Справа № 761/42113/21
Провадження № 3/761/440/2022
15 вересня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістану, який мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП,
гр. ОСОБА_1 08.11.2021, приблизно о 00 год. 15 хв., рухаючись Володимирським узвозом у м. Києві, керував транспортним засобом «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджений даними тесту, проведеного за допомогою приладу «Драгер», вміст алкоголю становив 0,88 проміле.
Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що тягне відповідальність, передбачену ч.1ст.130 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 у судові засідання 01.03.2022, 20.06.2022, 08.08.2022 та 15.09.2022
викликався шляхом направлення судових повісток на зазначену зі слів останнього у протоколі адресу, однак повістки ОСОБА_1 під час доставки за його місцем мешкання не отримані, останній до суду не прибув.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від явки до суду.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2021 серії ААБ № 140374, який складений уповноваженою особою, результат тесту на стан алкогольного сп'яніння водія, проведеного за допомогою приладу «Драгер» від 08.11.2021 № 2916, відеозапис з нагрудної камери АА 00411, дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, утворює, зокрема, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні. Ці дані встановлюються у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом тощо.
Як вбачається з результату тесту від 08.11.2021 № 2916 на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , проведеного за допомогою приладу «Драгер» та зафіксованого на відеозаписі з бодікамери АА 411, вміст алкоголю становив 0,88 проміле, що підтверджує факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що вказаними вище діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя при накладенні стягнення відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку, яку особа створює під час керування транспортним засобом у стані сп'яніння, обставини вчинення адміністративного правопорушення, ступінь вини правопорушника.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 33, 268, 283, 284 КУпАП, суддя
гр. ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м.Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.М. Циктіч