вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/1053/22
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД», Волинська обл., Луцький р-н, с. Звиняче
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», Київська обл., м. Бровари
про стягнення заборгованості
представники:
від позивача - Т.С.Бевз
від відповідача - А.М.Глущенко
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» б/н від 01.07.2022 року (вх. №933/22 від 06.07.2022) (далі - позивач) до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №02-21-02 від 13.01.2021 року, Договором №03-21-02 від 14.01.2021 року та Договором №26-21-02 від 14.01.2021 року у сумі 60809045,65 грн.
Ухвалою суду від 18.07.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1053/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.09.2022 року.
До суду від відповідача надійшла заява б/н від 29.07.2022 року (вх. № 9477/22 від 29.07.2022) про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.
До суду від відповідача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 10.08.2022 року (вх. №10133/22 від 10.08.2022) про здійснення листування за електронною адресою представника ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», яка вказана в даному клопотанні.
До суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» про стягнення штрафних санкцій за Договором №02-21-02 від 13.01.2021 року, Договором №03-21-02 від 14.01.2021 року та Договором №26-21-02 від 14.01.2021 року у сумі 3965333,38 грн.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 22.08.2022 року (вх. № 11115/22 від 25.08.2022) про відстрочення сплати судового збору за подачу зустрічної позовної заяви.
До суду від відповідача надійшов відзив на позов б/н від 14.09.2022 року (вх. № 12489/22 від 15.09.2022 року), згідно якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих після 24.02.2022 року.
До суду від позивача електронною поштою надійшло клопотання б/н від 19.09.2022 року (вх. № 1184/22 від 19.09.2022) про відкладення підготовчого засідання.
Позивач, повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 20.09.2022 року не з'явився.
Ухвалою суду від 20.09.2022 року відкладено підготовче засідання на 25.10.2022 року.
Крім того, ухвалою суду від 20.09.2022 року зустрічну позовну заяву б/н від 22.08.2022 року (вх. №11109/22 від 25.08.2022) Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» про стягнення штрафних санкцій за Договором №02-21-02 від 13.01.2021 року, Договором №03-21-02 від 14.01.2021 року та Договором №26-21-02 від 14.01.2021 року у сумі 3965333,38 грн. залишено без руху.
Ухвалою суду від 25.10.2022 року закрито підготовче провадження у справі №911/1053/22 та призначено розгляд справи по суті на 15.11.2022 року.
Представник позивача у судовому засіданні 15.11.2022 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.11.2022 року просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих після 24.02.2022 року.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 15.11.2022 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» (за договором - постачальник) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (за договором - покупець) 13.01.2021 року укладено Договір №02-21-02 поставки зернових культур (далі - Договір №02-21-02).
14.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» (за договором - постачальник) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (за договором - покупець) укладено Договір поставки зернових культур №03-21-02 (далі - Договір №03-21-02).
Також, 14.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» (за договором - постачальник) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (за договором - покупець) укладено Договір поставки зернових культур №26-21-02 (далі - Договір).
Згідно умов п. п. 1.1 вказаних договорів, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти покупцю протягом строку дії цього Договору зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти, тощо (далі - продукція), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити поставлену продукцію.
Згідно п. 1.2 договорів, загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її дольове співвідношення за видами та кількістю визначається додатковими угодами, що укладаються сторонами протягом строку дії цього Договору, та які після їх підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємними частинами цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 договорів, ціна на продукцію, що поставляється за цим Договором, встановлюється у додаткових угодах, що укладаються сторонами протягом строку дії цього Договору і є його невід'ємними частинами.
Загальна сума договорів складається з загальної вартості продукції поставленої постачальником та прийнятої покупцем на умовах цього Договору протягом строку його дії. Асортимент (вид) продукції, що є предметом поставки за цим Договором, визначається у додаткових угодах, що укладаються сторонами протягом строку дії цього Договору і є його невід'ємними частинами (п. п. 2.3, 3.1 Договору).
Пунктом 4.1 договорів визначено, що постачальник зобов'язується постачати покупцеві продукцію узгодженими партіями та згідно укладених сторонами додаткових угод до цього Договору.
Відповідно до п. 4.4 договорів, право власності на продукцію, що поставляється за цим Договором, переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного прийняття продукції покупцем у місці поставки, вказаному в п. 4.3 цього Договору, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на відповідній товарно-транспортній накладній.
Поставка продукції постачальником покупцю здійснюється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС-2010) (п. 4.5 договорів).
Згідно п. 5.2 договорів, оплата за поставлену продукцію здійснюється на умовах відстрочення платежу - протягом 20 банківських днів з моменту фактичної поставки продукції на склад покупця, що підтверджується на товарно-транспортній накладній підписом уповноваженої особи покупця про прийняття продукції, та за умови надання постачальником всіх документів, передбачених п. 4.6 цього Договору, та виконання постачальником умов п. 4.7. цього Договору.
Пунктом 7.6 договорів визначено, що за прострочення платежу покупець на письмову вимогу постачальника сплачує постачальнику суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 (три) проценти річних від простроченої суми.
У п. 9.1 договорів сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 року включно, але, у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, що залишились не виконаними на момент припинення дії Договору.
Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору №02-21-02 ним поставлено відповідачу товар (кукурудзу) на загальну суму 89307614, 00 грн., що підтверджується копіями видаткових та товарно-транспортних накладних, а також, складеними та зареєстрованими позивачем податковими накладними, копії яких додано до матеріалів справи. Відповідач за поставлену позивачем продукцію розрахувався частково у сумі 73970000,23 грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість за Договором №02-21-02 у сумі 15337613,77 грн., що підтверджується підписаним представниками обох сторін Актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2021-травень 2022.
На виконання умов Договору №03-21-02 від 14 січня 2021 року позивачем поставлено відповідачу товар (кукурудзу) на загальну суму 76776686,99 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, копії яких додано до матеріалів справи. Відповідач за поставлену позивачем продукцію розрахувався частково у сумі 59855872,77 грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість за Договором №03-21-02 у сумі 16919814,22 грн., що підтверджується підписаним представниками обох сторін Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021-05.06.2021.
На виконання умов Договору №26-21-02 позивачем поставлено відповідачу товар (кукурудзу) на загальну суму 67867277,03 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, копії яких додано до матеріалів справи. Відповідач за поставлену позивачем продукцію розрахувався частково у сумі 46885000,04 грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість за Договором №26-21-02 у сумі 20982276,99 грн. що підтверджується підписаним представниками обох сторін Актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2021 - травень 2022.
Решта вартості поставленої позивачем продукції відповідачем не оплачена, у зв'язку із чим, за останнім утворилась заборгованість за Договорами №02-21-02, №03-21-02, №26-21-02 у загальній сумі 53239704,98 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідачем у відзиві не спростовано наявності заборгованості перед позивачем за Договорами №02-21-02, №03-21-02, №26-21-02 у загальній сумі 53239704,98 грн. Однак, відповідач заперечує проти здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних зазначаючи, що позивачем невірно визначено дати виникнення прострочення, оскільки у п. 5.2 Договорів сторонами погоджено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту фактичної поставки продукції на склад покупця, в той час, як позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних виходячи із 20 календарних а не банківських днів. Також, відповідач зазначає, що до запровадження на території України воєнного стану відбувалась приватизація майна ДП «Укспирт», однак, у зв'язку з воєнними діями на всій території України проведення аукціонів зупинено Фондом державного майна, за результатами яких відповідач очікував надходження коштів. Відповідач звертався з листом до Міністерства економіки України з метою отримання поворотної фінансової допомоги. Крім того, відповідачем здійснюються дії щодо досудового врегулювання питань погашення заборгованості перед кредиторами, проте, внаслідок військової агресії Російської Федерації виконання зазначених дій неможливо з незалежних від відповідача обставин. Тому, відповідач вважає, що ДП «Укрспирт» звільняється від відповідальності за прострочення оплати за поставлений товар, що має місце після 24.02.2022 року.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення умов Договорів №02-21-02, №03-21-02, №26-21-02 отриману від позивача продукцію оплачено частково, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 53239704,98 грн., що відповідачем не спростовано, доказів сплати решти боргу суду не надано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію за Договором №02-21-02 у сумі 15337613,00 грн., за Договором №03-21-02 у сумі 16919814,00 грн., за Договором №26-21-02 у сумі 20982277,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за Договорами в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленої продукції, позивачем заявлено до стягнення з відповідача: 2128904,69 грн. інфляційних втрат та 225652,00 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 15334619,77 грн. за Договором №02-21-02 за період з 03.01.2022 по 30.06.2022; 2101244,96 грн. інфляційних втрат та 226679,15 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 16919814,22 грн. за Договором №03-21-02 за період з 19.01.2022 по 30.06.2022; 2605755,82 грн. інфляційних втрат та 281105,03 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 20982276,99 грн. за Договором №26-21-02 за період з 19.01.2022 по 30.06.2022 згідно виконаного ним розрахунку.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Досліджуючи розрахунок позивача в частині визначення періодів нарахування інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що позивачем неправильно визначено дати виникнення прострочення в оплаті товару.
Згідно п. 5.2 Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту фактичної поставки продукції на склад покупця, що підтверджується на товарно-транспортній накладній підписом уповноваженої особи покупця про прийняття продукції та за умови надання постачальником всіх документів, передбачених п. 4.6 цього договору та виконання постачальником умов п. 4.7 цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також умови п. 5.2 Договору, строк оплати за поставлену продукцію спливає через 20 банківських днів з моменту фактичної поставки продукції на склад покупця, у зв'язку з чим прострочення в оплаті настає з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано.
Однак, як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, позивачем здійснено розрахунки за періоди виходячи із 20 календарних а не банківських днів.
Так, виходячи із правильного визначення дати виникнення прострочення заборгованості щодо заборгованості відповідача за кожним Договором, суд, за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон», здійснив перерахунок 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів наступним чином: розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 15337613,77 грн. за Договором №02-21-02 за період з 17.01.2022 по 30.06.2022 складає 208003,26 грн.; розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 16919814,22 грн. за Договором №03-21-02 за період з 28.01.2022 по 30.06.2022 складає 214163,13 грн.; розмір 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 20982276,99 грн. за Договором №26-21-02 за період з 28.01.2022 по 30.06.2022 складає 265583,89 грн.
Здійснивши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» перерахунок інфляційних втрат, виходячи із правильного визначення дати виникнення прострочення заборгованості щодо заборгованості відповідача за кожним Договором, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів наступним чином: розмір інфляційних втрат нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 15337613,77 грн. за Договором №02-21-02 за період з 17.01.2022 по 30.06.2022 складає 2439267,42 грн.; розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 16919814,22 грн. за Договором №03-21-02 за період з 28.01.2022 по 30.06.2022 складає 2690897,82 грн.; розмір інфляційних втрат нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 20982276,99 грн. за Договором №26-21-02 за період з 28.01.2022 по 30.06.2022 складає 3336984,84 грн. Так, за розрахунком суду, розмір інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за Договорами є більшою, однак, відповідачем розмір інфляційних втрат за Договором №02-21-02 визначено у сумі 2128904,69 грн., за Договором №03-21-02 визначено у сумі 2101244,96 грн., за Договором №26-21-02 визначено у сумі 2605755,82 грн., а тому, задоволенню підлягають інфляційні втрати у визначених позивачем сумах, оскільки, суд під час прийняття рішення не може вийти за межі позовних вимог.
Стосовно посилань відповідача у відзиві на неправомірність нарахування позивачем штрафних санкцій після 24.02.2022 року, суд зазначає наступне.
Згідно постанови Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов'язання.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, частина заборгованості з оплати отриманого товару відповідача перед позивачем виникла до початку бойових дій на території України та існувала станом на дату запровадження на території України воєнного стану, строк оплати якої вже настав. Відсутність достатньої кількості грошових коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, оскільки, це прямо передбачено ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов'язання перед позивачем.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОНД» (45725, Волинська обл., Луцький р-н., с. Звиняче, вул. Привокзальна, 17, код ЄДРПОУ 39137820)
- 15337613 (п'ятнадцять мільйонів триста тридцять сім тисяч шістсот тринадцять) грн. 00 коп. заборгованості за Договором поставки зернових культур №02-21-02 від 13.01.2021 року, 2128904 (два мільйони сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот чотири) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 208003 (двісті вісім тисяч три) грн. 26 коп. 3% річних;
-16919814 (шістнадцять мільйонів дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 00 коп. заборгованості за Договором поставки зернових культур №03-21-02 від 14.01.2021 року, 2101244 (два мільйони сто одну тисячу двісті сорок чотири) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 214163 (двісті чотирнадцять тисяч сто шістдесят три) грн. 13 коп. 3% річних;
-20982277 (двадцять мільйонів дев'ятсот вісімдесят дві тисячі двісті сімдесят сім) грн. 00 коп. заборгованості за Договором поставки зернових культур №26-21-02 від 14.01.2021 року, 2605755 (два мільйони шістсот п'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 265583 (двісті шістдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 89 коп. 3% річних;
-867697 (вісімсот шістдесят сім тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 21.11.2022 року.
Суддя Д.Г. Заєць