Справа № 761/949/22
Провадження № 3/761/1268/2022
15 вересня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, який мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП,
гр. ОСОБА_1 11.12.2021, приблизно об 02 год. 25 хв., керував транспортним засобом «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався проспектом Перемоги у м. Києві з явними ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці, які не реагують на світло, сповільнена мова. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився.
Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що тягне відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 у судове засідання 21.06.2022 та 15.09.2022 викликався шляхом направлення судових повісток на зазначену зі слів останнього у протоколі адресу, однак повістки ОСОБА_1 під час доставки за його місцем мешкання не отримані, останній до суду не прибув.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від явки до суду.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 11.12.2021 серії ДПР18 № 020639, який складений уповноваженою особою, відеозапис з нагрудної камери АА 00283, дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника правоохоронного органу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Згідно з п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735) у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У силу п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння фіксуються у протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно з положеннями ст.130 КУпАП відмова водія від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння утворює склад зазначеного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні. Ці дані встановлюються, у тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків тощо.
Як вбачається з долученого до матеріалів відеозапису з нагрудної камери інспектора УПП у м. Києві АА 00283, під час зупинки водія ОСОБА_1 у працівників поліції виникла обґрунтована підозра щодо перебування водія у стані наркотичного сп'яніння. Однак на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у відповідному медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився.
Беручи до уваги наведене вище, суддя дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя під час накладення стягнення відповідно до положень ч.2 ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку, яку особа створює під час керування транспортним засобом у стані сп'яніння, обставини вчинення адміністративного правопорушення, ступінь вини правопорушника.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суддя
гр. ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м.Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.М. Циктіч