Справа № 761/25139/22
Провадження № 1-кс/761/14021/2022
18 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100100003235 від 08.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, а саме: робочу куртку синьо-сірого кольору; викрутку з руків'ям чорного кольору; дві частини від двох кондиціонерів сіро-чорного кольору; системний блок «Asus» Intel Core 2 Duo з написом на корпусі «Microlab» сіро-чорного кольору; одну дерев'яну підставку з кухонним приладдям (ножі та інше) в кількості 6 одиниць; протиугінний шнур, виготовлений з залізної цепки, покритої прозорим чохлом синього кольору.
Мотивуючи клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100100003235, розпочатому 08.11.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.11.2022, у вечірній час доби, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 , перебуваючи в районі гаражного кооперативу «Обгорбуд», розташованого по вул. Ризькій, 73-А м. Києва, вирішили вчинити крадіжку чужого майна з гаражного боксу № НОМЕР_1 зазначеного гаражного кооперативу.
В подальшому, 02.11.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням вечірній час, але не пізніше 22 години, ОСОБА_5 , перебуваючи біля гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Обгорбуд», розташованого по вул. Ризькій, 73-А, м. Києва, знявши металеву решітку вентиляційного вікна на задній стінці приміщення гаражу та пошкодивши цегляне перекриття за допомогою викрутки та ножа, увійшов до вищевказаного гаражу, тобто незаконно проник до приміщення, після чого відчинивши із зовнішнього боку дверцята гаражу впустив до його приміщення ОСОБА_6 , звідки діючи за попередньою змовою умисно, таємно викрали належне ОСОБА_7 майно, а саме: велосипед марки «Меріда» зелено-чорного кольору, вартістю 20000 гривень, два нових не експлуатованих кондиціонери марки «Дайкін», в коробках вартістю 22000 гривень кожен, не експлуатований холодильник марки «Милер», білого кольору, вартістю 25000 гривень, не експлуатований холодильник марки «Фроузен», чорного кольору вартістю 9000 гривень, набір сталевих ножів в коробці, з коричневими тримачами, у склад якого входили ножиці та точило, вартістю 1000 гривень, системний блок комп'ютера та звукові колонки загальною вартістю 20000 гривень, камеру відеоспостереження вартістю 1900 гривень та датчик руху вартістю 300 гривень, після чого з місця вчинення правопорушення зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 121200 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
10.11.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
10.11.2022 було проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості, розташованій поряд із гаражним кооперативом «Обгорбуд», в районі будинку № 73г по вулиці Ризькій міста Києва та на території самого кооперативу, в ході якого було виявлено та вилучено: робочу куртку синьо-сірого кольору; викрутку з руків'ям чорного кольору; дві частини від двох кондиціонерів сіро-чорного кольору; системний блок «Asus» Intel Core 2 Duo з написом на корпусі «Microlab» сіро-чорного кольору; одну деревяну підставку з кухонним приладдям (ножі та інше) в кількості 6 одиниць; протиугінний шнур, виготовлений з залізної цепки, покритої прозорим чохлом синього кольору.
11.10.2022 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених в ході огляду місця події речей.
На цей час є достатні підстави вважати, що робоча куртка синьо-сірого кольору, викрутка з руків'ям чорного кольору - належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та можуть бути доказами факту та обставин, що встановлюються, протиправної діяльності направленої на вчинення злочину та використовувались як знаряддя та засоби вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Також, дві частини від двох кондиціонерів сіро-чорного кольору, системний блок «Asus» Intel Core 2 Duo з написом на корпусі «Microlab» сіро-чорного кольору, одна деревяна підставка з кухонним приладдям (ножі та інше) в кількості 6 одиниць, протиугінний шнур, виготовлений з залізної цепки, покритої прозорим чохлом синього кольору - потерпілому у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та можуть бути доказами факту та обставин, що встановлюються, протиправної діяльності направленої на вчинення злочину та являються предметом вказаного кримінального правопорушення. Для встановлення цього факту необхідно проведення комплексу слідчих та процесуальних дії відповідних судових експертизи, що потребує певного часу.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином. Від прокурора надійшла заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Власники майна у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання. Від ОСОБА_5 надійшла заява в якій він не заперечує проти розгляду клопотання без його участі.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою від 11.11.2022 слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 вилучене 10.11.2022 майно під час огляду місця події визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022100100003235 від 08.11.2022.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши додані до матеріалів клопотання докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити, наклавши арешт на тимчасово вилучене майно, оскільки вони мають значення для кримінального провадження та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно, а саме на:
- робочу куртку синьо-сірого кольору;
- викрутку з руків'ям чорного кольору;
- дві частини від двох кондиціонерів сіро-чорного кольору;
- системний блок «Asus» Intel Core 2 Duo з написом на корпусі «Microlab» сіро-чорного кольору;
- одну дерев'яну підставку з кухонним приладдям (ножі та інше) в кількості 6 одиниць;
- протиугінний шнур, виготовлений з залізної цепки, покритої прозорим чохлом синього кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1