної сили, що перешкоджали б йому виконати зобов?язання перед позивачем.
Посилання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на зменшення видатків по КЕКВ 3142 «Реконструкція інших об'єктів» яке відбулось 14.03.2022 року, тобто вже після передання до виконання виконавчого документа по справі № 922/1372/19 до Управління Державної казначейської служби України Московського району м. Харкова, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання свого зобов'язання щодо сплати заборгованості у сумі 3 077 639,68 грн. за договором підряду № 79т-17 від 07.07.2017 року є безпідставним та недоречним в даному випадку. Більше того, на думку суду, таке зменшення свідчить про свідоме створення відповідачем перешкод виконанню рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2021 у справі № 922/1372/19.
Отже, відсутність у відповідача бюджетних коштів, необхідних для виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
Враховуючи викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 17 956,47 грн. слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, будинок 36, корпус 2; код ЄДРПРОУ 26281249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укртехносфера» (61105, місто Харків, вулиця Киргизька, будинок 15; код ЄДРПОУ 33477638) інфляційні витрати 970 701 грн.60 коп. , три відсотки річних 226 396 грн. 23 коп. та витрати по сплаті судового збору 17 956 грн. 47 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "21" листопада 2022 р.
Суддя С.Ч. Жельне