Справа № 761/24616/22
Провадження №1-кп/761/3272/2022
іменем України
15 листопада 2022 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва в складі головуючого судді ОСОБА_2.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження № 12022105100001601, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Руде Володарського району Київської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, працюючого на посаді продавця у магазині «Мука», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України
установив:
I. Історія провадження.
09.11.2022 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3. надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12022105100001601, внесеному 16.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2022 головуючим суддею визначено ОСОБА_2
Ухвалою суду від 10.11.2022 призначено до розгляду вказаний обвинувальний акт в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні без виклику учасників кримінального провадження.
II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року, обов'язкові попередні та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок встановлюються Кабінетом Міністрів України. Особи, які відмовляються або ухиляються від проходження обов'язкових профілактичних медичних оглядів, відсторонюються від роботи.
Відповідно до п. 6 Порядку проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559, роботодавець забезпечує ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника; згідно п. 7 Порядку, видачу або реалізацію особистих медичних книжок можуть здійснювати заклади та установи охорони здоров'я, які проводитимуть обов'язкові медичні огляди. Форма первинної облікової документації №1-ОМК затверджена Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації №1-ОМК «Особиста медична книжка», затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України №150 від 21.02.2013. Відповідно до вимог Інструкції, форма №1-ОМК видається особі у разі відсутності протипоказань для зайняття відповідним видом діяльності форма №1-ОМК заповнюється посадовою особою медичної комісії закладу охорони здоров'я; на титульній сторінці форми №1-ОМК зазначаються прізвище, ім'я та по батькові оглянутої особи; у пункті 1 зазначається повне найменування суб'єкта господарювання, де працює оглянута особа; у пункті 2 вписуються назва професії та характер виконуваних робіт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року №559 «Про ствердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок»; у пункті З проставляються число, місяць, рік наступного медичного огляду; у пункті 4 Позначається повне найменування закладу охорони здоров'я, де проводився медичний огляд; у пункті 5 проставляються число, місяць, рік проведення медичного огляду; форма №1-ОМК підписується керівником та засвідчується печаткою закладу охорони здоров'я.
Отже, особиста медична книжка форми №1-ОМК, форма та зміст якої встановлена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2013 №150 від 21.02.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2013 року за №662/23194 є офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати такий документ, а саме: закладом охорони здоров'я, де проводився медичний огляд, і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням часі та місці, але не пізніше ніж 16.08.2022, при невстановлених обставинах, ОСОБА_1 придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, особисту медичну книжку форми первинної облікової документації № 1-ОМК, яка затверджена наказом Міністерством охорони здоров'я № 150 від 21.02.2013.
ОСОБА_1 маючи на меті отримання подальшого допуску до роботи, однак не бажаючи проходити попередній профілактичний медичний огляд у медичній установі, який визначений Порядком проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559, Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації №1-ОМК "Особиста медична книжка", затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України №150 від 21.02.2013, всупереч положень ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000, вирішив прийняти участь у пособництві і використати завідомо підроблений документ, а саме особисту медичну книжку на своє ім'я.
Реалізуючи свій умисел спрямований на пособництво в підробленні офіційного документу та подальше його використання ОСОБА_1 в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи у невстановленому місці, домовився про підроблення особистої медичної книжки, шляхом внесення до неї завідомо неправдивих відомостей про проходження обов'язкового медичного огляду, після чого сприяв вказаній особі у вчиненні кримінального проступку, шляхом надання їй власних анкетних даних, (прізвища, імені та по батькові), та відомостей про необхідний термін проходження медичного огляду.
У подальшому в невстановлений день та час, невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, невстановленим способом передала ОСОБА_1 , завідомо підроблену особисту медичну книжку форми первинної облікової документації №1-ОМК; серії НОМЕР_1, тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ, а саме закладом охорони здоров'я, де проводився медичний огляд і який надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, і діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, до якої були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо проходження медичного огляду у ТОВ «МЦ Медоглядів України» на ім'я ОСОБА_1 , з відповідним відтиском печатки, чим порушив встановлений законодавством порядок складання, видачі і використання офіційних документів, визначений Порядком проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559, Інструкцією щодо заповнення форми - первинної облікової документації №1-ОМК «Особиста медична книжка», затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України №150 від 21.02. 2013, ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 медичний огляд у ТОВ «МЦ Медоглядів України» не проходив.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у пособництві в підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
Крім цього, 16 серпня 2022, ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, а саме: в магазині «Мука», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Б. Гаврилишина, 5, пред'явив на вимогу працівників Шевченківського УП ГУНП у м. Києві свої підроблені медичну книжку серії НОМЕР_1 та медичну карту на ім'я ОСОБА_1 , виданої ТОВ «МЦ Медоглядів України».
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у використані завідомо підробленого документу, тобто вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
III. Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_1 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4., у якій ОСОБА_1 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
IV. Положення закону, яким керувався суд.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України пом'якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Частина 2 статті 1 КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Частина 5 статті 27 КК України передбачає, що пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 358 КК України підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Використання завідомо підробленого документа, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
V. Висновки та мотиви суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про розгляд обвинувального акту в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_1 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4., обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, враховує особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття.
Відповідно до ч.1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Також, обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінальних проступків, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і його мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінальних проступків і обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням ним кримінальних проступків, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінальних проступків, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має місце реєстрації та проживання, а тому, на переконання суду, необхідним для виправлення ОСОБА_1 , та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення йому покарання у межах санкції ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи № СЕ-19/111-22/34189-ДД від 22.08.2022, які складають 1510, 24, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись статтями 2, 7, 368 - 371, 373, 374, 376, 381 - 382 Кримінального процесуального кодексу України, статтями 50, 65 - 67, 71, 72, 358 Кримінального кодексу України, суд
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати за проведення експертизи № СЕ-19/111-22/34189-ДД від 22.08.2022, які складають 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн. 24 коп., на користь держави.
Речові докази: особисту медичну книжку серії НОМЕР_1 та медичну картку огляду осіб визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_2