Справа № 761/24928/22
Провадження № 1-кс/761/13869/2022
16 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100000000848 від 05.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у даному кримінальному провадженні. Заборонити відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном - автомобілем марки «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 .
Мотивуючи клопотання прокурор зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві 05.11.2022 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100000000848 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 04.11.2022, приблизно о 11 год. 30 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул Ак. Заболотного, 174-А, в м. Києві, під час заїзду до АЗС «WOG», не впорався з керуванням та допустив наїзд на електроопору.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому обох ніг зі зміщенням, ЗЧМТ, ЗТГК та була госпіталізована до КМКЛ № 17, де ІНФОРМАЦІЯ_2 померла під час лікування.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час огляду місця події 04.11.2022 вказаний автомобіль «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , було вилучено та поміщено на територію спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б.
Постановою слідчого від 05.11.2022 автомобіль марки «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З метою перевірки технічного стану автомобіля марки «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану вказаного автомобіля.
Крім того, в ході проведення досудового розслідування може виникнути необхідність у призначення інших експертиз для проведення яких потрібно надати експертам зазначений транспортний засіб.
Автомобіль марки «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, що є підставою для його арешту - тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином. У клопотанні просить його розгляд здійснити без її участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого від 05.11.2022 автомобіль марки «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022100000000848 від 05.11.2022.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Водночас, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши додані до матеріалів клопотання докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити, наклавши арешт на майно, оскільки воно має значення для кримінального провадження та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 , з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у даному кримінальному провадженні.
Заборонити відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном - автомобілем марки «Landwind x6», р.н. НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1